Справа № 2-43/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Шидловський В. Б.

при секретарі: Ліснича В. М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

прокурора М.М.Тещенка

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування усиновлення (удочеріння),-

В С Т А Н О В И В :

Позивач вказує на те, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_3, який відповідно до рішення Любарського районного суду від 18 жовтня 2010 року було розірвано. Перебуваючи у шлюбі вони з відповідачкою не мали дітей, відповідно до стану здоров»я, тому відповідачка вирішила взяти дітей на виховання з дитячого будинку, про що стала його неодноразово просити і наполягати. Він, не розуміючи про наслідки такого кроку та не маючи бажання набути певних прав та обов»язків, лише на постійні прохання відповідачки, погодився на усиновлення, після чого вони обоє звернулися до Любарської районної держадміністрації з проханням поставити їх на облік як кандидатів в усиновителі. Рішенням Богунського райсуду м. Житомира від 04 вересня 2008 року їм було дозволено удочерити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, при цьому було внесено зміни в актові записи про їх народження. Участі у вихованні усиновлених дітей він не приймав, а усиновлення було проведено фіктивно, а саме хоча формально і відповідало вимогам закону, але здійснено про людське око, не для встановлення передбачених Сімейним законодавством правовідносин, пов»язаних з усиновленням. На час винесення рішення судом про усиновлення він вже не мав наміру продовжувати шлюбні відносини з дружиною, а також займатися вихованням дітей. В судовому засіданні згоди на усиновлення він не давав. На той момент він також не був обізнаний про стан здоров»я дітей, що є обов»язковим, а саме заключення про стан фізичного та психічного розвитку обох дітей не містять остаточних висновків.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд ухвалити рішеня, яким визнати недійсним та скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 вересня 2008 року про удочеріння дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Минійки Коростишівського району Житомирської області та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Минійки Коростишівського району Житомирської області та внести відповідні зміни в актові записи про їх народження, виключивши з актових записів про народження відомості про батька - ОСОБА_1.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному об»ємі і просили суд їх задовольнити.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали і заперечували щодо їх задоволення. Відповідачка суду пояснила, що її колишній чоловік добровільно дав свою згоду на удочеріння даних дітей, вони разом подавали заяву до Любарської райдержадміністрації щоб їх поставили на облік як кандидатів на усиновлення. Він займався вихованням і матеріально забезпечував дітей, яких вони удочерили. У них були добрі, люблячі стосунки. Діти до нього звикли і він також їх любив. На даний час, хоч вони і розірвали шлюб, вона не заперечує щоб відповідач провідував дітей, займався їх вихованням, адже він їхній батько. Про стан здоров»я дітей на момент удочеріння він знав.

Представник органу опіки та піклування Любарської райдержадміністрації ОСОБА_8 суду пояснила, що в службу у справах дітей Любарської РДА звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із проханням надати їм висновок про можливість бути усиновлювачами. На той час подружжя проживало в АДРЕСА_1. Подружжя перебувало в зареєстрованому шлюбі, однак в їх сім»ї дітей не було, тому вони бажали усиновити дитину. Для цього у них були необхідні умови: облаштоване житло, матеріальне забезпечення, яке дозволить їм утримувати дитину, підсобне господарство. Стан здоров»я подружжя був добрий. Станом на 13 травня 2008 року громадяни засудженими за кримінальними справами не значилися і в розшуку не перебували. Вони перебували на обліку як кандидати в усиновлювачі за № 18. З правовими наслідками усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були ознайомлені. Заявники розуміли всі аспекти, що пов»язані з усиновленням дитини, відчували себе психологічно готовими до виховання усиновленої дитини, а тому вони могли бути усиновлювачами.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що даною справою про удочеріння ОСОБА_1 та ОСОБА_3 малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вона займалася особисто. Спочатку в орган опіки та піклування Любарської РДА звернулася ОСОБА_3 із проханням поставити їх з чоловіком на облік як кандидатів в усиновлювачі. Їй було роз»яснено, що вона має прийти з чоловіком і написати спільну заяву. Згодом вони прийшли разом і подали відповідну заяву. Їх було поставлено на облік як кандидатів в усиновлювачі. Вона неодноразово відвідувала дану сім»ю, стосунки у сім»ї були доброзичливі, вихованням дітей займалися як позивач так і відповідачка. Одного разу, коли вона відвідувала дану родину, то з дітьми був лише батько, мати була відсутні у домівці. Батько ОСОБА_1 спілкувався з дітьми, вони до нього горнулися, перебували у нього на руках. Про розумовий і фізичний розвиток дітей усиновлювачі знали. Відповідачка на даний час не забороняє батькові спілкуватися з дітьми, займатися їх вихованням і допомагати їх ростити, однак ОСОБА_1 сам не бажає цього спілкування.

Прокурор Любарського району заперечив щодо задоволення пред»явлених позовних вимог по тій причині, оскільки позивач на момент усиновлення достовірно знав про фізичний та розумовий розвиток дітей, які мав намір із дружиною удочерити, добровільно дав свою згоду на удочеріння, будь-які підстави, передбачені законом для скасування удочеріння відсутні, а позивач бажає уникнути правових наслідків свого батьківства.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, представника служби у справах дітей Любарської РДА, свідка ОСОБА_9, взявши до уваги думку прокурора, дослідивши матеріали справи, а також матеріали цивільної справи № 2-о-169/08 за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3 про удочеріння, яка була витребувана з Богунського районного суду м. Житомир, суд приходить до слідуючого:

Як вбачається із рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 вересня 2008 року, суд розглянувши у закритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3 про удочеріння вирішив дозволити ОСОБА_1, ОСОБА_3 удочерити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженок с. Минійки Коростишівського району Житомирської області. Також було внесено зміни в актові записи про народження даних дітей.

Відповідно до рішення Любарського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2010 року, укладений та зареєстрований виконкомом Стрижівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, актовий запис № 1, шлюб між ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянином України та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянкою України розірвано. Після розірвання шлюбу відповідачці залишено прізвище «ОСОБА_3» ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - залишено для проживання з матір»ю ОСОБА_3.

Згідно довідок № № 484,485 від 08 грудня 2010 року, виданих виконкомом Горопаївської сільської ради Любарського району ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, його дружина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10 та діти ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_11,ІНФОРМАЦІЯ_12 знялися з реєстрації по Горопаївській сільській раді 16 квітня 2010 року і вибули в с. Липне, Любарського району. На даний час ОСОБА_1 зареєстрований в с. Горопаї Любарського району і проживає без сім»ї.

Із позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про удочеріння вбачається, що позивач при зверненні до суду із заявою про удочеріння, мав досвід виховання дітей і бажав дати дітям - сиротам родину, гарне виховання, освіту, любов і ласку, він ознайомлений із відомостями про біологічних батьків дітей та зі станом їх здоров»я на момент удочеріння і знав, що ОСОБА_10 практично здорова, а у ОСОБА_11 затримка психічного та статокінетичного розвитку. Йому були роз»яснені права та обов»язки по відношенню до усиновлених дітей та їх потомства. Дану заяву позивач власноручно підписав.

Висновком служби у справах дітей Любарської райдержадміністрації про можливість громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_3 бути усиновлювачами № 239 від 11 серпня 2008 року стверджується, що в службу у справах дітей Любарської РДА звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із проханням надати їм висновок про можливість бути усиновлювачами. З 09 лютого 2006 року дані громадяни перебували у зареєстрованому шлюбі, однак в їх сім»ї дітей не було, тому вони бажали усиновити дитину. Для цього у них були необхідні умови: облаштоване житло, матеріальне забезпечення, яке дозволить їм утримувати дитину, підсобне господарство. Стан здоров»я подружжя був добрий. З правовими наслідками усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були ознайомлені. Заявники розуміли всі аспекти, що пов»язані з усиновленням дитини, відчували себе психологічно готовими до виховання усиновленої дитини, а тому вони могли бути усиновлювачами. Даний висновок підтверджує наявність добровільної згоди ОСОБА_1 на усиновлення, розуміння ним всіх правових аспектів свого вчинку.

Згідно протоколу судового засідання від 04 вересня 2008 року по цивільній справі № 2-о-169/08 за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3 про удочеріння, на запитання головуючої про підтримання заявлених вимог, ОСОБА_1 повідомив, що заяву він підтримує, хоче мати з дружиною спільних дітей, про матір дітей їм відомо.

Суд вважає, що посилання ОСОБА_1 в пред»явленому ним позові на те, що в судовому засіданні він своєї згоди на усиновлення не давав і в судовому засіданні такої згоди від нього не було. На той момент, він також був не обізнаний про стан здоров»я дітей, що є обов»язковим, на час винесення рішення суду про удочеріння він вже не мав наміру продовжувати шлюбні відносини з дружиною, а також займатися вихованням дітей, також на те, що участі у вихованні дітей він не приймав, а усиновлення було проведено фіктивно, а саме хоча формально і відповідало закону, але здійснено про людське око, а не для встановлення передбачених Сімейним законодавством правовідносин, пов»язаних з усиновленням, що він втратив відносини з дітьми, які не склались з самого початку спільного проживання, між ним і дітьми склалися стосунки, які незалежно від його волі, роблять неможливим їхнє спільне проживання, є суперечливими і неправдивими і спростовуються поясненнями відповідачки ОСОБА_3, представника служби у справах дітей Любарської РДА та свідка ОСОБА_9, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Також суд не бере до уваги посилання як самого позивача так і його представника на те, що рішення суду про удочеріння було прийнято з порушенням норм матеріального права, оскільки на суд першої інстанції не поширюється юрисдикція суду апеляційної інстанції і він не може робити будь-які висновки і приймати рішення щодо законності і обґрунтованості даного рішення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від від 04 вересня 2008 року за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про удочеріння набрало законної сили і не оскаржувалось.

Відповідно до норм ст. 238 Сімейного кодексу України, усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує її сімейного виховання; дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов»язків.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в задоволенні пред»явленоо позову слід відмовити повністю у зв»язку з його безпідставністю.

На підставі ст.ст. 238,239,240 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, Суд, -

Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування усиновлення (удочеріння) відмовити повністю у зв»язку з його безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В. Б. Шидловський