КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.09.2009                                                                                           № 36/217

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Студенця  В.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з’явився;

від відповідача – Дудник Л.В.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Енергопласт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.07.2009

 у справі № 36/217 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Енергопласт"

 до                                                   Київська міська рада

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   поновлення договору оренди земельної ділянки

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2009 року у справі № 36/217 у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопласт» до Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки відмовлено повністю.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопласт» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 13.07.2009 року у справі № 36/217 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

          Скаржник не погоджується з винесеним рішенням суду, оскільки при винесені даного рішення суд посилаючись на положення ст. 116, 124 Земельного кодексу України та на п. 34 ч. 1 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» дійшов неправомірного висновку про те, що за відсутності рішення Київської міської ради договір оренди земельної ділянки припиняється на підставі спливу строку на який він був укладений та подовженню не підлягає. Судом не враховано та не звернуто увагу на те, що після закінчення терміну на який було укладено даний договір від відповідача не надходило будь-яких повідомлень про припинення дії договору.

          Таким чином, згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» апелянт вважав, що відповідачем надано згоду на продовження договору, у зв’язку з чим надіслав на адресу відповідача пропозицію про поновлення договору оренди земельної ділянки, але відповіді на дану на дану пропозицію від орендодавця не надходило.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2009 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі          № 36/217. Розгляд справи призначено на 29.09.2009 року.

          Розпорядженням від 29.09.2009 року голови Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з зайнятістю судді Кошіля В.В. у розгляді інших справ, розгляд справи                  № 36/217 доручено колегії суддів у складі головуючого судді Студенця В.О. та суддів  Баранця О.М., Зеленіна В.О.  

          В судовому засіданні 29.09.2009 року представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення господарського суду м. Києва від 13.07.2009 року у справі                  № 36/217 залишити без змін.

          Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами враховуючи, що ухвала від 30.07.2009 року, яка була направлена товариству з обмеженою відповідальністю „Енергопласт” за адресою вказаною в позовній заяві та в апеляційній скарзі, була повернута з відміткою „За вказ. адр. такої орг. немає”.  

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергопласт” подало позов до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки таким, що подовжений на той самий строк, та на тих самих умовах на яких він був укладений.

          Рішенням 8 сесії 23 скликання Київської міської ради від 12.10.2000 року № 29-1/1006 “Про надання і вилучення земельних ділянок” товариству з обмеженою відповідальністю “Енергопласт” надано в оренду земельну ділянку площею 3,0 га в межах червоних ліній для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки вздовж трамвайної лінії на просп. Петра Григоренка у Дарницькому районі міста Києва за рахунок земель, вилучених з користування управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації.

          Між позивачем та Київською міською радою 12.11.2003 року на виконання згаданого рішення укладено договір оренди земельної ділянки, що розташована вздовж трамвайної лінії на просп. Петра Григоренка у Дарницькому районі міста Києва, розміром 3,0004 га в межах червоних ліній для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки, строком на 5 років (п. 1 договору). Даний договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 25.11.2003 року за № 63-6-00086 у книзі записів державної реєстрації договорів.

          Пунктом 2 ст. 14 договору було встановлено, що дія даного договору припиняється у випадку закінчення терміну, на який укладено цей договір.

          Як визначено ст. 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

          Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України “Про оренду землі” сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

          Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України “Про оренду землі” строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

          Договір оренди землі припиняється, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України “Про оренду землі”, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

          Як вбачається з матеріалів даної справи, предметом спору в даній справі є вимога визнання договору оренди земельної ділянки, що перебуває в державній власності, таким що подовжений на той самий строк, та на тих самих умовах на яких він був укладений.

          Частиною 1 ст. 13 та ч. 1 - 2 ст. 14 Конституції України передбачено, що земля, її надра. атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

          Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

          Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

          Відповідно ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самовря дування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

          Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що ви никають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

          Відповідно до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

          Згідно з п. 34 ч. 1 с. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а відповідно до п. 2     ст. 22 Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ” Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

          Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

          Повноваження міських рад. в тому числі у сфері земельних відносин, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Так відповідно до ст. 26 цього Закону до повноважень міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

          Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

          В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

          Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи те, що Київською міською радою не приймалось рішення про подовження договору від 12.11.2003 року оренди земельної ділянки ділянку площею 3,0004 га в межах червоних ліній для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки вздовж трамвайної лінії на просп. Петра Григоренка у Дарницькому районі міста Києва.

          З аналізу вказаних норм, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" шляхом укладення відповідного договору.

          Згідно з ч. 9 ст. 123 Земельного кодексу України відмову органів місцевого самоврядування або органів державної влади в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду в установлений законом строк може бути оскаржено в судовому порядку.

          Вказана норма передбачає оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування або виконавчої влади до суду, який має надати правову оцінку їх відповідності вимогам закону, але суд не наділений повноваженнями щодо вирішення питань, віднесених до компетенції вказаних органів.

          Колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено факт автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можливе лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Вказана правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 20.05.2008 року № 30/234.

          Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обов’язок довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Отже, матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

          Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

          За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від  13.07.2009 року.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                               

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду м. Києва від 13.07.2009 року у справі № 36/217 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 36/217 повернути до господарського суду міста Києва.

            3. Копію постанови направити сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 06.10.09 (відправлено)