Судове рішення #6193013

справа №2 – 469 / 09

       

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

 

02 липня 2009 року.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в особі головуючого судді                         Кушніра О.Г.

при секретарі                                 Мусієвій Р.Б.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача                                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області цивільну справу за позовом Здолбунівського районного центру зайнятості Рівненської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

У поданій до суду заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь незаконно отримане грошове забезпечення по безробіттю в сумі 2125 грн. 76 коп.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідач, перебуваючи з 20 вересня 2007 року по 23 січня 2009 року на обліку як безробітна та отримуючи допомогу по безробіттю, працювала з 07 березня 2007 року по 04 грудня 2008 року на умовах цивільно-правового договору, які щомісячно укладались з управлінням Державного казначейства Здолбунівському районі Рівненської області, отримувала відповідний дохід. Водночас, про указані обставини своєчасно не повідомила районний центр зайнятості, а тому сума виплаченого грошового забезпечення по безробіттю внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків підлягає стягненню з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй такого забезпечення. Добровільно повернути незаконно отримані кошти відповідач відмовляється, що є підставою звернення позивача до суду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та з неаналогічних мотивів.

Відповідач позов не визнала, пояснивши, що вона після звільнення 13 березня 2007 року на підставі ст.38 КЗпП України з ВАТ “Здолбунівський завод нестандартного обладнання” звернулась до районного центру зайнятості та отримала статус безробітної у вересні 2007 року. При оформленні допомоги по безробіттю працівникам центру зайнятості вона повідомляла про те, що працює за цивільно-правовими угодами в Державному казначействі Здолбунівського району Рівненської області з березня 2007 року, проте ці обставини не були взяті ними до уваги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що 20 вересня 2007 року відповідач звернулась з письмовою заявою в Здолбунівський районний центр зайнятості з проханням надати їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” та “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” до вирішення питання її працевлаштування. У заяві повідомила, що вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Наказом Здолбунівського районного центру зайнятості від 20 вересня 2007 року відповідачу надано статус безробітного та за період з 19 грудня 2007 року по 13 вересня 2008 року виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 2125 грн. 76 коп., що підтверджується відповідною довідкою.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Факт роботи за цивільно-правовими договорами з 07 березня 2007 року по 04 грудня 2008 року в Державному казначействі Здолбунівського району Рівненської області підтверджується листом зазначеної установи від 20 лютого 2009 року та не заперечується відповідачем.

Будь-які докази про те, що відповідач повідомляв працівників центру зайнятості про наявність у неї роботи та доходу не представив, надані нею пояснення з цих обставин спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Згідно ч.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути вказані кошти, то питання щодо їх повернення відповідно до п.6.14 “Порядку надання допомоги по безробіття,   у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності” затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 N 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136, вирішується у судовому порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов доведений та підлягає до задоволенню.

Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, та не поніс витрат, пов’язаних з розглядом справи, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.ст.79 - 88 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30 грн. 00 коп.

На підставі наведеного, ст.36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст.1166 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 59, 79, 81, 88, ч.1 та ч.4 ст.130, ст.ст.174, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Здолбунівського районного центру зайнятості Рівненської області задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Здолбунівського районного центру зайнятості Рівненської області кошти у розмірі 2125 (дві тисячі сто двадцять п’ять) грн. 76 (сімдесят шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 у прибуток держави судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одної) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп., які перерахувати на користь спеціального Фонду Державного бюджету (УДК в Рівненській області, МФО 833017 код ЗКПО 22586360 р/р 31214259700171).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги після подачі цієї заяви.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.

Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація