Справа № 1-284/09

                          ВИРОК

                               Іменем України

02 жовтня 2009 р.                                Печерський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.

з участю прокурора Байдюка Д.,

захисників  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  справу по обвинуваченню    

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Легница, Польща, громадянина  України, українця, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, водія таксі «Народне таксі», з неповною вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого.

в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.3 ст.289 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, одруженого, працюючого водієм в СПД «Мельниченко», з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 приблизно в квітні 2008 року, перебуваючи в м. Києві, маючи на меті шляхом обману незаконно заволодіти грошовими коштами свого знайомого  ОСОБА_8, повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що йому потрібні грошові кошти на розвиток своєї господарської діяльності по переробці деревини. Переконавши потерпілого ОСОБА_8 у необхідності та вигідності передачі йому грошових коштів, ОСОБА_5 06.05.2008 року приблизно о 12 год. 45 хв., перебуваючи в  будинку АДРЕСА_3, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 15 000 доларів США, що на день передачі вказаної суми грошей становило 75 750 гривень, та у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є великим розміром, які привласнив.

Крім цього, 24.01.2009 року приблизно о 22 год. ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4,  незаконно заволоділи автомобілем марки «Subaru» моделі «Tribeсa», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав ТОВ «РЕ проджект девелопмент»,  балансовою вартістю 222 036 грн. 14 коп, чим заподіяли останньому великої матеріальної шкоди. Викраденим майном ОСОБА_9 та ОСОБА_7 розпорядились на власний розсуд, реалізувавши його невстановленим слідством особам.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України не визнав і показав, що дійсно позичав у потерпілого ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 15 тис. дол.. США для особистих потреб, під відсотки. Зазначені кошти планував витратити  на створення підприємства, придбання вантажних автомобілів. Вернути кошти зобов’язувався в серпні 2008 року.  Отримані у ОСОБА_8 кошти витратив на придбання автомобіля та іншого майна. Потім все майно продав, а виручені кошти витратив на придбання земельної ділянки під забудову у місті Херсон. Потім усе зійшло «на нуль» і він був вимушений піти працювати в службу таксі. Добровільно повернув потерпілому 1 тис. дол.. США, ще одну тисячу за нього повернула його матір. Визнає суму боргу перед потерпілим ОСОБА_8 в сумі 65750 грн., але вважає, що  між ними мають місце цивільно-правові відносини.

Вину у незаконному заволодінні автомобілем «Субару Трібека» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 на досудовому слідстві не визнавав, в судовому засіданні визнав повністю, зазначивши, що викладені в обвинувальному висновку обставини вчинення даного злочину відповідають дійсності. Також підтвердив правдивість показів підсудного ОСОБА_7.   Визнає, що своїми діями разом із  ОСОБА_7 вони незаконно заволоділи автомобілем «Субару Трібека», який в подальшому продали. Відшкодувати заподіяні збити немає змоги, оскільки перебуває під вартою. У вчиненні даного злочину розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що в період часу з осені 2007 року по листопад 2008 року працював водієм в ТОВ «РЕ проджект девелопмент» на автомобілі «Субару Трібека» р.н. НОМЕР_1. 14.11.2008 року він звільнився із вказаного товариства за власним бажанням. Після звільнення у нього залишився один комплект ключів від автомобіля «Субару Трібека». Колючі від автомобіля він при звільненні не здав, оскільки забув про них. Приблизно в грудні 2008 року він познайомився з ОСОБА_5 В ході їх знайомства розповідав ОСОБА_5 про те, що раніше працював в ТОВ «РЕ прожект девелопмент», при цьому повідомив про комплект ключів, який залишився у нього. ОСОБА_5 запропонував викрасти автомобіль, скориставшись ключами, які у нього залишились, продати його покупцю, якого підшукає ОСОБА_5, а виручені кошти поділити між собою.  На пропозицію ОСОБА_5 він погодився, оскільки на той час його сім»я перебувала в скрутному матеріальному становищі. Вирішили викрасти автомобіль, який знаходився на стоянці біля будинку АДРЕСА_4, де  проживав директор товариства ОСОБА_10.  Він знав адресу його місця проживання, оскільки працюючи в товаристві водієм, особисто неодноразово відвозив ОСОБА_10 додому. 24.01.2009 року, приблизно о 19 год. разом з ОСОБА_5 на автомобілі «Шевроле авео»,  підїхали до будинку директора товариства. Під’їхавши до будинку АДРЕСА_4 та дочекавшись, поки ОСОБА_10  припаркував автомобіль та зайшов до під’їзду, він за допомогою наявних у нього ключів відкрив автомобіль і поїхав на ньому. Доїхавши до Південного мосту в м.Києві, від страху став сильно хвилюватись і не міг курувати автомобілем, а тому на пропозицію ОСОБА_5 вони помінялися автомобілями. Доїхали до с. Сошняків, Бориспільського району, Київської області, де залишили викрадений автомобіль у дворі будинків. Наступного дня ввечері він разом із ОСОБА_5 перегнали автомобіль із даного села до села Вороньків, яке знаходиться неподалік також у Бориспільському районі. На протязі 25-26 січня 2009 року ОСОБА_5 шукав покупця на викрадений автомобіль. Оскільки покупця не змогли знайти. 25 або 26 січня 2009 року разом з ОСОБА_5 вирішили повернути автомобіль директору ОСОБА_10, повідомивши його по телефону  про місце перебування викраденого автомобіля. По  придбаній сім карті мобільного оператора «МТС», з телефона ОСОБА_5,  він зателефонував на мобільний номер ОСОБА_10, але оскільки останній розмовляв іноземною мовою, вони не порозумілися. Вирішили написати ОСОБА_10 смс-повідомлення з адресою місця перебування викраденого автомобіля, однак як повідомив ОСОБА_5, із технічних причин смс-повідомлення не було доставлено.

27.01.2009 року приблизно о 1-й годині ночі вони приїхали в місто Біла Церква, де на автозаправці, яка знаходиться при в’їзді у вказане місто, продали автомобіль незнайомим йому особам, яких знайшов ОСОБА_5,  за 2500 доларів. Гроші розподілили порівну. У вчиненому розкаюється, просить його суворо не карати. При призначенні міри покарання просить врахувати, що ним та його родичами добровільно погашено спричинені злочином збитки на суму 46 тис. 920 грн.

Незважаючи на повне визнання своєї вини у вчиненні інкримінованих дій ОСОБА_7 та часткове визнанням вини у вчиненому ОСОБА_5. їх вина доводиться іншими доказами, зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

По епізоду незаконного заволодіння автомобілем:

-  протоколом явки з повинною ОСОБА_5 від 31.01.2009 року, де  останній зізнався в тому, що 24.01.2009 року він, спільно з ОСОБА_7, знаходячись по вул. Червоноармійська, буд. 9/2 в м. Києві, незаконно заволоділи автомобілем «Subaru Tribeсa», реєстраційний номер НОМЕР_1, який в подальшому продали.           т. 1 а.с. 76

- протоколом явки з повинною ОСОБА_7 від 31.01.2009 року, в якій він власноручно зазначив, що 24.01.2009 року, спільно з ОСОБА_5, знаходячись по вул. Червоноармійська, буд. 9/2 в м. Києві, незаконно заволодів автомобілем «Subaru Tribeсa», реєстраційний номер НОМЕР_1, який вони в подальшому продали.               т. 1 а.с. 85

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 16.02.2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_7 показав на місці, де і яким чином він 24.01.2009 року приблизно о 22 год., знаходячись по АДРЕСА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_5 здійснив угон автомобіля «Subaru Tribeсa», реєстраційний номер НОМЕР_1;     т. 2 а.с. 43-45

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_10 про те, що 24.01.2009 року, приблизно о 22 год., він залишив автомобіль «Subaru Tribeсa» реєстраційний номер НОМЕР_1, біля свого будинку на розі вулиць Червоноармійської та Басейна в м. Києві. 25.01.2009 року, приблизно о 18 год. 30 хв., він виявив відсутність автомобіля. Також показав, що 25.01.2009 року, приблизно о 11 год. 50 хв. на його абонентський номер НОМЕР_3 телефонували з номера НОМЕР_5, але він не встиг нічого відповісти. Пізніше, приблизно о 16 год. 55 хв., йому знову телефонував вказаний абонентський номер, але у відповідь ніхто нічого не говорив.                             т. 1 а.с. 165-166

- протоколом виявлення, огляду та вилучення від 31.01.2009 року, згідно якого у ОСОБА_11 – дружини ОСОБА_5, було вилучено мобільні телефони «Nokia 6300» IMEI НОМЕР_6 та «Nokia 1208» IMEI НОМЕР_7, які належать останньому.

т. 1 а.с. 75

    - інформацією щодо вихідних та вихідних з’єднань наданої ТОВ «Астеліт», згідно якої з терміналу IMEI НОМЕР_6, який належить ОСОБА_5, в період часу з 23 год. 54 хв. 24.01.2009 року по 00 год. 11 хв. 25.01.2009 року здійснювались дзвінки по вул. Бориспільська, в с. Мартусівка, Бориспільського району, Київської області; в період часу з 22 год. 34 хв. 26.01.2009 року по 01 год. 16 хв. 27.01.2009 року, ОСОБА_5 рухався в напрямку з с. Гора, Бориспільського району, Київської області до вул. Привокзальна, м. Біла Церква Київської області.                       т. 1 а.с. 121-124

- роздруківкою дзвінків терміналу з IMEI НОМЕР_7 наданої ЗАТ «Український мобільний зв’язок», який належить ОСОБА_5, згідно якої останній о 23 год. 03 хв. 26.01.2009 року знаходився по вул. Українська, в с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області. Крім того, з вказаного терміналу, який належить ОСОБА_5 25.01.2009 року, в період часу з 16 год. 50 хв. до 16 год. 52 хв. з абонентського номеру НОМЕР_8 на абонентський номер НОМЕР_9, який належить директору ТОВ «РЕ проджект девелопмент» ОСОБА_10 надходили три телефонні дзвінки;             т. 1 а.с. 128-130

- речовими доказами, а саме: мобільними телефонами «Nokia 6300» IMEI НОМЕР_6 та «Nokia 1208» IMEI НОМЕР_7

т. 1 а.с. 99-100

- довідкою ТОВ «РЕ прожект девелопмент» №230709/1 від 23.07.2009 року про те, що балансова вартість автомобіля «Subaru Tribeсa», реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на 24.01.2009 року становить 222036 грн. 14 коп. (т.3 а.с.5);

по епізоду заволодіння шляхом обману грошовими коштами  ОСОБА_8

- показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8 про те, що з ОСОБА_5 знайомий з жовтня 2006 року. Приблизно в квітні 2008 року ОСОБА_5 попросив у нього в борг гроші для відкриття «своєї справи» в с.Сошняки Бориспільського району Київської області. Перед тим, як погодитись на пропозицію ОСОБА_5, він особисто вирішив подивитись, на що ОСОБА_5 планує витратити надані ним грошові кошти. Приблизно в кінці квітня 2008 року він разом з ОСОБА_5 приїхали до с. Сошняків, Бориспільського району, Київської області, де останній показав йому дві пилорами під навісом, вантажний автомобіль марки «МАЗ» напівпричіп та вантажівка марки «Авіа», а також територію, яку бере в оренду. Крім цього, на території знаходилась установка для виготовлення будівельних піноблоків. В керуванні ОСОБА_5 був  автомобіль Хюндай Санта Фе. ОСОБА_5 складав враження надійного та справжнього підприємця. Також ОСОБА_5 пояснив, що на кошти, які він хоче у нього позичити, планує докупити необхідне обладнання, відремонтувати автомобілі для доставки деревини, а також юридичного оформлення свого бізнесу. На прохання ОСОБА_5 він погодився позичити йому гроші і домовився про надання останньому грошей в сумі 15 000 доларів США під 5% щомісячних, терміном на три місяці. 06 травня 2008 року, приблизно о 12 год. 45 хв. він зустрівся з ОСОБА_5  біля відділення «Укрсоцбанку» по вул. Срібнокільська, 22 в м. Києві, де зняв у вказаному відділені гроші зі свого депозитного рахунку і передав їх ОСОБА_5. Останній власноручно написав йому розписку і зобов’язувався повернути грошові кошти до 06 серпня 2008 року. Домовився з ОСОБА_5 зустрітися 06 серпня 2008 року. Був впевнений, що ОСОБА_5 дійсно займається виробничими справами, вирішив до вказаної дати його не турбувати і дати йому змогу нормально працювати. 06 серпня 2008 року, як вони і домовлялись, біля автосалону «Тойота», що знаходиться по вул. Харківське шосе в м. Києві, він зустрівся з ОСОБА_5, який на зустріч вже приїхав на автомобілі «Шевроле Лачетті». При зустрічі ОСОБА_5 сказав, що грошей у нього не має і йому потрібен час, щоб повернути гроші. Він погодився, бо іншого виходу у нього не було. Після цього, він поїхав до пилорами в с. Сошняків, яку йому показував ОСОБА_5 як свою і там йому стало відомо, що ОСОБА_5 не має ніякого відношення до цієї пилорами, оскільки вона належить лісгоспу при Міністерстві оборони України. При зустрічі ОСОБА_5 сказав, що у нього є інша пилорама в с. Дівички Бориспільського району, на яку він також разом із ОСОБА_5 поїхав подивитись. Там була пилорама, вантажних автомобілів вже немає. Пропонував в якості розрахунку автомашину, яка була ржава і нічого не коштувала. Через деякий час, приблизно в жовтні-листопаді 2008 року, він сказав ОСОБА_5, що якщо у нього не має грошей, то нехай продає свій автомобіль Санта Фе, вантажівки, пилорами та повертає гроші. У відповідь ОСОБА_5 сказав йому, що автомобіля в нього вже не має, а вантажівки та пилорами належать не йому. Крім цього, ОСОБА_5 сказав що грошей у нього не має, оскільки він вклав їх в землю в Херсоні під будівництво. Потім ОСОБА_5 став уникати зустрічей.  Гроші ОСОБА_5 він позичав лише на розвиток підприємства - придбання матеріалів, оформлення оренди, ремонт авто техніки, купівлю пилорами. ОСОБА_5 за період з вересня по січень повернув 1110 дол. США., а також його матір повернула 1 тис. дол. США. Заявленим ним цивільний позов на суму 65750 грн. просить задоволити повністю. При призначенні покарання покладається на думку суду.

- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що зі слів ОСОБА_8 їй стало відомо, що останній  дав ОСОБА_5 в борг гроші в сумі 15 000 доларів США для розвитку останнім свого господарства по обробці деревини. В зазначений строк ОСОБА_5 не повернув гроші. В подальшому, будучи присутньою при розмовах між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, їй стало відомо, що ОСОБА_5 ніякого власного господарства не мав і гроші витратив у власних потребах.

- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 про те, що працює на посаді директора Ржищівського військового лісгоспу Міністерства оборони України. ОСОБА_5 з 08.04.2008року  працював на посаді начальника збуту готової продукції. За час своєї роботи, приблизно в травні-червні 2008 року, ОСОБА_5 завіз на територію лісгоспу одну пилораму, систему для лиття піноблоків, якусь техніку. Ця техніка і пилорама з системою для лиття піноблоків побула на території лісгоспу приблизно один місяць. Хто саме забрав вказану техніку і коли, йому не відомо. Ніяким власним бізнесом  ОСОБА_5 на території лісгоспу не займався. З осені 2008 року до нього масово почали звертатися громадяни з претензіями, що ОСОБА_5, взяв у них гроші під бізнес і при цьому показував пилораму та інше майно, яке начебто належить йому, хоча на справді стоїть на території лісгоспу і перебуває на його балансі.

- речовими доказами, а саме розписками ОСОБА_5, згідно яких він отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 15000 доларів США; випискою історії операцій АКБ «Укрсоцбанк» по рахунку НОМЕР_4, який належить ОСОБА_8, згідно якої останній 06.05.2008 року зняв з указаного рахунку грошові кошти в сумі 15000 доларів США.         т. 1 а.с. 197, 198, 203

При вирішенні питання про визнання ОСОБА_5 винним  в заволодінні майном потерпілого ОСОБА_8 шляхом обману, у великих розмірах, суд враховує, що відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 року за № 12 «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» (пункти 18, 19), обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довір’ям (недобросовісне використання довір’я з боку потерпілого) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності або обов’язковості передачі їм майна чи права на нього. Отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов’язання може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, а зобов’язання — не виконувати.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5, повідомивши потерпілому ОСОБА_8 неправдиві відомості про наявність у нього майна (пилорами, вантажних автомобілів, установки для виготовлення піноблоків), викликав у останнього впевненість у вигідності передачі грошових коштів та повернення коштів в обумовлений термін.

Докази, якими обґрунтовується винність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів, є належними, допустимими,  достовірними та достатніми.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, які завдали великої матеріальної шкоди, та у заволодінні чужим майном шляхом обману, у великих розмірах, а ОСОБА_7 – у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, які завдали великої матеріальної шкоди, в звязку з чим дії ОСОБА_5 кваліфікує за ч.3 ст.289, ч.3 ст.190 КК України, а ОСОБА_7 – за ч.3 ст.289 КК України.

Невизнання ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні шахрайства суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину.

При кваліфікації дій підсудних по ч.3 ст.289 КК України суд виходів із балансової вартості автомобіля «Subaru Tribeсa», реєстраційний номер НОМЕР_1, яка згідно довідки ТОВ «РЕ прожект девелопмент» №230709/1 від 23.07.2009 року станом на 24.01.2009 року становить 222036 грн. 14 коп. (т.3 а.с.5), оскільки саме на цю суму товариству завдано матеріальної шкоди;

При призначенні ОСОБА_5 покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини справи, особу винного, який  на обліку у лікаря – нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є потерпілим згідно Закону Республіки Казахстан «Про соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок ядерних досліджень на Семипалатинському дослідному полігоні», має на утриманні неповнолітню дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом’якшують  покарання ОСОБА_5, суд визнає його щире каяття у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, а також те, що він є потерпілим згідно Закону Республіки Казахстан «Про соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок ядерних досліджень на Семипалатинському дослідному полігоні», має на утриманні неповнолітню дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5, судом  не встановлено.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, особу винного, який  на обліку у лікаря – нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, думку представника цивільного позивача, який просить ОСОБА_7 призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом’якшують  покарання ОСОБА_7, суд визнає його з’явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку в розмірі 46 тис. 970 грн..

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_7,  судом  не встановлено.

Суд також враховує, що підсудні намагались добровільно повернути викрадений автомобіль, здійснюючи дзвінки ОСОБА_10.

З урахуванням наявності декількох вищезазначених обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, з урахуванням особи винних, суд приходить до висновку про можливе призначення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покарання по ч.3 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції інкримінованої статті КК України (ч.1 ст.69 КК України), що буде відповідати вчиненому і буде цілком достатнім для виправлення винних та попередження вчинення ними нових злочинів, оскільки призначення ОСОБА_5 та ОСОБА_7  навіть мінімального покарання по ч.3 ст.289 КК України буде в даному випадку явно недоцільним та несправедливим.

Також суд вважає за можливе не призначати ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по ч.3 ст.289 КК України додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна.

З урахуванням тяжкості вчиненого злочину та інших обставин справи, особи винного, його ролі у вчиненому, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України, та покладенням обовязків, передбачених с.76 КК України.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного ОСОБА_5 до набранням вироку законної сили слід залишити без змін – утримання під вартою, щодо ОСОБА_7 міру запобіжного заходу змінити із утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти з залу суду.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України в строк відбуття покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 необхідно зарахувати строк їх попереднього ув'язнення, з  31.01.2009 року по 01.10.2009 року, кожному.

Цивільні позови потерпілого ОСОБА_8 на суму 65750 грн. та  цивільного позивача ТОВ «РЕ проджект девелопмент» на суму 294 931 грн., відповідно до вимог ст. ст.  1166 ч. 1, 1187 ч. 2 ЦК України,   підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджуються дослідженими судом доказами та знайшли своє ствердження в ході судового розгляду справи.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.289, ч.3 ст.190 КК України  і призначити покарання:

по ч.3 ст.289 КК України, на підставах, передбачених ч.1 ст.69 КК України, призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки і три місяці;

по ч.3 ст.190 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки і три місяці.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України  і на підставах, передбачених ч.1 ст.69 КК України, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбуття основного  покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням - з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 обов’язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України в строк відбуття покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 необхідно зарахувати строк їх попереднього ув'язнення, з  31.01.2009 року по 01.10.2009 року, кожному. Строк відбування покарання засудженим рахувати з 02.10.2009 року.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – утримання їх під вартою в Київському СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань. В звязку з призначенням ОСОБА_7 покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, міру запобіжного заходу щодо нього змінити із утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти з залу суду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовільнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 65750 (шістдесят п’ять тисяч сімсот п’ятдесят) грн..

Цивільний позов ТОВ «РЕ проджект девелопмент»,  задовільнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ТОВ «РЕ проджект девелопмент»,  м.Київ, вул. Боровського, 36, ідентифікаційний код 33545409, п/р 26002001323151 в ЗАТ «ОТП Банк» м.Київ, МФО 300528 -  294931 (двісті дев’яносто чотири тисячі дев’ятсот тридцять одну) грн., солідарно.  

Речові докази: - сім карту мобільного оператора «МТС» ЗАТ «Український мобільний зв'язок» з абонентським номером 099-763-81-59, сім карту оператора «Life» ТОВ «Астеліт» з маркувальним номером 2208 0207 1898;; ключ з емблемою автомобільної компанії «Subaru» з одного боку і трьома кнопками дистанційного керуванням з другої сторони, пульт автосигналізації марки «Sheriff», які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві – знищити;

 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС584590 на автомобіль марки «Subaru» моделі «Tribeca», видане 20.11.2008 року, а також реєстраційний номер НОМЕР_1, чорного кольору, який належить ТОВ «Ре проджект девелопмент», м. Київ, вул. Залізничне шосе, 45, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві -  повернути ТОВ «Ре проджект девелопмент», як законним володільцям;

- мобільні телефони «Nokia 6300» IMEI: НОМЕР_6, «Nokia 1208» ІМЕІ НОМЕР_7, «Nokia Е50» ІМЕІ НОМЕР_10, сім карта мобільного оператора мобільного  «Life» ТОВ «Астеліт» з маркувальним номером НОМЕР_11, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві і належать ОСОБА_5,  – звернути в рахунок заявленого цивільного позову;

- виписка історії операцій по рахунку АКБ «Укрсоцбанк» № НОМЕР_4 за 06.05.2008 року; дві розписки ОСОБА_5 датовані 06.05.2008 року, кожна на 1 аркуші, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, зберігати там же.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя