№ 1-76/09

ПОСТАНОВА

02 жовтня 2009 року                                                                                            м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого -  судді  Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.

за участю прокурорів Менчиця С.Є., Байдюка Д.А., Недзельської О.О.,

захисників ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4.,

представників цивільного позивача  ОСОБА_5., ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню            

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,, уродженця м.Новомосковськ Дніпропетровської області, росіянина, громадянина України,  одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, заступника директора ТОВ «Евентіс», зареєстрованого і проживаючого за адресою АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а саме в тому, що він шляхом шахрайства заволодів чужим майном, яке належить ТОВ ВКФ «Олімпекс ЛТД», в особливо великих розмірах, при наступних обставинах.

Згідно пред’явленого ОСОБА_1. обвинувачення, він 11.10.2004 року, з метою заволодіння чужим майном, а саме коштами ТОВ ВКФ «Олімпекс ЛТД», уклав з вказаним товариством два попередні договори купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартир № АДРЕСА_2, що належали йому на праві приватної власності. Діючи шляхом обману, яке виразилось у тому, що ОСОБА_1   завірив керівництво ТОВ ВКФ «Олімпекс ЛТД» в послідовності своїх намірів продажу квартир, однак не маючи намірів в подальшому їх виконувати, внаслідок чого керівництво ТОВ ВКФ «Олімпекс»,будучи введеним в оману, добровільно передало ОСОБА_1. майно, вважаючи, що це є правомірним та вигідним для них, при наступних обставинах:

05.04.2006 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_1, прибув в офіс ТОВ ВКФ «Олімпекс ЛТД», який знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Глінки, 16, де реалізуючи свій злочинний умисел, отримав у касі вказаного товариства по видаткових касових ордерах від 05.04.2006 року за № 40 грошові кошти в сумі 800 000 грн. та за № 41 грошові кошти в сумі 768 248 грн. 23 коп., як оплату за продаж належних йому кв. № АДРЕСА_2, фактично їх продавши. Діючи шляхом обману. ОСОБА_1 заволодів чужим майном, що належить ТОВ ВКФ «Олімпекс ЛТД», а саме грошима в сумі 1 568 248 грн. 23 коп., що більше як в шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром, умисно не виконуючи взятих на себе зобов'язань, залишив кв. № АДРЕСА_3 у своїй власності, а кв. № АДРЕСА_4 продав іншим особам, а отриманими від ТОВ ВКФ «Олімпекс ЛТД» коштами, розпорядився на власний розсуд.

В ході судового розгляду зазначеної справи представник цивільного позивача  ОСОБА_5  заявив клопотання про направлення зазначеної кримінальної справи для проведення додаткового розслідування, оскільки в діях ОСОБА_1. є  ще ознаки інших злочинів дій, які полягають в тому, що він ввівши в оману ОСОБА_7., отримав Угоди про розірвання договору поруки від 08.07.2004 року та матеріальні вигоди на 3 300 000 дол. США, внаслідок невиконання договорів поруки та одночасно зберігши за собою право власності на квартири №АДРЕСА_2.  За таких обставин в діях ОСОБА_1. вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст.190, 357 КК України. Співучасником вчинення даних злочинів є його дружина ОСОБА_8. Вчинення даних дій тісно пов’язане з інкримінованим ОСОБА_1. обвинуваченням,  окремий розгляд їх є неможливим, а тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування.  

Судом також за власною ініціативою  на розгляд учасників процесу поставлено питання про направлення зазначеної кримінальної справи для проведення додаткового розслідування, з мотивів істотної  неправильності та неповноти досудового слідства.

Прокурор, підсудний ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_2. та ОСОБА_4. заперечували проти направлення справи на додаткове розслідування вважаючи, що досудове слідство проведено всебічно, повно та об’єктивно, що дає суду можливість прийняте законне та обґрунтоване рішення по суті обвинувачення. У випадку направлення справи на додаткове розслідування, ОСОБА_1 та його захисники просять змінити підсудному міру запобіжного заходу з утримання під вартою на підписку про невиїзд, або іншу міру запобіжного заходу, не пов’язану з позбавленням волі.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про необхідність направлення даної справи прокурору Печерського району міста Києва для проведення додаткового розслідування, виходячи з наступного:

Згідно з вимогами ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також  обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом’якшують та обтяжують покарання, характер та розмір шкоди, завданої злочином.

Прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та обєктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність (ст..22 КПК України).

Відповідно до положень ст. 368 КПК України  однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких  може мати істотне значення для правильного вирішення справи. В усякому разі досудове слідство визнається однобічним  і неповним, коли не були допитані певні особи, не витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в ході судового засідання.

Крім того, відповідно до  п. 10 ч. ч. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у  кримінальному судочинстві», суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення в якості обвинуваченого була конкретною за змістом. Недодержання органами досудового слідства вимог ст. ст. 132, 142 КПК України може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Статтею 132 КПК України встановлено, що пред’явлене особі обвинувачення повинно бути конкретним, а саме: у постанові про притягнення в якості обвинуваченого повинно бути зазначено  час, місце, спосіб, мета, мотив та інші ознаки злочину, наскільки вони відомі слідчому.

Органом досудового слідства ОСОБА_1. інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України – заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зложивання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 року за № 12 «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» (пункти 18, 19) роз’яснено, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довір’ям (недобросовісне використання довір’я з боку потерпілого) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності або обов’язковості передачі їм майна чи права на нього. Отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов’язання може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, а зобов’язання — не виконувати.

Із пред’явленого ОСОБА_1. обвинувачення не вбачається, які ж саме, коли і кому саме ОСОБА_1 повідомив неправдиві відомості або які саме приховав обставини, які саме дії він зобов’язаний був вчинити по відчуженню квартир №АДРЕСА_2, на чию користь і коли. Формулювання в обвинуваченні «керівництво ТОВ ВКФ «Олімпекс» є неконкретним.

Тобто, органом досудового слідства належним чином  не встановлено спосіб вчинення ОСОБА_1. злочину.

Таким чином, пред’явлене ОСОБА_1. обвинувачення  є неконкретним, оскільки не вказує, які саме ОСОБА_1 вчинив дії, що складають об’єктивну сторону інкримінованого йому злочину.

Прокурором можливість вирішити питання про зміну обвинувачення в суді шляхом його конкретизації, через реалізацію повноважень, передбачених ст.277 КПК України, не використана.

По справі також допущена неповнота досудового слідства, яка перешкоджає суду всебічно, повно та об’єктивно встановити обставини справи.

В своїх показаннях, які надавались ОСОБА_1., як на досудовому слідстві, так і в суді, останній заперечує факт передачі та отримання ним 05.04.2006 року грошових коштів в сумі 1568248, 23 грн. від ТОВ «Олімпекс ЛТД». Наявні в матеріалах кримінальної справи та підписані ним видаткові касові ордери пояснює тим, що до підписання цих документів його 19.05.2006 року, під загрозою вчинення неправомірних дій до дружини ОСОБА_8., спонукав працівник міліції ОСОБА_9..

Також підсудний пояснив, що станом на 05.04.2006 року він перебував за межами міста Дніпропетровська і фізично не міг бути на місці вчинення інкримінованого йому злочину. В його користуванні перебував мобільний телефон з номером НОМЕР_1. Згідно отриманої судом інформації ЗАТ «UMC» (т.10 а.с.153), всі вхідні та вихідні дзвінки із зазначеного номера 05.04.2006 року здійснювались із базових станцій, адресою яких є місто Київ.

В той же час судом встановлено, що дана обставина органом досудового слідства взагалі  не досліджувалась.

Органом досудового слідства не усунуті протиріччя, які є в матеріалах кримінальної справи і які перешкоджають суду всебічно, повно та об’єктивно встановити обставини справи.

Так, із наданих на досудовому слідстві та в суді показах свідків ОСОБА_10., ОСОБА_7., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. вбачається, що відчуження ОСОБА_1. квартир на користь ТОВ «Олімпекс ЛТД» проводилось в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1. перед ТОВ «Олімпекс ЛТД» по отриманих ним позиках на загальну суму 1568248,23 грн., за згодою останнього.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що питання про продаж ним та його дружиною ОСОБА_8. квартир ТОВ «Олімпекс ЛТД» дійсно стояло, але лише станом на час укладення попередніх договорів №06/04 від 11.10.2004 року. Оскільки з часом вартість цих квартир суттєво збільшилась, він відмовився продавати квартири за раніше обумовленою ціною. Станом на квітень 2006 року питання про погашення отриманих ним грошових  позичок шляхом передачі зазначених квартир взагалі не стояло, оскільки строк їх погашення  наступав лише в 2008-2012 роках.

Зазначене підтверджується і даними, які містяться у поданому органу досудового слідства листі ТОВ ВКФ «Олімпекс Лтд», що надійшов на виконання судового доручення, про те, що причиною відмови від укладення основних договорів купівлі-продажу квартир АДРЕСА_2 стало те, що ОСОБА_1  і ОСОБА_8. забажали переглянути в сторону збільшення суму договору, тобто збільшити ціну вказаних квартир (т. 5 а.с. 80).

Зі змісту протоколу зборів Ради ТОВ ВКФ «Олімпекс ЛТД» № 06/04 від 11.10.2004 року вбачається, що в зборах приймали участь ОСОБА_1, ОСОБА_8.,  ОСОБА_11. та ОСОБА_13.. За пропозицією останнього збори прийняли рішення придбати у ОСОБА_1. та ОСОБА_8.В. квартири та призначити повноважною особою для оформлення договорів купівлі - продажу ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 29).

  Разом з тим із матеріалів, що надійшли на виконання судового доручення, вбачається, що ОСОБА_13. та ОСОБА_11. участі в зазначених зборах не приймали (т. 5 а.с. 79).

З урахуванням викладеного, слідчим належним чином не перевірена можливість існування між ТОВ «Олімпекс ЛТД» і ОСОБА_1. цивільно-правових відносин.

Підлягають перевірці і обставини, на які посилається в заявленому клопотанні представник цивільного позивача ОСОБА_5, оскільки вони тісно взаємопов’язані з пред’явленим ОСОБА_1. обвинуваченням.

Суд під час судового слідства позбавлений можливості усунути допущену неповноту досудового слідства, в тому числі шляхом більш ретельного допиту підсудного,  свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 3151 КПК та вчинення інших процесуальних дій. Для усунення допущеної неправильності та неповноти досудового слідства, встановлення всіх осіб, причетних до вчинення  даного злочину, суду необхідно провести значний обсяг слідчих та оперативно-розшукових дій, що виконати у судовому засіданні, при наявності встановлених фактів неправильності досудового слідства, не представляється можливим.  

Допущена неповнота досудового слідства перешкоджає суду всебічно, повно та об’єктивно встановити обставини справи, вирішити питання про винність підсудного ОСОБА_1. у вчиненні  інкримінованих йому діях, а в звязку з цим постановити законне, справедливе та обґрунтоване рішення.

За таких обставин кримінальну справу слід направити прокурору Печерського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

Під час додаткового розслідування, з дотриманням вимог КПК України, слідчому необхідно:

-   шляхом проведення cлідчо – оперативних дій, з урахуванням наданої інформації  ЗАТ «UMC», перевірити покази ОСОБА_1. про те, що на час вчинення інкримінованих йому дій, тобто 05.04.2006 року, він не міг перебувати в офісному приміщенні ТОВ ВКФ «Олімпекс ЛТД», який знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Глінки, 16, оскільки в цей день знаходився в м.Києві;

-   шляхом додаткового допиту обвинуваченого, свідків встановити, кому саме з керівництва ТОВ «Олімпекс ЛДТ» і за яких обставин ОСОБА_1 повідомив неправдиву інформацію, яка складає об’єктивну сторону інкримінованого йому злочину;

-   шляхом проведення слідчо – оперативних дій перевірити покази підсудного ОСОБА_1. щодо існування між ним та ТОВ «Олімпекс ЛТД» цивільно-правових відносин;

-   в порядку ст.97 КПК України провести перевірку по фактах, викладених представником цивільного позивача ОСОБА_5. в заявленому клопотанні щодо причетності ОСОБА_1. до вчинення інших злочин;

-   за наявності передбачених законом підстав вирішити питання про пред’явлення ОСОБА_1. кінцевого звинувачення.

При вирішенні питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1. суд враховує, що 01 лютого 2007 року Печерським районним судом міста Києва відносно ОСОБА_1. обрану міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Підставами для обрання зазначеного запобіжного заходу було те, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини по справі, переховуватись від органів слідства і суду.

На даний час у суда відсутні підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 буде ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Суд також враховує, що на утриманні ОСОБА_1. перебуває троє неповнолітніх дітей, він має постійне місце роботи та проживання, цивільний позов забезпечено накладенням арешту на квартири №№АДРЕСА_1, що унеможливлює відчуження майна.  

За таких обставин суд вважає за можливе змінити ОСОБА_1. міру запобіжного заходу із утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16-1, 148, 165, 275, 281, 368 КПК України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, направити прокурору Печерського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1  змінити із утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з - під варти з залу суду.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її оголошення.

Суддя