УХВАЛА

м. Вінниця

20 січня 2017 р. Справа № 802/2106/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Дмитрук Ю.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_3

до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформленого протоколом ОП №15.00026245.0058972 від 26.08.2016 р. про те, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

В свою чергу позивачем було заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

В судовому засіданні представник позивача клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними підтримав та просив його задовольнити. Натомість заперечував проти залишення позову без розгляду в частині позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог. Водночас заперечувала проти задоволення клопотання позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Представник відповідача - Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином. В матеріалах справи міститься письмова заява про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, заслухавши думки представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Так, позивач просить, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії № 11 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформлене протоколом ОП № 15.00026245.0058972 від 26.08.2016.

З атестаційного листа видно, що про оскаржуване рішення позивачу стало відомо 01.09.2016 р. До суду з позовом ОСОБА_3 звернувся 02.12.2016 р.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем надано довідку № 25 від 02.09.2016 р., довідку №26 від 12.09.2016 р., видані Вендичанською амбулаторією загальної практики-сімейної медицини, з яких видно, що ОСОБА_3 в період з 02.09.2016 р. по 18.09.2016 р. перебував на амбулаторному лікуванні.

З 19.09.2016 р. по 20.10.2016 р. позивач здійснював догляд за своїм дідусем ОСОБА_4, який потребував стороннього догляду та допомоги після перенесеної операції, на підтвердження чого надано довідку № 2162 від 02.11.2016 р., видану виконкомом Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, медичні виписками.

Крім того, рішення (висновок) Атестаційної комісії № 11 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформлене протоколом ОП № 15.00026245.0058972 від 26.08.2016 р. ОСОБА_3 отримав в листопаді 2016 р. разом із листом-відповіддю ГУ Національної поліції у Вінницькій області від 03.11.2016 р. №П-824/05/12-2016 на адвокатський запит ОСОБА_1 щодо направлення документів відносно ОСОБА_3

При цьому суд враховує також і те, що для забезпечення позивачу об'єктивної можливості оскарження рішення Атестаційної комісії № 11 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформленого протоколом ОП №15.00026245.0058972 від 26.08.2016 р., йому мали б бути відомі реквізити вказаного рішення та його зміст з метою чіткого формулювання змісту позовних вимог. Саме у такому випадку, позивач в повній мірі може вважатися обізнаним про прийняття відповідного рішення суб'єктом владних повноважень та у разі незгоди із ним, реалізувати своє право на його судове оскарження.

При вирішенні процесуального питання, суд, на підставі ч. 2 ст. 8 КАС України, враховує практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ільхан проти Туреччини» правило встановлення обмежень доступу до суду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, тобто пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.

Так, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, однак на думку суду ним надані належні та допустимі докази поважності причин пропуску такого строку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача про визнання причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду поважними та про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 165, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними задовольнити.

Визнати причини пропуску ОСОБА_3 строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог поважними.

В задоволенні клопотання представника відповідача - Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович