604/484/15-к

1-кп/604/3/17

У х в а л а

01 лютого 2017 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.,

сторони обвинувачення - прокурора Чайка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Підволочиську Тернопільської області клопотання прокурора прокуратури Тернопільської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

Підволочиським районним судом Тернопільської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.4 ст.296 КК України.

В ході судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, обвинуваченому за ч.1 ст. 121 та ч.4 ст. 296 КК України, терміном на 60 діб.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилається на те, що обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою закінчується 12 лютого 2017 року, проте підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів немає, оскільки останній обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, за яким передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше неодноразово судимий, немає постійного джерела доходів, ніде не працює та не навчається, а тому, в разі перебування на волі він буде мати змогу переховуватися від суд та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив, пояснив, що він не вчиняв інкримінованого органами досудового слідства кримінального правопорушення, а тому і обраний відносно нього запобіжний захід є незаконним у зв'язку з чим просить врахувати зазначені обставини, а також те, що на його утриманні є малолітня дитина, він не буде ухилятись від слідства та суду просить відмовити в задоволенні клопотання, замінивши вказаний запобіжний захід на будь-який, що не пов'язаний із позбавленням волі.

Захисник обвинуваченого заперечив проти клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, характеризується виключно позитивно, одружений, проживає із хворим батьком пенсіонером, який потребує стороннього догляду, дружиною та малолітньою дочкою, 2014 р.н, по даному кримінальному провадженні усі учасники процесу допитані, обвинувачений зобов'язується виконувати покладені на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту та місця проживання, а тому просить відмовити в задоволенні клопотання та змінити міру запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою з наступних підстав:

Ухвалою Підволочиського районного суду від 22 серпня 2015 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою Підволочиського районного суду від 13 грудня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, по 12 лютого 2017 року 10 год 40 хв.

Разом з тим, судове провадження щодо ОСОБА_1 не закінчено, а тому перебуваючи на волі обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 даного виду запобіжного заходу на час розгляду кримінального провадження у суді не відпали.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує практику Європейського суду з прав людини:

Так, у відповідності до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі "Смирнов проти Росії", наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Відповідно до п. 79 рішення в справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

У даному випадку суд вважає, що такою обставиною є наслідки інкримінованого злочину, оскільки згідно ст.3 Конституції України людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними цінностями. Крім того, потерпілим заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних та моральних витрат обвинуваченим заподіяної злочином потерпілому на загальну суму в розмірі 222413,36 грн., і до сьогоднішнього дня зі сторони обвинуваченого не вчинено жодного вчинку щодо відшкодування витрат на лікування.

Враховуючи вказані положення процесуального закону, вищенаведені обставини справи, виходячи з тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, наявність відповідно до вимог ст. 194 КПК України на даній стадії обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд вважає, що клопотання прокурора є підставним та підлягає до задоволення.

Обставина продовження строку тримання під вартою виключає можливість задоволення клопотань захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Суд не вважає аргументи захисту обвинуваченого ОСОБА_1 переконливими. Так, захисником обвинуваченого не підтверджено належними доказами обставин, які зазначені у його клопотанні та на його думку являються такими, що дають право на застосування більш м'якого запобіжного заходу. У своїй сукупності вони не дають підстави суду вважати, що відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК та які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд також вказує на формальність наведених обвинуваченим та його захисником підстав для зміни запобіжного заходу, без наведення конкретних аргументів на підтвердження своїх позицій.

Керуючись ст. ст. 177, 199, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора прокуратури Тернопільської області - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, який обчислювати з 01 лютого 2017 року по 02 квітня 2017 року 10 год 40 хв.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити за безпідставністю.

Головуючий суддя