Справа № 128/3328/16-ц Провадження № 22-ц/772/243/2017Головуючий в суді першої інстанції Ганкіна І. А.

Категорія 50Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Берегового О.Ю.,

суддів Денишенко Т.О., Луценка В.В.,

за участі секретаря Топольської В.О.,

представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 грудня 2016 року,

встановила:

ОСОБА_4 звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, мотивуючи позовні вимоги тим, що з 05.08.2000 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

На момент звернення до суду з даною позовною заявою між сторонами розглядався спір про розірвання шлюбу.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 проживає з нею, при цьому ОСОБА_3 відмовляється від надання матеріальної допомоги, позивачка просила суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 09 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт.Стрижавка, Вінницького району та області, ід. код. НОМЕР_1, працюючого у Вінницькій виправній колонії УДПСУ у Вінницькій області №86, молодшим інспектором-кінологом, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4, проживаючої в АДРЕСА_2 ід. код НОМЕР_2 аліменти на утримання сина: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно починаючи з 22.09.2016 року, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму дитини, що досягла певного віку до досягнення дитиною повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду допущено до негайного виконання в межах визначеного аліментного платежу в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженця смт.Стрижавка, Вінницького району та області, ід. код. НОМЕР_1, працюючого у Вінницькій виправній колонії УДПСУ у Вінницькій області №86, молодшим інспектором-кінологом, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір на суму 551,20 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове , яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме зменшити розмір стягуваних аліментів з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) на 1/5 частини всіх видів заробітку (доходів) за один місяць.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з на­ступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон­ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідно­сини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосу­ванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо­чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослі­джені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясу­вання обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період шлюбу у сторін народився спільний син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

Сторонами по справі визнано ту обставину, що на даний час вони разом не проживають. ОСОБА_5 проживає з матір'ю і знаходиться на її утриманні.

Відповідач своїх зобов'язань по утриманню дітей в достатній мірі не виконує, хоча має таку можливість. Він здоровий, працює молодшим інспектором ВО Вінницької виправної колонії №86, має постійний заробіток.

Так, відповідно до довідки про доходи, яка видана Вінницькою виправною колонією УДПСУ у Вінницькій області №86 23.11.2016р. За №7/47, середній заробіток відповідача за вересень-листопад 2016 року склав 4102,10 грн. (12 306,32 :3=4102,10 грн.) (а.с.36)

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в

твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Прийнявши до уваги зазначені вище обставини, а також вимоги законодавства, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частки зі всіх доходів щомісячно і з цих підстав задовольнив позов.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновок суду першої інстанції.

Посилання в скарзі на те, що відповідач має на утриманні сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, а також непрацюючу цивільну дружину ОСОБА_7 не звільняє ОСОБА_3 від обов'язку утримувати неповнолітнього сина.

Необґрунтованим також є твердження заявника щодо забезпеченості позивача житлом та постійною роботою, що, на його думку, зобов'язує її надавати допомогу сину у розмірі 50% прожиткового мінімуму, оскільки вони відповідними доказами не підтверджені.

Дитина у будь-якому випадку повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків, що гарантовано як нормами СК України, так і ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно з якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо розміру стягуваних з ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_5, який забезпечить достатній рівень його життя, а тому відсутні підстави для зменшення такого розміру.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

З оригіналом вірно: О.Ю. Береговий