АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 658/2438/16-ц

Номер провадження 22-ц/791/65/17 Головуючий в І інстанції Терещенко О.Є.

Категорія Доповідач: Колісниченко А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1,

суддів:ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

за участю секретаряОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: відділ освіти молоді та спорту Каховської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, примусове виконання обов'язку в натурі та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року до суду із зазначеним позовом звернулася ОСОБА_5, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Каховської РДА №162-к від 01.09.2014 року вона була призначена на посаду завідуючої комунального дошкільного навчального закладу в с. Червоне Поділля Каховського району Херсонської області. Розпорядженням сільського голови Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області № 24 від 26.04.2016 року позивачку було звільнено з займаної посади з 11.05.2016 року у зв’язку з виходом з декретної відпустки по догляду за дитиною до 3-х років ОСОБА_6 З урахуванням збільшення позовних вимог, позивачка просила суд, визнати незаконним та скасувати розпорядження сільського голови Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області № 24 від 26.04.2016 року про звільнення її з посади завідуючої Червоноподільського дошкільного навчального закладу Каховського району. Зобов’язати Кам’янську сільську раду Каховського району Херсонської області оформити, нарахувати та виплатити їй – ОСОБА_5 допомогу по вагітності та пологам на підставі листків непрацездатності серія АГЯ №122245 та серія АГЯ №12289; стягнути з Кам’янської сільської ради Каховського району на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 100 000 грн.; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21.09.2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження сільського голови Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області №24 від 26.04.2016 року, в частині звільнення завідуючої Червоноподільського дошкільного навчального закладу ОСОБА_5 В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції зазначив, що вимога ОСОБА_5 відносно зобов’язання Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області оформити, нарахувати та виплатити їй допомогу по вагітності і пологам на підставі листків непрацездатності серії АГЯ №122245 та серії АГЯ №122289 не містить ґрунтування на законі, оскільки рішення суду про визнання незаконним та скасування спірного розпорядження про звільнення позивачки є підставою для відновлення її трудових прав, і прямо передбачає проведення подальших виплат позивачці згідного трудового законодавства. Однак, на момент подачі апеляційної скарги 20.10.2016 року трудові права ОСОБА_5 відповідачем не відновлено, і згідно трудового законодавства проведення подальших виплат їй відповідачем не здійснено. Крім того, внаслідок незаконних дій відповідача, ОСОБА_5 зазнала моральних страждань та хвилювань, відчула психоемоційне перевантаження, в зв’язку з чим у позивачці погіршився стан здоров’я, що спричинило передчасні пологи, які стали причиною того, що недоношена дитина 17.06.2016 року померла у лікарні, що підтверджується обмінною карткою від 10.06.2016 року та лікарським свідоцтвом про смерть дитини №40 від 18.06.2016 року, копії яких є в матеріалах справи, однак суд в своєму рішенні зробив висновок, що позивачкою не надано відповідних доказів на підтвердження заподіяння мені моральної шкоди та доказ в обґрунтування її розміру. На підставі чого просила змінити оскаржуване рішення, визнати в повному обсязі незаконним та в повному обсязі скасувати розпорядження сільського голови Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області №24 від 26.04.2016 року; зобов’язати Кам’янську сільську раду Каховського району Херсонської області оформити, нарахувати та виплатити позивачці допомогу по вагітності і пологам на підставі листків непрацездатності серії АГЯ №122245 та серії АГЯ №122289; стягнути з Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.; стягнути з Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області на користь ОСОБА_5 всі судові витрати.

У письмових запереченнях на апеляцію Кам’янська сільська рада Каховського району Херсонської області посилаючись на необґрунтованість доводів ОСОБА_5 просила про відхилення скарги та залишення рішення суду без змін.

ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_7, у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, на задоволенні апеляції наполягали, з підстав зазначених у скарзі.

Представник Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області – ОСОБА_8, у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відділу освіти Каховської районної державної адміністрації – ОСОБА_9 до суду не з’явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, які з’явилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Каховської РДА №162-к від 01.09.2014 року ОСОБА_5 було призначено на посаду завідуючої комунального дошкільного навчального закладу в с. Червоне Поділля Каховського району Херсонської області на період перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.6). Розпорядженням № 24 від 26.04.2016 року сільського голови Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_5В було звільнено з посади завідуючої Червоноподільського дошкільного навчального закладу за п.2 ст. 36 КЗпП України, тобто за закінченням строку дії трудового договору. Підпис про ознайомлення з наказом позивачки відсутній.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу передбачено ст. 40 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи дане розпорядження сільський голова Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області вийшла за межі своєї компетенції, оскільки позивачка не укладала трудовий договір з Кам’янською сільською радою Каховського району і не перебувала з останньою у трудових відносинах.

Так, з 01.09.2014 року ОСОБА_5 працювала на посаді завідуючої комунального дошкільного навчального закладу в с. Червоне Поділля Каховського району на час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами працівника ОСОБА_6 на підставі наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту Каховської РДА №162-к від 01.09.2014 року.

Таким чином, Кам’янська сільська рада Каховського району не є стороною трудового договору з ОСОБА_5, а тому не має права і на його розірвання.

Крім того, листом ВОМС Каховської РДА від 14.06.2016 року відповідача було повідомлено про неправомірність звільнення ОСОБА_5В.(а.с.13), але відповідачем проігноровано і дане звернення, і, взагалі, вимоги Закону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що позовні вимоги ОСОБА_5 щодо визнання незаконним та скасування розпорядження сільського голови Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області № 24 від 26.04.2016 року в частині звільнення її з посади завідуючої Червоноподільського дошкільного навчального закладу Каховського району.

Згідно ст.179 КЗпП України та ст. 18 ЗУ «Про відпустки», після закінчення відпустки по вагітності та пологах за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 ст.2 ЗУ «Про відпустки», передбачено право на відпуски громадян України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Згідно наказом ВОМС Каховської РДА №48-к та №49 – к від 06.05.2016 року ОСОБА_5 було надано відпустку без збереження заробітної плати з 11.05.2016 року по 16.05.2016 року та щорічну основну відпустку з 16.05.2016 року по 13.06.2016 року (а.с.10-11).

Під час відпустки ОСОБА_5 було надано відповідачеві листки непрацездатності, але останні не були прийняті і не оплачені.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_5 про зобов’язання Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області оформити, нарахувати та виплати їй – допомогу по вагітності та пологам на підставі листків непрацездатності серія АГЯ №122245 та серія АГЯ №122289 є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Посилання суду першої інстанції на те, що саме по собі ухвалення судом рішення про скасування незаконного розпорядження голови Кам’янської сільради № 24 від 26.04.2016 року є підставою для проведення їй подальших виплат без вирішення питання щодо позовних вимог ОСОБА_5 є незаконним, оскільки таким чином суд ухилився від вирішення спору, у цій частині, по суті.

Однак, на стадії апеляційного розгляду справи від відповідача надійшла копія розпорядження від 04.11.2016 року № 50, яким сільський голова скасувала своє розпорядження від 26.04.2016 року та зобов’язала головного бухгалтера здійснити нарахування та виплату допомоги по вагітності та пологам на підставі лікарняних листів на користь позивачки. Позивачка ОСОБА_5, у судовому засіданні, апеляційного суду підтвердила отримання нарахованих їй сум. Таким чином, на час перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції вимоги апелянтки щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити їй допомогу по вагітності та пологам фактично задоволені. Зважаючи на це апеляційний суд вважає за можливе залишити рішення суду першої інстанції, в частині відмови позивачці у задоволенні вищеназваних позовних вимог без змін.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що при вирішенні позову ОСОБА_5, в частині її вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення незаконного рішення, у вказаній частині.

Так, відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що позивачка не довела факт заподіяння їй моральної шкоди. Однак, з таким висновком колегія суддів повною мірою погодитись не може з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду №5 від 25.05.2001 року та №1 від 27.02.2009 року) відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України  розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_5 посилалась на те, що внаслідок незаконного звільнення її з роботи вона почала нервувати, що призвело до психоемоційного перевантаження у зв’язку із чим погіршився її стан здоров'я і це призвело до передчасних пологів і смерті дитини.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність вимог позивачки щодо пов’язаності дій відповідача із наслідками для позивачки у вигляді передчасних пологів. Достатніх та переконливих доказів наявності прямого причинного зв’язку між діями відповідача на названими наслідками позивачкою дійсно надано не було.

В той же час, позивачка обґрунтовувала свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди також і тим, що внаслідок дій відповідача та незаконного її звільнення порушився нормальний спосіб її життя, вона була змушена прикладати додаткових зусиль щодо відновлення її порушених прав. Незаконні дії відповідача позбавили її можливості вчасно отримати належні їй за законом виплати.

Колегія суддів вважає, що названі посилання знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи і вважає, вимоги ОСОБА_5 щодо відшкодування моральної шкоди, які вона пов'язує із названими обставинами обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність факту заподіяння позивачці моральної шкоди, що відповідно до п.4 ч.1ст.309 ЦПК України є підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції, у частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди і ухвалення нового рішення.

Визначаючи розмір відшкодування, колегія враховує характер та обсяг страждань, негативних психоемоційних переживань, яких зазнала позивачка, у зв’язку з порушенням її трудових прав, їх тривалість, час який необхідний був для відновлення звичного способу життя та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає за необхідне стягнути з Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області на користь ОСОБА_5 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21.09.2016 року, в частині відмови ОСОБА_5 у задоволенні її вимог щодо відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з Кам’янської сільської ради Каховського району Херсонської області на користь ОСОБА_5 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий А.Г.Колісниченко

Судді: І.В.Вейтас

ОСОБА_3