ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
05.10.2009 | Справа №2-18/3829-2009 |
За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Крим», м. Євпаторія (вул. Виноградна, 5, м. Євпаторія, 97420)
До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко», м. Сімферополь (вул. Севастопольська, 35, м. Сімферополь, 95013)
Про стягнення 76 947,63 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Павлова І.В. – представник, довіреність від 06.08.2009р.
Від відповідача – не з’явився.
СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Крим», м. Євпаторія (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко», м. Сімферополь (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 76 947,63 грн., з яких 73 948,50 грн. – сума основного боргу, 2 999,13 грн. – сума пені.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 23.04.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу № 2301/04. Згідно з умовами Договору, позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач у визначений строк здійснити оплату за поставлений товар. На виконання умов Договору, позивач поставив товар на загальну суму 188545,30 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідач здійснив часткову оплату за товар на суму 114596,80 грн. Таким чином, на момент подання позову заборгованість відповідача складала 73948,50 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.
05.10.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав суду письмову заяву, в якій просить зменшити суму основного боргу з 73948,50 грн. до 58948,50 грн. у зв’язку із частковою оплатою відповідачем.
Представник відповідача у судове засідання двічі не з’явився, причини не з’явлення суду не відомі, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.
Строк розгляду справи продовженого головою господарського суду АР Крим у порядку, передбаченому статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
23.04.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Крим» та Відкритим акціонерним товариством «Криммолоко» укладено договір купівлі-продажу № 2301/04.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору продавець своїми силами виготовляє і продає покупцю вироби з гофрокартону, а покупець приймає і оплачує продукцію відповідно до умов цього договору. Поставка продукції здійснюється окремими партіями, асортимент, кількість і строк яких узгоджується сторонами шляхом оформлення заявок.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що вартість продукції визначається специфікацією, яка є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до ст.655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У виконання умов договору за період з 24.04.2009 року по 17.06.2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 188545,30 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними у матеріалах справи.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи у графі «прийняв» накладних та довіреностями на отримання товару.
Відповідно до пункту 4.3 договору, оплата продукції здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця наступним чином: 20% - передплата здійснюється після підписання специфікації до договору і до початку робіт продавця; 80% - при отриманні продукції на складі покупця.
На момент подачі позову до суду відповідач лише частково сплатив кошти за поставлений товар у сумі 114596,80 грн., у зв’язку із чим за ним рахувалася заборгованість у розмірі 73948,50 грн.
У процесі вирішення спору відповідач ще частково сплатив кошти за отриманий товар у сумі 15000,00 грн., у зв’язку із чим провадження у справі у цій частині підлягає припиненню по пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості у розмірі 58948,50 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За вказаних обставин позовні вимоги у частині стягнення суми боргу у розмірі 58948,50 грн. підлягають задоволенню.
У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2999,13 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.
Відповідно до пункту 6.5 договору, за порушення строків оплати партії товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Згідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Проте пунктом 4.4 договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем на підставі представленого продавцем рахунку-фактури.
Доказів того, що позивач надавав відповідачеві рахунки-фактури позивач суду не представив.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За вказаних обставин, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 2999,13 грн. задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача. При цьому суд приймає до уваги що сума боргу у розмірі 15000,00 грн. була сплачена відповідачем вже після порушення провадження у справі.
05.10.2009 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.10.2009 року
На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко», м. Сімферополь (вул. Севастопольська, 35, м. Сімферополь, 95013; код ЄДПРОУ 00450693) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крим», м. Євпаторія (вул. Виноградна, 5, м. Євпаторія, 97420; код ЄДПРОУ 16513457) 58948,50 грн. заборгованості; 739,49 грн. державного мита та 113,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У частині стягнення суми боргу у розмірі 15000,00 грн. провадження у справі припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
4. У частині стягнення пені у сумі 2999,13 грн. у позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.