справа №2 - 81 / 09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2009 року.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
в особі головуючої судді Кушніра О.Г.
при секретарі Мусаєвій Р.Б.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
її представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
У поданій до суду заяві позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 570 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1 575 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона працювала у відповідача барменом за трудовим договором від 14 березня 2008 року, зареєстрованим Здолбунівський районним центром зайнятості, із оплатою її праці відповідно до наказу №3 у розмірі мінімальної заробітної плати. 01 травня 2008 року звільнена з роботи за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України, однак розрахунок в день звільнення відповідачем не проведений, заборгованість становить 570 грн., про що свідчить письмова розписка. Внаслідок порушення відповідачем її трудових прав їй завдано моральну шкоду, яка полягає у переживаннях через невиплату заробітної плати, витрачаннях часу на звернення про проведення розрахунку, що призвело до безсоння та погіршення здоров’я.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю та по аналогічних мотивах.
Відповідач позов не визнала, посилаючись на те, що заробітна плата позивачу за час її роботи з 14 березня по 1 травня 2008 року, яка працювала згідно графіка роботи з оплатою праці у розмірі Ѕ мінімальної заробітної плати, виплачена повністю, що підтверджується її розписками про отримання заробітної плати на загальну суму 479 грн. 50 коп. Посилання позивача на боргову розписку ОСОБА_4 про зобов’язання повернути грошові кошти в сумі 570 грн. є безпідставне, оскільки в ній не зазначається, що це є заборгованість по заробітній платі. У задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, з’ясувавши обставини та дослідивши подані ними докази, повно, всебічно та об’єктивно оцінивши їх в сукупності, приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У судовому засіданні встановлено, що 14 березня 2008 року ОСОБА_5 прийнята на роботу барменом в кафе “Елана” відповідно до укладеного між сторонами трудового договору, зареєстрованого Здолбунівським районним центром зайнятості, та звільнена 01 травня 2008 року за згодою сторін по п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача.
Пунктом 3 примірника трудового договору від 14 березня 2008 року, представленого позивачем, та наказом №3 від 14 березня 2008 року “Про призначення виконуючого обов’язки директора” розмір оплати праці ОСОБА_5 не визначена.
У примірниках трудового договору від 14 березня 2008 року, представлених відповідачем та витребуваного судом із Здолбунівського районного центру зайнятості, в пункті 3 договору оплата праці працівника зазначена у розмірі Ѕ мінімальної заробітної плати.
Допитана в якості свідка ОСОБА_6Є підтвердила факт реєстрації нею 14 березня 2008 року трудового договору, укладеного між сторонами та на визначених ними умовах, один з примірників якого залишений в Здолбунівському районному центрі зайнятості.
Згідно табеля-розрахунку позивач у березні 2008 року працювала 4 дні, за які їй нараховано заробітну плату у розмірі 128 грн. 75 коп., у квітні 7 днів – нараховано 262 грн. 50 коп., у травні 1 день - нараховано 17 грн. 50 коп., а всього на загальну суму 408 грн. 75 коп., що відповідає нарахуванню оплати праці з розрахунку Ѕ заробітної плати.
З 25 березня по 26 квітня 2008 року позивач отримала заробітну плату на загальну суму 469 грн. 50 коп., що підтверджується відповідними розписками та не заперечується позивачем, яка отримання даних коштів пояснює як оплату її праці у відповідача за 2007 рік.
Доводи позивача отримання заробітної плати у 2008 році за 2007 рік суд оцінює критично, оскільки доказів про роботу у відповідача у 2007 році та наявність заборгованості по заробітній платі, її розміру до укладення 14 березня 2008 року трудового договору позивачем не представлено.
Розрахунок суми заборгованої заробітної плати, яку просить стягнути позивач у порядку ст.117 КЗпП України суду не представлено. Розписка ОСОБА_4, яка зобов’язалась виплатити борг 570 грн. до 05 червня 2008 року та на яку посилається позивач, судом не приймається як належний доказ заборгованості по заробітній платі відповідача, оскільки в ній не зазначено кому саме, у зв’язку з якими правовідносинами вона має сплатити ці кошти, їх розмір не співпадає з нарахованою відповідачем за період з 14 березня по 1 травня 2008 року заробітною платою позивача.
Допитана в якості свідка ОСОБА_4 факт наявності заборгованості по заробітній платі перед позивачем не підтвердила.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин невиплати їй заробітної плати за період роботи з 14 березня по 01 травня 2008 року барменом в кафе “Елана”, тому у задоволенні позові необхідно відмовити за недоведеності.
У зв’язку з цим, з позивача, яка відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” звільнена від сплати судового збору, підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 79, 86, 88, 213-215 ЦПК України, ст.117 КЗпП України, суд, -
в и р і ш и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн., які перерахувати на користь спеціального Фонду Державного бюджету.
Повний текст рішення виготовлено 23 березня 2009 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги після подачі цієї заяви.
Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.
Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.
Суддя:
Вступна та резолютивна частина рішення
справа №2 - 81 / 09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2009 року.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
в особі головуючої судді Кушніра О.Г.
при секретарі Мусаєвій Р.Б.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
її представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -
в и р і ш и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн. , які перерахувати на користь спеціального Фонду Державного бюджету.
З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 23 березня 2009 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги після подачі цієї заяви.
Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.
Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.
Суддя: