Справа №705/177/17

2/705/670/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2017 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:  головуючої - судді:          Горячківської Л.В.

при секретарі:                          Шевченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом представника позивача ОСОБА_1, яка діє в інтересах Зеемель Яаков до Уманської міської ради про визнання права власності на об’єкт нерухомості (гараж),

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на об’єкт нерухомості (гараж). Просила визнати за позивачем право власності на гараж А-1, загальною площею 23,2 кв.м, який знаходиться по вул. Пушкіна, 38-15 в м.Умані Черкаської області, побудований до 1992року та внесеного до договору купівлі-продажу. В обґрунтування позову посилалася на те, що 31.05.2016року між ОСОБА_2 Яаковом та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, а також йому у користування перейшов сарай з підвалом у домі та гараж у дворі. Проте, за гараж ОСОБА_3 окремо отримала від нього грошові кошти в сумі 1000 дол. США. Коли він звернувся до останньої з пропозицією укласти договір купівлі-продажу гаража нотаріально, то ОСОБА_3 повідомила, що документів на гараж вона немає. Він замовив та отримав технічний паспорт на гараж А-1 по вул. Пушкіна, 38-15 в м. Умані. З огляду на те, що він придбав гараж за власні кошти, користується ним протягом тривалого часу в особистих цілях, то має намір у подальшому на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися ним як особистим нерухомим майном, який крім того було внесено до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 Яаков та його представник ОСОБА_1 не з'явились, проте від представника позивача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте від міської ради до суду надійшли письмові заперечення. В обґрунтування заперечення міська рада посилалась на те, що згідно технічного паспорта на гараж від 04.11.2015 р. даний гараж побудований з полегшених металоконструкцій, без капітального фундаменту у 2013 року. Спірний гараж по суті є рухомим майном, точніше не є нерухомістю, адже непов’язаний із землею та немає капітального фундаменту. Гаражі віднесені до будівлі. Він не підлягає реєстрації як тимчасова споруда, а також споруда, не пов’язана фундаментом із землею, в експлуатацію не приймається і право власності на нього не оформлюється. Уманська міська рада не є належним відповідачем, оскільки попереднім власником гаража була ОСОБА_3

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та його представника та представника відповідача.

Дослідивши письмові докази: оригінал розписки ОСОБА_3 від 31.05.2016 року, договір купівлі-продажу від 31.05.2016року, технічного паспорту на гараж по вул. Пушкіна, 38-15, та інші письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 31.05.2016 р. між позивачем ОСОБА_2 Яаковом та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, а також йому у користування перейшов сарай з підвалом у домі та гараж у дворі, що було вказано саме в договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом. Проте, за гараж ОСОБА_3 окремо отримала від нього грошові кошти в сумі 1000 дол. США. Позивач ОСОБА_2 Яаков замовив та отримав технічний паспорт на гараж А-1 по вул. Пушкіна, 38-15 в м. Умані. Згідно довідки ФОП ОСОБА_4 вказаний гараж не є самочинним, оскільки побудований до 05.05.1992року відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Держбуду України від 24.05.2001року за №127 зі змінами т а доповненнями

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.  

Статтею 392 ЦК України встановлено визнання права власності на майно, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або право чинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень», від 01.07.2004 року передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі й право власності на нерухоме майно.

В ст.331 ЦК України зазначено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги представника позивача підлягають задоволенню.

  Керуючись cт.ст. 6, 11, 16, 182, 328, 331, 376, 392 ЦК України, ст.ст. 3,10, 11, 15, 58-60, 208, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 Яаков до Уманської міської ради про визнання права власності на об’єкт нерухомості (гараж) задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 Яаков право власності на гараж А-1, загальною площею 23,2 кв.м, який знаходиться по вул. Пушкіна, 38-15 в м.Умані Черкаської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуюча: Л.В. Горячківська