КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2009 № 8/92 (8/147-03)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з"явився
від відповідача - Неговська О.М., довіреність № 3-15/91 від 28.01.2009 року
від третьої особи - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.06.2009
у справі № 8/92 (8/147-03) (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс"
до Чернігівська міська рада
третя особа позивача
третя особа відповідача Закрите акціонерне товариство "Полісся-Зернопром"
про визнання недійсним рішення Чернігівської міської ради від 12.09.02р.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2009 року у справі № 8/92 (8/147-03) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „КОРОНА – СЕРВІС” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2003 року у справі № 8/147, а рішення господарського суду Чернігівської області від 14.05.2003 року по справі № 8/147 залишено без змін.
Не погоджуючись з названою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „КОРОНА – СЕРВІС” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вих. № 165 від 02.07.2009 року (вх. № 02-4.2/4590 від 17.07.2009 року), в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.
Апелянт вважає, що факт покладений в основу судового рішення від 14.05.2003 року у справі № 8/147 про те, що оскаржуване рішення міської ради є належним виконанням судового рішення, спростовується фактом, встановленим у постанові Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2009 року у справі № 15/146/4/10, який свідчить про те, що оскаржуване рішення міської ради прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Повідомлення про прийняте органом приватизації рішення, як встановлено постановою Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2009 року у справі №15/146/4/10, позивач не отримував і таким чином, не відповідає дійсності висновок господарського суду у справі № 8/147 про те, що позивач не виявив бажання скористатися наданим йому пріоритетним правом викупу орендованого майна на пропозицію органа приватизації.
Позивач зазначає, що встановлений у постанові Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2009 року у справі №15/146/4/10 факт, зазначений у заяві про перегляд рішення господарського суду є нововиявленою обставиною та не був відомий і не міг бути відомим заявникові, має істотне значення для справи № 8/147 та спростовує факти, покладені в основу судового рішення у справі № 8/147 щодо правомірності оскаржуваного рішення Чернігівської міської ради від 12.09.2002 року, оскільки при його прийнятті було допущено порушення діючого законодавства України з приватизації, що призвело до порушення прав орендаря - ЗАТ „ТВП „Корона - сервіс”.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2009 року у справі № 8/92 (8/147-03) вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2009 року о 12 год. 20 хв.
В судове засідання 15.09.2009 року з’явився представник відповідача,а уповноважені представники Товариства з обмеженою відповідальністю „КОРОНА – СЕРВІС” та третьої особи – без поважних причин не з’явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень та просив суд залишити ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2009 року у справі № 8/92 (8/147-03) без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Враховуючи те, що заявник та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, та те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників ТОВ „КОРОНА - СЕРВІС” та третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „КОРОНА-СЕРВІС” створено шляхом реорганізації (перетворення) Закритого акціонерного товариства „Торгово-виробничого підприємства „Корона-сервіс” і, відповідно до п.1.2. Статуту, зареєстрованого у новій редакції 11.11.2004 року за № 106410500001000460, є правонаступником усієї сукупності прав та обов’язків реорганізованого ЗАТ „ТВП „Корона-Сервіс”, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що ТОВ „КОРОНА-СЕРВІС” вправі звертатися із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 14.05.2003 року по справі № 8/147, позивачем по якій було ЗАТ „ТВП „Корона-Сервіс”.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2003 року у справі № 8/147 за позовом ЗАТ „ТВП „Корона-Сервіс” до Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення Чернігівської міської ради від 12.09.2002 року „Про внесення змін до рішення міської ради від 21.01.2002 року „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Чернігова, які підлягають приватизації у 2002 році (двадцять третя сесія XXIII скликання)” в задоволенні позову відмовлено з підстав прийняття Чернігівською міською радою оспорюваного рішення від 12.09.2002 року на виконання судового рішення від 25.05.2002 року по справі № 9/192, та з тих підстав, що відповідач - Чернігівська міська рада - діяла в межах наданих їй повноважень, а позивач не виявив бажання скористатися його приоритетним правом викупу орендованого майна.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2003 року у справі № 8/147 Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2003 року у справі № 8/147,якою залишено без змін рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2003 року, залишено без змін.
Заявник, обґрунтовуючи нововиявлені обставини, посилається на постанову Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2009 року по адміністративній справі № 15/146/4/10, в якій судом зазначено, що Фондом комунального майна Чернігівської міської ради порушено вимоги закону щодо письмового повідомлення заявника про результати розгляду його заяви від 23.02.2001 року за реєстраційним № 000004/74.
Саме вказану обставину, тобто неповідомлення письмово органом приватизації у встановлений законом строк про результати розгляду заяви ЗАТ „ТВП „Корона-Сервіс” про включення об'єкту до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, і вважає заявник - ТОВ „КОРОНА-СЕРВІС” – як нововиявлену, про наявність якої йому стало відомо тільки за результатами розгляду справи № 15/146/4/10.
Місцевий господарський суд зазначив, що на момент розгляду заяви про перегляд рішення від 14.05.2003 року по справі № 8/147 постанова Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2009 року не набрало законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст.7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” заяви покупців до органів приватизації про включення об'єкта до одного із переліків об'єктів, що підлягають приватизації, розглядаються органами приватизації, а результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Таким чином, законодавством чітко визначено конкретний строк, протягом якого орган приватизації має повідомити заявника про результати розгляду його заяви щодо приватизації об'єкту.
Як зазначає ТОВ „КОРОНА-СЕРВІС”, заява ЗАТ „ТВП „Корона-сервіс” на включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, від 21.02.2001 року прийнята Фондом комунального майна Чернігівської міської ради 22.02.2001 року та зареєстрована 23.02.2001 року за реєстраційним № 000004/74.
Тобто, виходячи із змісту вищевказаної норми Закону, про результати розгляду даної заяви заявник мав бути повідомлений не пізніше 23.03.2001 року. Отже, починаючи з 24.03.2001 року ЗАТ ТВП „Корона-Сервіс2 мало бути відомо, що йому не повідомлено про результати розгляду заяви.
При цьому, суд першої інстанції прийняв до уваги, що з матеріалів справи № 8/147 вбачається, що на момент її розгляду директором товариства був Шашенок Валерій Вікторович (справа № 8/147, т.1, а.с.55,56,57). Даний факт не заперечувався представником заявника. В ухвалі апеляційного суду Чернігівської області від 05.03.2003р., прийнятій за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.12.2002 року по справі №22а-315 за скаргою Шашенка Валерія Вікторовича та Шашенок Людмили Миколаївни щодо рішення Чернігівської міської ради від 12.09.2002 року про визнання його неправомірним, скасування та зобов'язання Чернігівської міської ради прийняти рішення щодо задоволення права орендаря на викуп орендованого майна, зазначено про обґрунтування Шашенком В.В. та Шашенок Л.М. підстав своєї скарги, в тому числі їх посилання на той факт, що „23 лютого 2001 року ЗАТ „Корона-Сервіс” надіслано Фонду комунального майна Чернігівської міської ради заяву на включення до об'єктів, що підлягають приватизації будівлі колишнього комплексу громадського харчування „Полісся” шляхом викупу, але останнім по заяві рішення прийняте не було” (справа № 8/147, т.1, а.с.147-149). Дана ухвала набрала чинності саме з 05.03.2003 року.
Оскільки Шашенок В.В., будучи засновником ЗАТ „ТВП „Корона-Сервіс”, що також встановлено в ухвалі апеляційного суду від 05.03.2003 року, одночасно перебував на посаді директора цього товариства, суд прийшов до висновку, що ЗАТ „ТВП „Корона-Сервіс”, правонаступником якого є заявник у даній справі, про відсутність рішення органу приватизації стосовно заяви ЗАТ „ТВП „Корона-Сервіс” про включення об'єкта - будівлі колишнього комплексу громадського харчування „Полісся” - до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, було відомо ще на момент звернення зі скаргою Шашенка В.В. до Деснянського районного суду м. Чернігова, а також й на момент прийняття господарським судом рішення від 14.05.2003 року по справі № 8/147.
Більше того, у Постанові Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2009 року у справі № 15/146/4/10 за позовом ТОВ „КОРОНА – СЕРВІС” до Фонду комунального майна Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, на яку і посилається апелянт, встановлено, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ТОВ „КОРОНА - СЕРВІС” повинно було дізнатися після закінчення строку, встановленого Законом України „Про приватизацію державних підприємств (малу приватизацію)” для надання письмової відповіді заявникові про результати розгляду його заяви, тобто наприкінці березня 2001 року, з урахуванням часу надходження поштової кореспонденції.
А тому, у зв’язку з пропуском строку позовної давності звернення до адміністративного суду позивачу і було відмовлено в задоволенні позову до Фонду комунального майна Чернігівської міської ради про визнання протиправними його дій та бездіяльності при розгляді заяви на приватизацію № 000004/74 від 23.01.2001 року у справі № 15/146/4/10.
Таким чином, твердження заявника, про обізнаність останнього щодо відсутності повідомлення органу приватизації щодо результатів розгляду його заяви від 23.02.2001 року про включення об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, тільки після прийняття господарським судом Чернігівської області постанови від 28.04.2009 року по справі № 15/146/4/10 спростовується матеріалами справи, а тому відсутні підстави для визнання вказаних обставин нововиявленими, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Відповідно до п. 1 Роз'яснення Вищого господарського суду від 21.05.2002 року № 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Разом з тим, за своєю правовою суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
На підставі ст.112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуте за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх лише після прийняття судового рішення зі справи.
Отже, враховуючи приписи даної статті Господарського процесуального кодексу України на стадії розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановленню підлягають питання: чи існували ті обставини, на які посилається заявник, на момент прийняття рішення, та чи було відомо про наявність таких обставин заявникові, а загальними правилами господарського процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, апеляційна інстанція погоджується висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається заявник, в розумінні ст. 112 ГПК України, не є нововиявленими, оскільки про їх наявність на момент прийняття рішення у справі № 8/147 від 14.05.2003 року позивачеві було відомо, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2003 року у справі № 8/147 та його скасування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю „КОРОНА – СЕРВІС”, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами процесуального права, а тому, ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2009 року у справі № 8/92 (8/147-03) залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КОРОНА – СЕРВІС” – без задоволення.
2. Матеріали справи № 8/92 (8/147-03) повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
21.07.09 (відправлено)