ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2017 р.Справа № 923/2110/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Принцевської Н.М.

суддів: Діброви Г.І., Лисенко В.А.

При секретарі судового засідання: Бендерук Є.О.

За участі представників сторін:

Від ТОВ "Магнум" - ОСОБА_1, довіреність № 25, від 11.07.2016 року;

Від ПАТ "АрселорМіттал Берислав" - ОСОБА_2, довіреність № 240, від 04.10.2016 року;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум", м. Київ

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.11.2016 року

у справі № 923/2110/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум", м. Київ

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав", смт. Архангельське, Високопільського району, Херсонської області

про стягнення 4167,01 грн.

В С Т А Н О В И В :

31.12.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю компанія “Магнум” (далі по тексту – позивач ТОВ «Магнум») звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Берислав” (далі по тексту – відповідач ПАТ “АрселорМіттал Берислав”) про стягнення 4 167,01 грн., з яких 1 906,34 грн. – основний борг, 78,66грн. – 3 % річних, 1 058,79 грн. – інфляційні нарахування, 123,22 грн. – пені та судові витрати при розгляді справи.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин від 07.04.2014 року № 8, в частині повної вартості оплати за отримані/надані відповідачем послуги, у зв’язку з чим нараховані штрафні санкції та пеня.

Рішенням Господарського суду Херсонської області (суддя Ярошенко В.П.) від 10.03.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя – Колоколов С.І., судді – Разюк Г.П., Петров М.С.) від 14.04.2016, у справі № 923/2110/15 позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Берислав” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнум” 1 906,34 грн. основного боргу, 78,66 грн. 3% річних, 1 058,79 грн. втрат від інфляції та 889,69 грн. витрат зі сплати судового збору; в решті позову відмовлено.

В липні 2016 року Публічне акціонерне товариство “АрселорМіттал Берислав” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, яку постановою Вищого господарського суду України задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 та рішення Господарського суду Херсонської області від 10.03.2016 у справі №923/2110/15 – скасовано, а справу № 923/2110/15 направлено на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Постанова обґрунтована тим, що розглянувши спір, суди, всупереч вимогам ст.ст. 43, 43 Господарського процесуального кодексу України, не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, не дослідили зміст п. 4.1. договору щодо найменування робіт, які мають бути виконані в комплексі робіт по видобутку, переробці і сортуванню вапняку до фракції 25 – 120 мм; не дали оцінки змісту п. 3.2.1. договору щодо того, що виконавець зобов’язався виконувати роботи в об’ємах місячних графіків відвантаження, наданих замовником, а не заявок, виконання робіт за якими договором не передбачено.

Також в порушення принципу рівності сторін в доступі до справедливого суду та в порушення ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судами не надано оцінки доводам, викладеним відповідачем у відзиві на позов і в апеляційній скарзі стосовно того, що: транспортування на склад залізничної станції, як і завантаження у вагони, тимчасово не використовуваних корисних копалин, які не є вапняком фракції 25-120 мм, а по суті є відходом, який отримують при сортуванні вапняку, не передбачено умовами Договору; умовами Договору не передбачено виконання комплексу робіт на підставі Заявок, листів чи інших документів або усних заявок, відмінних від графіку; Акт виконаних робіт (а.с.27) не відповідає вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, є одностороннім, з його змісту неможливо встановити ні виконавця робіт, ні їх склад та обсяг, ані місце проведення таких робіт, в акті відсутні посилання на Договір; Акт здачі-прийняття робіт №0000017 від 26.05.2014 року (а.с.58) повертався позивачу без підписання зі сторони відповідача у зв’язку з тим, що роботи вказані в цьому акті не відносяться до предмету Договору та не відповідають умовам останнього.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.11.2016 року (суддя Нікітенко С.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ “Магнум” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 03.11.2016 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Господарським судом Херсонської області неповно з’ясовані обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано п.1.1.8. Договору №8 та первинні бухгалтерські документи, які підтверджують позовні вимоги позивача.

В судовому засіданні, представники сторін підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги, з мотивів, викладених письмово.

Представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке було розглянуто судовою колегією та відхилене в зв’язку з недоведеністю скаржником підстав, передбачених нормами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в частині наявності поважних причин неможливості їх подання до суду першої інстанції.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 07.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством “АрселорМіттал Берислав” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Магнум” (Виконавець) був укладений Договір №8 на виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин (далі договір), відповідно до п.1.1. якого, Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець бере на себе зобов’язання щодо виконання комплексу робіт по видобутку вапняку Старосільського родовища Архангельської ділянки Херсонської області, згідно “Плану гірничих робіт на 2014 рік” (а.с.11-22).

Зазначений комплекс робіт (добування вапняку, його сортування, транспортування на залізничну станцію Блакитна Одеської області, завантаження вапняку у вагони і т. д.) передбачено п.п.1.1.1. - 1.1.9. договору.

Відповідно до п.6.1. договору він вступає в силу з 07.04.2014 року і діє до 30.12.2014 року. Договір може бути пролонгований за домовленістю Сторін шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Пунктом 3.3.3. договору передбачено, що Виконавець зобов’язується прийняти виконані Роботи за Актом виконаних робіт. У разі відсутності зауважень до якості виконаних робіт Замовник зобов’язаний підписати Акт на протязі трьох робочих днів.

Розділом 4 договору передбачена ціна та порядок розрахунків. Так, відповідно до п. 4.8. - оплата виконаних робіт здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання відповідного акта виконаних робіт.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2., 5.3. договору здача і приймання виконаних робіт здійснюється шляхом надання позивачем відповідачу відповідних актів.

Відповідно до п. 5.4. Договору відповідач розглядає та підписує акти протягом 3 робочих днів. У разі відмови від підписання відповідач повинен надати письмову відповідь від підписання не пізніше 3 календарних днів після спливу терміну передбаченого цим пунктом на розгляд такого акта.

За неналежне виконання або порушення умов договору Замовник і Виконавець несуть відповідальність згідно діючого законодавства України, порушенням зобов’язань є його невиконання, або неналежне виконання, тобто порушенням умов визначеннях змістом зобов’язання (п.7.1.).

26.05.2014 року ПАТ “АрселорМіттал Берислав” в особі провідного інженеру публічного товариства – ОСОБА_3, звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнум” з заявкою №6 на перевозку та завантаження тимчасово невикористовуваних корисних копалин. Також зазначено, що оплата згідно договору №8 гарантується (а.с.26).

В подальшому провідним інженером Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Берислав” – ОСОБА_3 складено власноруч та підписано Акт виконаних робіт, в якому зазначено, що роботи згідно заявки №6 від 26.05.2014 року – виконані (а.с.27).

26.05.2014 року сторонами підписана та скріплена печатками Товарно-транспортна накладна серії 02ААТ № 344030, з якої вбачається загальний об’єм (90т) перевезеної виконавцем продукції (а.с.28).

11.02.2015 року ТОВ “Магнум” звернулося до ПАТ “АрселорМіттал Берислав” з претензією №4, в якій просило невідкладно перерахувати на рахунок ТОВ “Магнум” - 1 906,34 грн заборгованості згідно рахунку від 26.05.2014 року №МА-0000021 (а.с.30). Дана претензія отримана відповідачем поштою 19.02.2015 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с.31).

Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення ТОВ “Магнум” до суду з відповідним позовом.

Врахувавши зауваження Вищого господарського суду України при новому розгляді даної справи, господарський суд Херсонської області вірно встановив, що з умов п.1.1. договору вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає виконавцю, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання комплексу робіт по видобутку вапняку Старосільського родовища Архангельської ділянки, Херсонської області, згідно "Плану розвитку гірничих робіт на 2014 рік", а саме:

-Виконавець добуває вапняк в Архангельському кар'єрі та подрібнює його до фракції 25- 120 мм механічним способом (п. 1.1.1. договору);

-Виконавець сортує роздрібнений вапняк з метою здобуття в готовому продукті фракції 25- 120 мм вмісту фракції менш 25 мм не більше 25% (п. 1.1.2. договору);

-Виконавець транспортує подрібнений вапняк фракції 25 - 120 мм автосамоскидами на залізничну станцію Блакитна Одеської залізниці (п. 1.1.3. договору);

-Виконавець завантажує вапняк у залізничні вагони на станції Блакитна Одеської залізниці, згідно технічних умов на навантаження сипучих вантажів, "Місцевих технічних умов №4Н-ОД/2012 підготовки рухомого складу та навантаження вапняково-щебеневої продукції в напіввагони на під'їзній колії ПАТ "АрселорМіттал Берислав", "Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії ПАТ "АрселорМіттал Берислав", "План розвитку гірничих робіт на 2014 рік" та місячного графіку відвантаження наданого замовником (п.1.1.4. договору);

-Виконавець виконує екскавацію прошарку глин (завтовшки 30 - 50 см), відсортовування глинистих включень і утилізацію їх в кар'єрі підстилаючим шаром для подальшої рекультивації (п.1.1.5. договору).

Також відповідно до п.1.1.7. договору виконавець здійснює вказаний комплекс робіт згідно з графіком, що розробляється та узгоджується сторонами щомісячно, відповідно до "Плану розвитку гірничих робіт на 2014 рік";

-Виконавець транспортує (до 2 км) автосамоскидами отриманий після розсівання вапняк фракції 0-25 мм з Архангельського кар’єру на промисловий майданчик, склад Південний (п.1.1.8);

-Виконавець виконує роздільне складування вапняку фракції 0-25 мм по шарах і формує склад ТНКК (тимчасово не використана корисна копалина) (бульдозерні роботи) (п.1.1.9).

Отже, за умовами договору не передбачено транспортування на склад залізничної станції, як і завантаження у вагони, вапняку фракції 0-25, ТНКК (тимчасово не використовуваних корисних копалин).

Крім того, умовами договору не передбачено і можливість (право, обов'язок) виконання виконавцем комплексу робіт на підставі заявок, листів чи інших документів або усних вказівок, відмінних від графіку.

Графіком на травень 2014 року не передбачено проведення позивачем 26 травня 2014 року робіт по завантаженню в самоскиди, транспортуванню до залізничної станції Блакитна та навантаженню до залізничних вагонів 69 т. ТНКК, а також робіт по завантаженню в самоскиди та транспортуванню до залізничної станції Блакитна - 21 т. ТНКК.

Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи умови підписаного сторонами без заперечень та зауважень договору, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову у зв’язку з ненаданням позивачем належних та допустимих доказів, що підтверджують виконання останнім робіт на суму 1906,34 грн. саме на підставі умов договору №8 від 07.04.2014 року.

Також судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання позивача на норми ст.882 Цивільного кодексу України, як такі, що регулюють правовідносини щодо будівельного підряду.

Оскільки позовні вимоги про стягнення відповідача 3% річних у сумі 78,66 грн., інфляційних у розмірі 1058,79 грн. та пені у сумі 1123,22 грн. є похідними від вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 1906,34 грн., в задоволенні яких відмовлено, місцевим господарським судом правомірно прийнято рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог і в цій частині.

Судовою колегією розглянуті та відхилені доводи апеляційної скарги позивача, як такі, що не відповідають обставинам справи та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зокрема, судовою колегією не приймається до уваги посилання позивача, що пунктом 1.1.8 договору №8 передбачено транспортування на склад залізничної станції ТНКК, оскільки дана умова договору стосується транспортування вапняку фракції 0-25, отриманого після розсівання з Архангельського кар’єру на промисловий майданчик, склад Південний.

Стосовно тверджень заявника апеляційної скарги відносно підтвердження заборгованості відповідача первинними бухгалтерськими документами, зокрема рахунком фактури від 26.05.2016 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт від 26.05.2014 року № МА-0000017, заявкою №6 від 26.05.2014 року, актом виконаних робіт №1 від 26.05.2014 року, товаро-транспортною накладною від 26.05.2014 року, судова колегія зазначає наступне.

Згідно п.5.4 договору, Акти виконаних робіт підписуються замовником. У преамбулі договору особою, що представляє замовника, тобто ПАТ "АрселорМіттал Берислав", є генеральний директор, що діє відповідно до Статуту. Право підписувати Акти виконаних робіт провідному інженерові з підготовки виробництва ПАТ "АрселорМіттал Берислав" ОСОБА_3 Генеральним директором ПАТ "АрселорМіттал Берислав" не делегувалися/передавалася, довіреність на право здійснення такої дії відсутня.

Акт виконаних робіт №1 від 26.05.2014 року не містить обов’язкових реквізитів, визначених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», він є одностороннім, з його змісту не вбачається ані місце проведення робіт, ані їх склад та обсяги, в ньому відсутнє посилання на укладений між сторонами договір.

Щодо посилань позивача на заявку №6 від 26.05.2014 року та гарантування оплати, слід зазначити, що в даному випадку має місце одноосібне право гарантування оплати за надані послуги/виконані роботи. Проте право розпоряджатися фінансово-матеріальними ресурсами відповідача має Генеральний директор підприємства (п.8.4 Статуту відповідача). Позивачем також не надана довіреність на уповноваження ОСОБА_3 на здійснення вказаних дій.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилань позивача на п.4.1. та п.5.1. договору, оскільки відповідно до п.4.1. договору виконавець виконує комплекс робіт по видобутку, переробці і сортуванню вапняку до фракції 25 - 120 мм в Архангельському кар'єрі Старосільського родовища, по формулі розрахунків вказаній в п. 4.5. договору, а у Заявці та Акті №1 йде мова про перевезення на залізничну станцію і навантаження в залізничний вагон ТНКК (тимчасово не використовуваних корисних копалин), а не вапняку фракції 25-120 мм. ТНКК отримують при сортуванні (пересіві дробленої гірської маси) вапняку, в результаті отримують вапняк фракції 25-120 мм - готова продукція, придатна для відвантаження споживачеві, і ТНКК - дрібна фракція, менше 20 мм, яка фактично є відходом. Тому застосування в даному випадку тарифної сітки згідно умов п.4.1. договору є безпідставним.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з рішенням господарського суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що позивач 26.05.2014 року саме на виконання умов договору № 8 від 07.04.2014 року виконав роботи щодо перевезення вапняку дрібної фракції або ТНКК на загальну суму 1906,34 грн. та потягло б нарахування 3% річних, інфляційних та пені.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Херсонської області від 03.11.2016 по справі № 923/2110/15 залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.11.2016 по справі №923/2110/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 03.11.2016 по справі №923/2110/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                       Н.М. Принцевська

Судді:                                                                        Г.І Діброва

ОСОБА_4