КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.09.2009                                                                                           № 12/86

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Іваненко  Я.Л.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -ОСОБА_1, довіреність № 2995 від 18.07.2008 року

 від відповідача -не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізична особа ОСОБА_2

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.04.2009

 у справі № 12/86 (суддя  

 за позовом                               СПД - фізична особа ОСОБА_2

 до                                                   Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 24087,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року у справі                      № 12/86 позовну заяву  Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 (далі по тексту – позивач) до   Товариства з обмеженою відповідальністю „Страхова компанія „Індіго” (далі по тексту – відповідач) про стягнення  24 087,22 грн. залишено без розгляду.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою                вих. № 23-6 від 23.06.2009 року (вх. № 02-4.1/4710 від 23.07.2009 року)  до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року. Вважає, що судом порушено норми процесуального права.

Скаржник зазначає, що  26.02.2009 року  Господарський суд міста Києва   порушив провадження у справі № 12/86 та прийняв позовну заяву  до розгляду, розгляд  справи призначено  на 27.03.2009 року на 10 год. 15 хв. У зв’язку з тим, що відповідач в судове засідання не з’явився, ухвалою Господарського суду міста Києва  від 27.03.2009 року  було відкладено розгляд справи та зобов’язано  позивача надати довідку  про внесення відповідача до ЄДРПОУ. Не отримуючи повідомлень про дату  розгляду справи, позивач звернувся до господарського суду  з клопотанням  про долучення до матеріалів справи     № 12/86 копії витягу  з Єдиного державного  реєстру  та копії квитанцій  за отримання  витягу  із Єдиного державного реєстру. При цьому, не отримавши ухвали суду, скаржник звернувся до суду  з письмовим  зверненням  вих. № 09-6 від 09.06.2009 року з проханням повідомити  про дату розгляду  справи № 12/86.

23.06.2009 року  позивач отримав  ухвалу  Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року, якою  залишено позов без розгляду, при цьому, як зазначає останній, на штемпелі конверта стоїть  дата  відправлення ухвали 27.05.2009 року,  чим порушено вимоги ст. 87 ГПК України.  

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2009 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.09.2009 року об 11 год. 00 хв.

У судове засідання 22.09.2009 року з’явився представник позивача, представник відповідача – без поважних причин не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, та те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав:

Позивач звернувся до  Господарського суду міста Києва  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Страхова компанія „Індіго” про стягнення  заборгованості 24 087,22 грн. (14 715,00 грн. – основний борг, 5 783,00 грн. – компенсації  за послуги евакуатора, 1 721,87 грн. – збитки від інфляції, 509,11 грн. – 3 % річних, 1 357,61 грн. - пеня), що виникла внаслідок  неналежного виконання  відповідачем  умов договору  страхування  транспортних засобів № 206-01281-7 від 15.06.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 26.02.2009 року порушено провадження у справі № 12/86 за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 та призначено до розгляду  на 27.03.2009 року.

Місцевий господарський суд зазначає, що представник відповідача  в судове засідання  27.03.2009 року  не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив, вимоги ухвали господарського суду від 26.02.2009 року  про надання документів не виконав, за таких обставин ухвалою господарського суду міста Києва від 7.03.2009 року розгляд справи було відкладено на 15.04.2009 року та повторно зобов’язано позивача надати довідку  про внесення  відповідача до ЄДРПОУ.

Ухвалою Господарського  суду міста Києва від 15.04.2009 року у справі № 12/86 позов Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2   на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що  представниками сторін, в тому числі і представником позивача, якого зобов’язано надати довідку про внесення  відповідача до ЄДРПОУ, на виконання вимог ухвал господарського суду  від 26.02.2009 року та від 27.03.2009 року не надано  витребуваних документів.

На підставі зазначених вище висновків суд першої інстанції залишив позовну заяву позивача без розгляду.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ухвали суду про порушення провадження у справі № 12/86 від 26.02.2009 року, суд визнав явку представників сторін у судове засідання обов’язковою та зобов’язав їх надати певні докази по справі.

В судове засідання 27.03.2009 року місцевого господарського суду з’явився представник позивача,  а уповноважений  представник відповідача не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2009 року  розгляд справи було відкладено  на 15.04.2009 року об 11 год.20 хв. та зобов’язано позивача  надати  довідку  про внесення  відповідача до ЄДРПОУ, а відповідача повторно зобов’язано виконати  вимоги ухвали господарського суду  від 26.02.2009 року  про порушення провадження у справі № 12/86.  

В судове засідання 15.04.2007р. сторони не з’явились, витребувані судом документи не  надали.  

Таким чином, суд прийняв ухвалу про залишення позову без розгляду без участі представників сторін та за відсутністю витребуваних доказів, хоча ст. 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може відкладати в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Правила щодо залишення позову без розгляду встановлені ст. 81 ГПК України, згідно пункту 5 якої господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Отже, перш ніж залишати позов  без розгляду, господарський  суд зобов’язаний з’ясувати  причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити  їх поважність.

Статтею 75 ГПК України встановлені правила щодо вирішення спору при неподанні витребуваних господарським судом матеріалів, відповідно до якої якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, у разі неподання однією із сторін витребуваних господарським судом документів, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо подані сторонами докази є  недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств, установ та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем було надіслано на адресу господарського суду поштовим конвертом клопотання  вих. № 15-5 від 15.05.2009 року про долучення до матеріалів справи № 12/86 копії  витягу із Єдиного державного  реєстру.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ГПК України не  зобов’язує  сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Якщо ж господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи                              вважає за потрібне з'ясувати фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу, то він не позбавлений права і можливості після порушення провадження зі справи здійснити це, зокрема, шляхом витребування відповідних доказів у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 38 ГПК. Запит щодо подання таких доказів за необхідності може бути виданий господарським судом заінтересованій стороні (її представникові).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин колегія суддів  вважає,  що судом  першої інстанції  не було  повно та об’єктивно  оцінено  обставини справи, а тому  дії суду щодо залишення позову без розгляду  на підставі  п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України є передчасними та такими, що порушують  норми процесуального законодавства.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року по справі № 12/86 –скасуванню з направленням справи № 12/86 до суду першої інстанції для розгляду по суті спору.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2  на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року у справі № 12/86 задовольнити.

2.          Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2008 року у справі                       № 12/86 скасувати.

3.          Справу 12/86 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 28.09.09 (відправлено)