Справа № 2а-6220

2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 вересня 2009 року   Ялтинський  міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді  Прищепа О.І., при секретарі Амірджанян Н.М., розглянувши  у письмовому провадженні в залі суду  м. Ялта адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради, Головного управління Державного казначейства в Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати:

-   протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту  щодо призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі невідповідних законів та підзаконних актів;

-   протиправним рішення Управління праці та соціального захисту  щодо призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розміру меншому, ніж встановлено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»;

Позивач також просить зобов’язати Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради:  

-   здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з грудня 2008 по серпень 2009 року у відповідності до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» до розміру прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб;

-   щомісячно виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, до 06 жовтня 2011 року.

Позивач просить стягнути з Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради:

-   не донараховану та несплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з грудня 2008 року по серпень 2009 року, в загальному розмірі 4380,30 гривень з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних за цей період.

Позивач також просить суд зобов’язати Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради негайно виконати постанову суду за її позовом та подати звіт про виконання судового рішення, встановивши при цьому строк подачі звіту.

Крім того, позивачка просить суд зобов’язати Управління Державного Казначейства у м. Ялта здійснити безспірне списання зазначених грошових коштів за рахунок державного бюджету на її користь, а також стягнути на її користь з відповідачів усі судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

У судове засідання позивачка та її представник не явились, від представника позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради - в судове засідання не з’явився, надана заява з проханням розглядати справу у відсутності представника та письмові заперечення, які мотивовані тим, що вказані позивачем виплати нараховувались та виплачувались у розмірі, передбаченому  Законом України «Про державний бюджет України».

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства в Автономної Республіки Крим – в судове засідання не з’явився,  надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги не підтримує.

У зв’язку з надходженням від сторін заяв про розгляд справи за їх відсутністю, суд відповідно до ч. 3 ст. 122 КАСУ, розглянув та вирішив дану справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» .

Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9) та є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», що підтверджується копією заяви №1980 від 22 грудня 2008 року (а.с.25-26).

Позивачці надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 08 грудня 2008 року (а.с.27).

Позивачці була призначена та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: у грудні 2008 року – 100,65 грн., з 01 січня 2009 року по серпень 2009 року – 130,00 грн. щомісячно (а.с.15, 28).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»   допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

    Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку  з  вагітністю  та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб – з дня настання відпустки  по  догляду за дитиною по день її закінчення.

Статтею 58 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік»   передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а, зокрема, дітей віком до 6 років, становить  з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня – 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.  

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

    Таким чином, позивачу повинна була виплачуватися державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з моменту звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною – з грудня 2008 року за 2008 рік: у грудні - 557 гривен, та за 2009 рік до моменту звернення до суду: з січня по серпень у розмірі 557 гривень щомісячно.

П.п. 7, 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинені дії ст.41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст. ст. 12, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

    Крім того, ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» встановлено, що допомога при  народженні  дитини  та  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону  України  "Про державну допомогу  сім'ям  з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами,  зумовленими народженням та похованням"  здійснюється за рахунок коштів відповідної   субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі,  що  дорівнює  різниці  між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не  менше 23  відсотків  прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних   осіб,  для  застрахованих  осіб, у  порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007  визнано такими, що не відповідають Конституції України ч.2 ст.56  та п.п. 7, 14 ст. 71  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

П.п. 12 п. 25 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю  43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено.

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Статтею 152 Конституції України  передбачено, що закони, інші правові  акти або  їх  окремі положення, що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

    Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

    Таким чином, до спірних правовідносин треба застосовувати положення Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми, а не Закони України «Про Державний бюджет України на 2007рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Щомісячна державна соціальна допомога за грудень 2008 – серпень 2009 року дорівнює – 5013 грн. (557 грн. х 9 (грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень,червень, липень, серпень 2009 року)).

Та, з урахуванням виплаченої  позивачу  допомоги  по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку  за той самий період у розмірі 1140,65 гривень, невиплачена позивачу державна соціальна допомога складає 3872,35 грн.

Суд приходить до висновку, що дії, бездіяльність, рішення відповідачів не можуть бути визнані незаконними, оскільки не доведені обставини, що свідчать про протиправність дій відповідачів про перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідачів для виплати їх особам, на яких розповсюджуються Закони України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

    Доводи Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що  реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.

    Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за грудень 2008 року - серпень 2009 року у розмірі 3872,35 гривень .

    Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України.

    Судом  не вбачається підстав для задоволення вимог позивачки щодо звернення до негайного виконання постанови у повному обсязі, оскільки не існує очевидної  небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача  до набрання постановою законної сили.

    Стосовно вимог позивача про зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та  щодо здійснення безспірного списання грошових коштів за рахунок державного бюджету на її користь, суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають, оскільки частина 2 статті 625 ЦК України передбачає відповідальність боржника за порушення зобов’язання в контексті договірних правовідносин, які в цьому конкретному випадку відсутні. До відносин щодо надання державної допомоги по догляду за дитиною, не можуть бути застосовані норми договірного права, на які посилається позивач.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов’язання сплачувати їй допомогу по догляду за дитиною на майбутнє, до досягнення нею трирічного віку, у відповідності із встановленим розміром прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, не підлягають задоволенню.

Суд відмовляє у задоволенні вимог в цій частині, у зв’язку з тим, що строк виплати допомоги до догляду за дитиною до досягненням нею трирічного віку, ще не настав, а, відповідно, зобов’язання відповідача щодо її виплати на момент розгляду справи відсутні, так як і відсутнє право позивача на її отримання.

Керуючись положенням ст. 94 ч. 1 КАС України суд вважає за необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 3, 40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись   ст. ст. 6,19, 21, 22, 68,  152 Конституції України, ст. ст. 6, 8, 9, 11, 70-72, 86, 158-163, 167, 256, 267  КАС України, ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. ст.12, 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», п.п. 12 п. 25 розділу 2, ст. 58 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54  Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік",   рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008, Постановою Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1   – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною (ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею трирічного віку за період грудень 2008 року – серпень 2009 року у розмірі 3872,35 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 35 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова  підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині позову  - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського Апеляційного Адміністративного  суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.184, 186 КАС України.

Суддя

Ялтинського міського суду АРК                                             О.І. Прищепа