ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"06" жовтня 2009 р. справа № 5020-5/275
За позовом: Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, гуртожиток)
про усунення перешкод в користуванні майном та повернення орендованого майна
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач: (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) - Ігнатенко Валерія Вячеславівна - головний спеціалист, довіреність № б/н від 04.08.2009;
Відповідач: (СПД ОСОБА_1) - не з’явився.
Суть спору:
Позивач, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, звернувся до суду з позовом до відповідача, суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про усунення перешкод в користуванні майном, а саме: зобов’язання повернути орендоване майно за договором оренди № 333-05 від 06.10.2005 –вбудовані нежитлові приміщення № 1,2,3,4,5 розташовані на першому поверху житлового будинку, загальною, площею 33,30 кв.м., за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, 159, передав дане майно за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди рішенням господарського суду м. Севастополя від 05.05.2009 по справі № 5020-3/161 визнаний нікчемним, а тому відповідач повинний повернути вказане орендовано майно.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві та довідці державного реєстратора та ДПА в м. Севастополі (а.с. 26-30).
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, відповідно до п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
06.10.2005 року між Управлінням майна міста СМДА, правонаступником якого являється Фонд комунального майна Севастопольської міської ради у місті Севастополі, (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди комунального майна № 333-05 (далі за текстом –договір).
Відповідно до умов Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно –вбудовані приміщення №1, 2, 3, 4, 5 загальною площею 33,30 кв.м, які розташовані на першому поверсі житлового будинку, за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова 159 та знаходяться на балансі РЕП-16, вартість якого складає, згідно з Актом оцінки від 31.05.2005 –30733,00 грн.
Згідно з вимогами пункту 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі методики, затвердженої Рішенням міської Ради № 344 від 13.11.2002, і становить 3687,96 грн. за рік.
Пунктом 3.2 Договору встановлене наступне: орендна плата складає 310,10 грн. за першій місяць оренди. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця кожного місяця не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що сторони зобов’язані переглядати розмір орендної плати на вимогу однією зі сторін у випадку зміни цін та тарифів, а також в інших випадках, передбачених діючим законодавством України.
Строк дії Договору оренди згідно з пунктом 7.1 –до 12.09.2010.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).
Об'єктом оренди можуть бути:
· державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
· нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
· інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства.
Відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України, договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Водночас, статтею 794 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Зі змісту частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Отже, згідно з частиною 1 статті 210 Цивільного кодексу України, такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.
Судом при розгляді справи № 5020-3/161 встановлено, що при укладенні договору оренди № 333-05 від 06.10.2005 сторонами не дотримано вимог діючого законодавства щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації вищевказаного договору оренди. Невиконання вказаного положення закону тягне за собою нікчемність даного правочину.
Згідно зі статтею 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Приписами статті 216 Цивільного кодексу України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 05.05.2009 по справі № 5020-3/161 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про спонукання до внесення змін до договору оренди №333-05 від 06.10.2005, у задоволенні позовних вимог відмолено, з тих підстав, що спірний договір є нікчемним (а.с. 11-12).
Рішення у апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось та набрало закону силу.
Відповідно до пункту 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов’язати суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, гуртожиток, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ЄДРПОУ 25750044, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) орендоване майно за договором оренди № 333-05 від 06.10.2005, а саме: вбудовані нежитлові приміщення № 1,2,3,4,5 розташовані на першому поверху житлового будинку, загальною. Площею 33,30 кв.м., за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, 159, передав дане майно за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.
3. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, гуртожиток, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ЄДРПОУ 25750044, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
06.10.2009
Розсилка:
1. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
2. СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, гуртожиток)
3. Справа