КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2371/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача Суботи О.В.,

представника третьої особи Фролькіса С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий пасаж», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кобилянський», про визнання незаконними та скасування рішень і дій, а також зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними та скасувати рішення і дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, а також скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності.

04.11.2016 року під час розгляду справи у суді першої інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий пасаж» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа №755/15406/16-ц, предметом спору у якій є правомірність укладання правочинів та, як наслідок, правомірність набуття ОСОБА_7 права власності на спірне нерухоме майно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2016 року клопотання задоволено та провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №755/15406/16-ц.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити, в той час, як представники відповідача та третьої особи проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Так, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що існує спір щодо правомірності набуття ОСОБА_7 права власності на нерухоме майно, попередню реєстрацію якого вона оспорює. На погляд суду, встановлені у цивільній справі обставини можуть вплинути на оцінку доказів у даній справі.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, суд має оцінювати ці дії чи рішення на момент їх здійснення або прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній адміністративній справі є реєстраційні дії та рішення суб'єкта владних повноважень щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, правова оцінка яким має бути надана на час їх вчинення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Дана підстава виникає тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Суд зупиняє провадження у справі, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку, наявність у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва спору, предметом якого є визнання недійсним договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі останньому права власності на предмет іпотеки, ніяким чином не впливає на висновок суду щодо правомірності (чи неправомірності) дій та рішень державного реєстратора на час їх вчинення, який у будь-якому разі, повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Водночас, слід звернути увагу на те, що ухвалення рішення щодо правомірності набуття позивачкою права власності на спірне нерухоме майно матиме значення для здійснення судового захисту порушеного права будь-кого з учасників процесу. В таких випадках для уникнення негативних наслідків як в адміністративному, так і в цивільному судочинстві запроваджено інститут забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому воно підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 204, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2016 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і подальшому оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі складена 02 лютого 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.