УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2006 року Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого - Бех М.О.,
суддів - Авраменка М.Г., Гайдай Р.М.,
участю прокурора - Чупринської Є.М.,
скаржниці ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією адвоката
ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського
районного суду Київської області від 15.04. 2006 року, якою Скаргу ОСОБА_1 на
постанову старшого оперуповноваженого Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в
Київській області про відмову в порушенні кримінальної справи залишено без
задоволення, -
ВСТАНОВИВ:
До Києво-Святошинського районного суду Київської області звернулася гр.. ОСОБА_1 зі скаргою на постанову старшого оперуповноваженого Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про відмову в порушенні кримінальної справи відносно гр.. ОСОБА_4 на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Як зазначається в скарзі оскаржувана постанова органу дізнання є необгрунтована, оскільки в даний час ОСОБА_2 знаходиться на стаціонарному лікуванні і нейрохірургічному відділенні лікарні швидкої медичної допомоги в м.Києві, не були опитані всі громадяни, які були свідками побиття ОСОБА_4 ОСОБА_2, а ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не були присутні під час побиття ОСОБА_2 і їх пояснення не можуть бути підставою для відмови в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4.
Приймаючи рішення про залишення без задоволення скарги гр.. ОСОБА_1 на постанову старшого оперуповноваженого Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області суддя в постанові зазначив, що ОСОБА_4 заперечує факти побиття ним ОСОБА_2, його пояснення підтверджуються показами ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, а проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити очевидців нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не виявилося можливим.
За таких обставин, зазначає суддя, в органів досудового слідства не було підстав для порушення кримінальної справи, оскільки не встановлено достатніх даних про наявність в діях ОСОБА_4 складу злочину.
В апеляції ставиться питання про скасування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.05.2006 р. про залишення без задоволення скарги на постанову органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи та скасування самої постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.03.2006 р. і направлення матеріалів для проведення додаткової перевірки.
Справа № 11-616 Головуючий в суді 1-ї інстанції- Лисенко В.В.
Категорія - 236-2 КК Доповідач - Бех М..О.
Як зазначає апелянт незаконність постанови полягає в тому, що: пояснення ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 не відповідають дійсності і вказані особи не були присутні під час побиття ОСОБА_4 ОСОБА_2; після побиття ОСОБА_4 ОСОБА_2 понад 2 місяці лікується в різних медичних закладах і для встановлення ступені тяжкості тілесних ушкоджень необхідно провести судово-медичну експертизу; не спростовано факту злочину, під час якого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження; судом порушено вимоги ст. 4 та 94 КПК України.
Заслухавши суть постанови, повідомлення ким і в якому обсязі вона оскаржується, думку прокурора, яка апеляцію не підтримала і вважає, що вона безпідставна, з"ясувавши думки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, які вважають постанови органу дізнання та суду незаконними, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 99 КПК України відмова у порушенні кримінальної справи може мати місце тільки при відсутності підстав до її порушення.
Як вбачається з матеріалів, на підставі яких винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, органом дізнання постанова про відмову в порушенні кримінальної справи прийнята без дотримання вимог, передбачених ст. 97, 98, 99 КПК України, що свідчить про її передчасність та необґрунтованість.
Так в постанові органу дізнання від 22.03.2006 р. зазначено, що в ході перевірки заяви про злочин було встановлено факт звернення ОСОБА_2 до Боярської ЦРЛ за медичною допомогою, а обставини за яких отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження викладені в поясненнях ОСОБА_9 та ОСОБА_1.
Разом з тим органом дізнання ступені тяжкості наявних в ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не встановлено, сам ОСОБА_2 опитаним не був.
Пояснення гр.. ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 не спростовують обставин заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, викладених в заяві про злочин.
Посилання в постанові органу дізнання на неможливість встановлення очевидців отримання тілесних ушкоджень гр.. ОСОБА_2 не є підставою для відмови в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину.
Окрім того приймаючи рішення про відмову в порушенні кримінальної справи органом дізнання не було зазначено проти якої особи відмовлено в порушенні кримінальної справи та за якою нормою кримінального закону.
Суддею зазначеним недолікам перевірки заяви про злочин належної оцінки не зроблено і постановлено необгрунтоване рішення про залишення без задоволення скарги на постанову органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи.
За таких обставин постанова судді від 15.05.2006 р та постанова органу дізнання від 22.03.2006 р. підлягають скасуванню з направлення матеріалів для додаткової перевірки до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, в ході якої з"ясувати обставини отримання Купрієнком А.М. тілесних ушкоджень, їх тяжкість та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог КПК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах гр.. ОСОБА_2, задовольнити. Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.03.2006 р. старшого оперуповноваженого ВКР Києво-Святошинського РВГУ МВС України в Київській області та постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.05.2006 р. про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.03.2006 р. - скасувати, а матеріали повернути до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України для додаткової перевірки.