КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2017 р. справа№ 910/9751/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар: Ковальчук Р.Ю.

за участю представників: позивача - Довгалюк А.В.

відповідача - Волощенко В.П.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 р.

у справі № 910/9751/16 (суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Державного підприємства "Завод "Генератор"

про стягнення 667 174,59 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) звернулось з позовом до Державного підприємства "Завод "Генератор" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 7307/1-1-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 16.11.1999 р. у розмірі 285 748,31 грн, 285 778,18 грн інфляційних втрат, 28 428,03 грн 3% річних, 10 070,41 грн пені та 57 149,66 грн штрафу.

В процесі розгляду справи місцевим судом, позивач уточнив свої вимоги та просив суд стягнути з відповідача 221 057,46 грн основної заборгованості за укладеним договором у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості за надані послуги у сумі 42 632,02 грн та 22 058,83 грн за листопад 2015 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/9751/16 від 15.11.2016 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/9751/16 від 15.11.2016 р., Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що обов'язок списання позивачем заборгованості відповідача за надані послуги за період до 01.10.2012 р. на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" виникає виключно за дотримання встановленої вказаним Законом процедури, зокрема кожен учасник списання має утворити комісію зі списання, до якої входять керівник підприємства, голова комісії та головний бухгалтер, яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, а саме списання проходить на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню. Наданий відповідачем акт звірки взаєморозрахунків, на думку скаржника є неналежної форми, не містить вказівок на його складання в якості виконання вимог зазначеного Закону і не має жодного погодження третьою стороною ДК "Укроборонпром".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/9751/16, а розгляд справи призначено на 24.01.2017 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

16.11.1999 р. між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал" (далі - постачальник), та ДП "Завод "Генератор" (далі - абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 7307/1-1-12 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими Наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65.

Згідно з п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показаннями водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Як передбачено п. 3.6 договору, абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акта звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.7 договору).

Вбачається, що позивач на виконання умов договору здійснював постачання води питної та приймав стоки, зауважень щодо наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором від відповідача не надходило.

Так, за період з жовтня 2012 року по лютий 2016 року позивачем було виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 1 952 881,67 грн.

Відповідач, у свою чергу, за вищевказаний період сплатив лише 1 933 732,05 грн, з яких 201 907,84 грн позивачем зараховано в рахунок заборгованості за попередній період, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 221 057,46 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем виставлялись рахунки, зокрема:

- за кодом 7-342 за період з жовтня 2012 року по листопад 2015 року;

- за кодом 7-50342 за період з жовтня 2012 року по листопад 2015 року;

- за кодом 10-601 за період з жовтня 2012 року по лютий 2016 року.

19.08.2015 р. між ПАТ "АК "Київводоканал" (далі - виконавець) та ДП "Завод "Генератор" (далі - балансоутримувач) було укладено договір № 351/1198-05 про співпрацю виконавця послуг з централізованого постачання послуг питної води та водовідведення з балансоутримувачем під час надання вказаних послуг (з використанням внутрішньо будинкових мереж), відповідно до умов якого з грудня 2015 року будинок по вул. Пугачова, 19-а за кодом 10-601 було передано ПАТ "АК "Київводоканал" для надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканцям всього будинку (74 квартири) на підставі прямих договорів, укладених з позивачем.

Вказане також підтверджується копіями договорів про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, укладених між позивачем та, зокрема, мешканцями квартир 25, 32.

Таким чином, по коду 10-601, починаючи з грудня 2015 року, споживачами послуг позивача є мешканці квартир у будинку за адресою вул. Пугачова, 19-а, які є абонентами ПАТ "АК "Київводоканал" та відповідно до умов укладених договорів зобов'язані здійснювати оплату наданих послуг.

Враховуючи викладене, позивачем було безпідставно включено в рахунок заборгованості вартість спожитих послуг по коду 10-601 за грудень 2015 року в розмірі 9 469,92 грн, січень 2016 року в розмірі 10 416,91 грн та лютий 2016 року в розмірі 9 078,96 грн., всього в розмірі 28 965,79 грн.

Стосовно доводів скаржника про зарахування ним частини сплачених відповідачем грошових сум в рахунок заборгованості за надані послуги за попередні періоди, колегія зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р № 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" до переліку державних підприємств, що входять до складу Державного концерну "Укроборонпром", було включено відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" підлягає списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України", її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалася станом на 01.09.2012 р. і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом. Також підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 01.09.2012 р. і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, НАК "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

Так, між сторонами було погоджено та підписано зведений акт звірки взаєморозрахунків за спожиті енергоносії (водопостачання та водовідведення) станом на серпень 2012 року, дата підпису цих актів сторонами 08.11.2012 р., а дата погодження їх же з боку ДК "Укроборонпром" 16.11.2012 р., відтак, моментом списання заборгованості є момент підписання актів всіма учасниками процедури списання, тобто 16.11.2012 р.

Доводи скаржника про те, що ці акти є неналежної форми, складені не на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" є необґрунтованими, оскільки вказаний Закон передбачає списання заборгованості на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню.

Вказаний акт містить інформацію щодо розміру заборгованості та коди абонентів вказаної заборгованості, серед яких, зокрема, вказано коди 7-342, 7-50342, 10-601.

Складення акту у встановленому Законом порядку також підтверджується погодженням цього акту з боку ДК "Укроборонпром" та датою обрахунку заборгованості (станом на 01.09.2012 р.), яка підлягала списанню.

Стосовно доводів скаржника про невідповідність вказаного акту вимогам норм чинного законодавства, зокрема щодо відсутності погодження вказаного акту ДК "Укроборонпром" та наступним додаванням шляхом додрукування реквізитів та прізвища представника ДК "Укроборонпром" до вже підписаного акту, що свідчить про фальсифікацію такого документа, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" передбачено, що у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством. Тобто передбачено складання такого акту учасниками процедури списання та наступне погодження підписаного акта органом, уповноваженим управляти підприємством.

Тобто, враховуючи те, що Законом не встановлено конкретної форми такого акту, сторони вправі були підписати акт, складений у довільній формі, а при його погодженні в органі, уповноваженому управляти підприємством, зазначений орган (ДК "Укроборонпром") погоджує підписаний акт шляхом додавання у вказаний акт відповідної відмітки про погодження та скріплення підпису уповноваженої особи печаткою. При цьому, обмежень щодо способу додавання такої відмітки до акта Законом не встановлено, зокрема ДК "Укроборонпром" міг робити таку відмітку шляхом друкування її на власному принтері, при цьому тип шрифту та розмір могли відрізнятися від тих, за допомогою яких надруковано текст акту.

Встановлено, що вказаний акт містить відбитки печаток всіх трьох підприємств та підписи уповноважених осіб.

Крім того, позивач не був позбавлений можливості у випадку наявності сумнівів щодо достовірності акту заявити клопотання про проведення експертизи.

Таким чином, заборгованість відповідача, відображена в акті заборгованості від 16.11.2012 р. в розмірі 1 084 983,66 грн, була списана.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 221 057,46 грн заборгованості за договором № 7307/1-1-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 16.11.1999 р. є необгунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 285 778,18 грн інфляційних втрат, 28 428,03 грн 3% річних, 10 070,41 грн пені та 57 149,66 грн штрафу.

Однак, враховуючи те, що відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості, тому відсутні також правові підстави для стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, нарахованих позивачем на вказану заборгованість.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 р. у справі № 910/9751/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/9751/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко