Справа №442/1633/16-ц

Провадження №2/442/733/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді: Коваля Р.Г.

з участю секретаря: Бучок М.Л..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобич цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії «Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості та зустрічного прозову ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про скасування державної реєстрації права власності та повернення у власність нерухомого майна в порядку ч. 2 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з вищезгаданим позовом, в підтвердження своїх позовних вимог покликається на те, що 19.03.2008 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України в особі філії - Дрогобицьке відділення № 6307 та Відповідачем-1 було укладено кредитний договір № 2203-6763, згідно п.1.1 якого Банк зобов'язався надати відповідачу-1 кредит в сумі 279 000,00 грн., а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 17,5% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Відповідно до п.1.5.4. кредитного договору, проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано кредит. Нараховані проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця.

Згідно п.1.2 кредитного договору кредит надавався на споживчі цілі, остаточним терміном повернення кредиту є 18.03.2018 р.

Відповідно до п. 4.3.2. кредитного договору, відповідач-1 зобов'язався точно в строки, обумовлені цим договором повернути кредит в сумі 279 000 грн. та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом.

Однак, Відповідач-1 не виконував взяті на себе відповідно до кредитного договору зобов'язання щодо щомісячного погашення кредиту та відсотків за його користування.

Банк 29 травня 2013 року звернувся до суду з позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

18 листопада 2013 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у справі № 442/3918/13-ц, прийнято рішення, яким позов АТ «Ощадбанк» задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності іпотекодавцям - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, за способом реалізації - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 283 279 гривень, для погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк», ТВБВ № 10013/0242 філії - Львівське обласне управління за кредитним договором № 2203-6763 від 19 березня 2008 року в сумі 222 418,11 гривень. В задоволенні вимоги про виселення відмовлено, вирішено питання судових витрат.

25 вересня 2014 року колегією суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючий - Богонюк М.Я., судді - Ванівський О.М., Шашкіна С.А. прийнято рішення у справі № 442/3918/13, провадження № 22-ц/783/965/14. Відповідно до резолютивної частини даного рішення: апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» задоволено. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 листопада 2013 року скасовано в частині відмови в задоволені позовної вимоги про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.

24 грудня 2014р. Банком подано позов про стягнення кредитної заборгованості з позичальника та поручителя.

10 лютого 2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у справі № 442/549/15-ц, прийнято рішення, яким позов АТ «Ощадбанк» задоволено стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кредитну заборгованість, яка станом на 17.12.2014р. становила 346 942,19 грн.

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що позичальник (Відповідач 1) порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків, договором передбачено право Банку повернути кредит при порушенні строків платежів за договором. Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з тим, що електронні торги призначені на 26.10.2015р. не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів 05.11.2015р. АТ «Ощадбанк» в порядку ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» скористався своїм правом, як іпотекодержатель та придбав предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, загальна площею 50,5 кв.м., житлова площа 28,1 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом заліку його забезпечених вимог в рахунок ціни майна, яка дорівнює сумі 283 279,00 грн.

Право власності публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на двокімнатну квартиру зареєстроване 18.11.2015р.

Для забезпечення виконання зобов'язань по вищенаведеному кредитному договору 19.03.2008 р. між Банком та Відповідачем-2 було укладено договір поруки № 2203-6763/1, згідно якого остання зобов'язалась перед Банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Відповідачем-1 зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Станом на день подання даного позову кредитна заборгованість погашена не в повному розмірі. За позичальником рахується заборгованість по відсотках за користування кредитом, пені, інфляційних втратах та 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом. Згадана заборгованість нарахована за період 18 грудня 2014 року - 01 лютого 2016р., що не відображена в згаданих вище судових рішеннях.

Пунктом 4.3.5. кредитного договору передбачено, що позичальник (Відповідач 1) зобов'язувався відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з цього договору.

Відповідно до п.5.2. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язався сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0, 053 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Отже, до суми стягнення належить заборгованість, яка станом на 01 лютого 2016р. становить 138 067,22 грн.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував. Відтак, просить суд стягнути з відповідачів кредитну заборгованість в розмірі 138067,22 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2071,01 грн.

В свою чергу відповідачем ОСОБА_2 подано до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» про скасування державної реєстрації права власності та повернення у власність нерухомого майна в порядку ч.2 ст.37 Закону України «Про іпотеку», посилаючись на те, що набуваючи право власності на предмет іпотеки Банком порушено порядок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки. Такий порядок полягає в обов'язковості вчинення іпотекодержателем певних дій, спрямованих на врегулювання питання виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, надання боржнику можливості виконати своє зобов'язання або ж надати докази щодо такого виконання чи відсутності порушення зобов'язання з боку боржника, врегулювання спору щодо розміру нарахованої кредитором суми боргу. До таких дій належить передбачений Законом України «Про іпотеку» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов'язок іпотеко держателя направити іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень основного зобов'язання не менш ніж у 30-ти денний строк для отримання можливості звернути стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку та зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки , а також надати державному реєстратору докази направлення такої вимоги та її невиконання боржником (іпотекодавцем) у встановлений законом строк.

Вказує на те, що вимога про усунення порушення не була оформлена належним чином, а тому не може породжувати правові наслідки, тобто не могла братися державним реєстратором до уваги при прийнятті рішення про реєстрацію за відповідачем права власності, також державна реєстрація проведена за відсутності окремого документа, що підтверджує сплив 30-ти денного строку з моменту отримання іпотекодавцем, тобто в порушення вимог п. 34 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Просить скасувати державну реєстрацію права власності, а саме свідоцтво про право власності від 18.11.2015 року, видане приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда М.М. та повернути у власність нерухоме майно, а саме 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 в порядку ч.2 ст.37 Закону України «Про іпотеку» у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримала позовну заяву, посилаючись на підстави, викладені в позовній заяві. Щодо задоволення зустрічного позову просила відмовити, пославшись на письмове заперечення. Не заперечила проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не повідомивши причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши заочний розгляд справи.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 . в судове засідання не з'явилася, не повідомивши причин, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи. При таких обставинах суд визнав її неявку неповажною та розглянув справу за її відсутності, провівши заочний розгляд справи.

Заслухавши думку представника позивача за первісним позовом, оглянувши матеріали справи, суд встановив, що 19.03.2008 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України в особі філії - Дрогобицьке відділення № 6307 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2203-6763.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 279 000,00 грн., а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 17,5% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Відповідно до п.1.5.4. кредитного договору, проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано кредит. Нараховані проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця.

Згідно п.1.2 кредитного договору кредит надавався на споживчі цілі, остаточним терміном повернення кредиту є 18.03.2018 р.

Надання кредиту здійснюється одноразово з кредитного рахунку (п. 1.3. кредитного договору).

Відповідно до п. 4.3.2. кредитного договору, відповідач-1 зобов'язався точно в строки, обумовлені цим договором повернути кредит в сумі 279 000 грн. та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом.

Судом встановлено, що Банк 29 травня 2013 року звернувся до суду з позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та 18 листопада 2013 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у справі № 442/3918/13-ц, прийнято рішення, яким позов АТ «Ощадбанк» задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності іпотекодавцям - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, за способом реалізації - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 283 279 гривень, для погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк», ТВБВ № 10013/0242 філії - Львівське обласне управління за кредитним договором № 2203-6763 від 19 березня 2008 року в сумі 222 418,11 гривень. В задоволенні вимоги про виселення відмовлено, вирішено питання судових витрат.

В подальшому 25 вересня 2014 року колегією суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючий - Богонюк М.Я., судді - Ванівський О.М., Шашкіна С.А. прийнято рішення у справі № 442/3918/13, провадження № 22-ц/783/965/14. Відповідно до резолютивної частини даного рішення: апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» задоволено. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 листопада 2013 року скасовано в частині відмови в задоволені позовної вимоги про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.

24 грудня 2014р. Банком подано позов про стягнення кредитної заборгованості з позичальника та поручителя.

10 лютого 2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у справі № 442/549/15-ц, прийнято рішення, яким позов АТ «Ощадбанк» задоволено стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кредитну заборгованість, яка станом на 17.12.2014р. становила 346 942,19 грн., з яких:

-залишок строкового кредиту - 93 000,00 грн.

-нараховані відсотки за користування кредитом - 2 842,26 грн.

-залишок прострочених платежів по кредиту - 104 605,14 грн.

-залишок прострочених платежів по відсотках - 60 518,36 грн.

-сума нарахованої пені по кредиту - 46 677,59 грн.

-сума нарахованої пені по відсотках - 11 664,73 грн.

-інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за кредитом - 25 925,03 грн.

-3% річних від прострочених платежів - 1 709,08 грн.

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що відповідач 1 порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків, договором передбачено право Банку повернути кредит при порушенні строків платежів за договором. Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з тим, що електронні торги призначені на 26.10.2015р. не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів 05.11.2015р. АТ «Ощадбанк» в порядку ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» скористався своїм правом, як іпотекодержатель та придбав предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, загальна площею 50,5 кв.м., житлова площа 28,1 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом заліку його забезпечених вимог в рахунок ціни майна, яка дорівнює сумі 283 279,00 грн.

Право власності публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на двокімнатну квартиру зареєстроване 18.11.2015р.

У відповідності до ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, та якщо у договорі встановлений строк виконання зобов'язання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк встановлений Договором або Законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Для забезпечення виконання зобов'язань по вищенаведеному кредитному договору 19.03.2008 р. між Банком та Відповідачем-2 було укладено договір поруки № 2203-6763/1, згідно якого остання зобов'язалась перед Банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Відповідачем-1 зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до п.2.1 договору поруки, у разі порушення боржником виконання зобов'язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання боржника перед кредитором згідно умовами кредитного договору.

Згідно п. 2.5 договору поруки, поручитель зобов'язується протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання повідомлення кредитора або боржника виплатити несплачену боржником суму кредитору.

Відповідно до п.п.3.1. 3.2 договору поруки, поручитель відповідає по зобов'язаннях за кредитним договором, перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання за кредитним договором не будуть виконані повністю.

Станом на день подання даного позову кредитна заборгованість погашена не в повному розмірі. За позичальником рахується заборгованість по відсотках за користування кредитом, пені, інфляційних втратах та 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом. Згадана заборгованість нарахована за період 18 грудня 2014 року - 01 лютого 2016р., що не відображена в згаданих вище судових рішеннях.

Пунктом 4.3.5. кредитного договору передбачено, що відповідач - 1 зобов'язувався відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з цього договору.

Відповідно до п.5.2. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язався сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0, 053 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Отже, до суми стягнення належить заборгованість, яка станом на 01 лютого 2016р. становить 138 067,22 грн., з яких:

-залишок прострочених платежів по відсотках - 25 533,57 грн.

-сума нарахованої пені по кредиту - 20 989,06 грн.

-сума нарахованої пені по відсотках - 14 538,60 грн.

-інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за кредитом - 71 477,70 грн.

-3% річних від прострочених платежів - 5 528,28 грн.

У відповідності до п. 7.8 кредитного договору, сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України для всіх грошових зобов'язань позичальника (в т.ч., але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені).

Враховуючи наведене суд вважає, що первісний позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підставний та підлягає до задоволення.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» про скасування державної реєстрації права власності та повернення у власність нерухомого майна в порядку ч.2 ст.37 Закону України «Про іпотеку», то в даному випадку судом уже зазначалося, що 19.03.2008 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України в особі філії - Дрогобицьке відділення № 6307 та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2203-6763. Для забезпечення виконання зобов'язань по вищенаведеному кредитному договору 19.03.2008 р. між Банком та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, було укладено іпотечний договір, згідно якого останні, для належного виконання зобов'язання, передали в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальна площа - 50,5 кв.м., житлова площа - 28,1 кв.м по АДРЕСА_1. Право власності іпотекодавців на квартиру підтверджується Свідоцтвом про право власності на

18 листопада 2013 року рішенням Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у справі № 442/3918/13-ц, позов АТ «Ощадбанк» задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності іпотекодавцям - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, за способом реалізації - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 283 279 гривень, для погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк», ТВБВ № 10013/0242 філії - Львівське обласне управління за кредитним договором № 2203-6763 від 19 березня 2008 року в сумі 222 418,11 гривень. В задоволенні вимоги про виселення відмовлено, вирішено питання судових витрат.

25 вересня 2014 року рішенням Апеляційного суду Львівської області у справі № 442/3918/13, провадження № 22-ц/783/965/14 апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» задоволено. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 листопада 2013 року скасовано в частині відмови в задоволені позовної вимоги про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.

В процесі примусового виконання рішення у справі № 442/3918/13-ц на 26.10.2015 року було призначено електронні торги щодо реалізації предмету іпотеки за початковою ціною, встановленою рішенням суду в розмірі 283 279,00 грн. У зв'язку з тим, що електронні торги призначені на 26.10.2015р. не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (Протокол № 125969 проведення електронних торгів) 05.11.2015р. АТ «Ощадбанк» в порядку ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» скористався своїм правом іпотекодержателя та придбав предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, загальною площею 50,5 кв.м., житлова площа 28,1 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом заліку його забезпечених вимог в рахунок ціни майна, яка дорівнює сумі 283 279,00 грн., про що старшим державним виконавцем ВДВС Дрогобицького МРУЮ складено Акт про реалізацію предмета іпотеки шляхом заліку забезпечених вимог іпотекодержателя в рахунок ціни майна.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, ЦК України, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 22 червня 2011 року № 703, чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно).

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.124 Конституції України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормами ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст.ст.546, 573, 575 ЦК України, ст.ст.1, 3, 18 Закону України «Про іпотеку» виконання зобов'язання може забезпечуватись заставою, якою також може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Різновидом застави є іпотека, яка виникає на підставі нотаріально посвідченого договору.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Нормою ст.36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Таким способом може бути передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться зокрема на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

У відповідності до ст. 72 Закону України «Про нотаріат» придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням будинку (квартири) шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири). Якщо торги не відбулися, свідоцтво про придбання жилого будинку (квартири) видається стягувачеві. Відповідне свідоцтво видане АТ «Ощадбанк» 18 листопада 2015 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу.

Право власності публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на квартиру зареєстроване 18.11.2015р. про, що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 47877483 від 18.11.2015р.

Відповідно до п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Однак, незважаючи на пряму вимогу закону, ОСОБА_2 не наведено обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги та не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення її законних прав та інтересів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що право власності на предмет іпотеки Банком набуто не в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, як вказує ОСОБА_2 в зустрічному позові, а в процесі примусового виконання рішення суду у справі № 442/3918/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України: доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. ст. 60 вищезгаданого Кодексу гласить: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачів по первісному позові слід стягнути судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 209,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (що проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (що проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2), на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» (що знаходиться за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців,9, ЄДРПОУ 09325703, п/р 3739193003) кредитну заборгованість за кредитним договором № 2203-6763 від 19 березня 2008 року, яка станом на 01 лютого 2016 року становить 138 067,22 грн. (сто тридцять вісім тисяч шістдесят сім гривень 22 копійки).

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 (що проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (що проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2), на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» (що знаходиться за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців,9, ЄДРПОУ 09325703, п/р 3739193003) - судові витрати у розмірі 2 071,01 грн.

В задоволенні зустрічного прозову ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про скасування державної реєстрації права власності та повернення у власність нерухомого майна в порядку ч. 2 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії, або може бути оскаржене у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Суддя: Р.Г. Коваль