КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2009 № 05-6-6/506
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури - не з"явився
від позивача - не з"явився
від відповідача -не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київська природоохоронна прокуратура
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.06.2009
у справі № 05-6-6/506 (суддя
за позовом Київська природоохоронна прокуратура
до ВАТ "Київмедпрепарат"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про припинення користування надрами (підземними водами) до отримання спеціального дозволу
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 року у справі № 05-6-6/506 відмовлено в прийнятті позовної заяви Київського природоохоронного прокурора (далі по тексту – прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві (далі по тексту - позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Київмедпрепарат” (далі по тексту - відповідач) про припинення користування надрами (підземними водами) до отримання спеціального дозволу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України ).
Не погоджуючись з даною ухвалою, прокурор звернувся з апеляційним поданням від 09.07.2009 року вих. № 937вих (вх. № 02-4.1/4534 від 16.07.2009 року) та клопотанням про відновлення пропущеного строку внесення апеляційного подання до Київського апеляційного господарського суду, в якому просить суд поновити пропущений строк на внесення апеляційного подання, прийняти апеляційне подання до провадження, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 року та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду. Вважає, що судом порушено норми процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2009 року апеляційне подання прокурора було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.09.2009 року о 12 год. 00 хв.
У відзиві на апеляційне подання відповідач просить суд залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 року у справі № 05-6-6/506 без змін , а апеляційне подання – без задоволення.
15.09.2009 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції в м. Києві надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та письмові пояснення, в яких позивач просить суд задовольнити вимоги прокурора, викладені в апеляційному поданні.
В судове засідання 15.09.2009 року представники сторін не з’явилися.
Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і явка сторін обов’язковою не визнавалася, а матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційне подання за відсутності представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційного подання, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що подання підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав:
Київський природоохоронний прокурор звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві до Відкритого акціонерного товариства „Київмедпрепарат” про припинення користування надрами (підземними водами) до отримання спеціального дозволу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 року було відмовлено прокурору в прийняті позовної заяви, з тих мотивів, що вищевказаний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та підлягає розгляду адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком Господарського суду міста Києва, оскільки він не відповідає вимогам процесуального законодавства та є помилковим.
З матеріалів справи вбачається, що прокурором до Господарського суду міста Києва подано позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві до Відкритого акціонерного товариства „Київмедпрепарат” про припинення користування надрами (підземними водами) до отримання спеціального дозволу.
При цьому, позовні вимоги мотивовані тим, що Державною екологічною інспекцією в місті Києві у квітні 2008 року під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства виявлено факт використання корисних копалин (підземних вод) ВАТ „Київмедпрепарат” без отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 20, 68 Закону України „Про охорону навколишнього середовища” та ст.ст. 16, 19, 21, 23, 24 Кодексу України про надра, що зафіксовано в акті перевірки і про що видано відповідачеві відповідний припис на усунення виявленого правопорушення. Перевіркою у березні 2009 року встановлено, що ВАТ „Київмедпрепарат” продовжує використовувати корисні копалини без отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами.
У разі порушення встановленого законодавством порядку користування надрами Кодексом України про надра передбачено припинення користування надрами.
При цьому, прокурор зазначає, що в даному випадку має місце порушення інтересів держави, яке полягає в порушенні встановленого державою порядку надання в користування надр. Державним органом, який в даному випадку здійснює державні функції з регулювання в сфері охорони навколишнього природного середовища, є Державна екологічна інспекція в місті Києві.
З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України „Про судоустрій України”, згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України) завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 частини першої зазначеної статті, а саме:
а) спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності останнього;
б) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
в) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Поняття „суб'єкт владних повноважень” визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак необхідною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб’єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Якщо суб’єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває „при здійсненні управлінських функцій” і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.
Виходячи з викладеного вище, спір є публічно – правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно – правових відносин за участю суб’єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб’єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються не лише суб’єктним складом, а й особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.
Згідно п. 1 „Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі” Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 року № 548 Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.
Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.
Основним завданнями Інспекції, між іншим, є здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.
Відповідно до п. 19 Рекомендацій Вищого господарського суду від 27.06.2007 року № 04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” передбачено, що за правилами господарського судочинства мають розглядатися справи зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в тому числі за позовами спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Отже, спірна справа не відповідає наведеному вище нормативному визначенню адміністративної справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що даний спір за предметним та суб’єктним критерієм є справою господарської юрисдикції та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Тому, на думку, колегії суддів, Господарським судом міста Києва було помилково відмовлено у прийнятті позовної заяви прокурору у справі № 05-6-6/506 за позовом Київської природоохоронної прокуратури інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві до Відкритого акціонерного товариства „Київмедпрепарат” про припинення користування надрами (підземними водами) до отримання спеціального дозволу, оскільки даний спір підлягає вирішенню в господарських судах України.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи прокурора, викладені в апеляційному поданні, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, оскільки останнім безпідставно та необґрунтовано відмовлено у прийнятті позовної заяви, чим порушено норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів задовольняє апеляційне подання та скасовує ухвалу суду першої інстанції.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційне подання Київської природоохоронної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 року у справі № 05-6-6/506 задовольнити.
2.Ухвалу Господарського суду міста Києва 25.05.2009 року у справі № 05-6-6/506 скасувати.
3.Справу № 05-6-6/506 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
21.09.09 (відправлено)