Справа № 2-406/10

Провадження № 2-406/10

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі

головуючого судді Разумовської О.Г.,

при секретарі Лазарєвій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Центрального району, Третьої державної нотаріальної контори Заводського району, третьої особи – приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину недійними, поновлення строку позовної давності -

В С Т А Н О В И В:

29. 05. 2009 ОСОБА_5 в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Центрального району, Третьої державної нотаріальної контори Заводського району, третьої особи – приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину недійними поновлення строку позовної давності. На час розгляду справи ОСОБА_1 досяг повноліття, позов, пред’явлений його матір’ю ОСОБА_5 до відповідачів визнав, вступив до участі у справі у якості позивача. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що його мати ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, батьком позивача. Після смерті батька (ОСОБА_6), який помер 13. 02. 2003, відкрилася спадщина на належну померлому ? частину квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями ОСОБА_6 в рівних частках (по ? частки) є його мати – ОСОБА_7 та син (позивач у справі) ОСОБА_1. 18. 02. 2003 ОСОБА_7 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, в якому заповіла все належне їй майно ОСОБА_8. Після смерті ОСОБА_7, яка померла 06. 04. 2006, відкрилася спадщина на належні померлій ? частини квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_9 прийняти спадщину не встигла, оскільки померла 15. 12. 2006. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 09. 12. 2008 син ОСОБА_8 – ОСОБА_2 прийняв спадщину у вигляді ? частин квартири АДРЕСА_1. До смерті ОСОБА_6, батько позивача, довгий час хворів, мати позивача допомагала йому у лікуванні, відвідувала з ним лікарські установи. З ОСОБА_7 мати позивача була в добрих стосунках. ОСОБА_7 декілька разів на тиждень відвідувала свою дочку – ОСОБА_8, після зазначених візитів ОСОБА_7 поверталася в пригніченому стані, плакала, скаржилася матері позивача на свою дочку ОСОБА_8, яка ображала її, погрожувала фізичним насиллям, наполягала на тому, щоб ОСОБА_7 заповіла їй все своє майно, а інакше помістить її (ОСОБА_7) до психіатричної установи. ОСОБА_7 скаржилася, що погрози своєї дочки сприймала реально, а тому поза своєї волі склала заповіт на користь ОСОБА_8 Після складання заповіту неодноразово зверталася до органів внутрішніх справ з приводу психічного та психологічного тиску з боку ОСОБА_8 при складанні заповіту. Позивач просив поновити строк для звернення до суду, оскільки про порушене право дізнався незадовго до звернення до суду з даним позовом

В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали, обставини, викладені в позові, підтвердили, просили позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги не визнали, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість, у задоволенні позову просили відмовити.

Представники відповідачів ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Центрального району, Третьої державної нотаріальної контори Заводського району до судового засідання не з’явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися вчасно, причину неявки суду не повідомили. Зі згоди позивача, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними у справі доказами у справі.

Третя особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення позову заперечувала.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження від 01. 04. 1992 ФГ № 345832, виданим Палацом урочистої реєстрації новонароджених м. Миколаєва.

Після смерті батька позивача ОСОБА_1, ОСОБА_6, який помер 13. 02. 2003, відкрилася спадщина на належну померлому ? частину квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями ОСОБА_6 в рівних частках (по ? частки) є його мати – ОСОБА_7 та син – позивач ОСОБА_1.

18. 02. 2003 ОСОБА_7 заповіла все належне їй майно на користь своєї дочки ОСОБА_8, зазначений заповіт посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Після смерті ОСОБА_7, яка померла 06. 04. 2006, відкрилася спадщина на належні померлій ? частини квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_9 прийняти спадщину не встигла, оскільки померла 15. 12. 2006. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 09. 12. 2008 син ОСОБА_8 – ОСОБА_2 прийняв спадщину у вигляді ? частин квартири АДРЕСА_1.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 суду пояснили, що з ОСОБА_7 вони проживала поряд, неодноразово бачили ОСОБА_7 у занедбаному стані, остання доволі часто зверталася до них з проханням про допомогу продуктами харчування або ж грошима. Зазначеним свідкам ОСОБА_7 повідомляла, що її спадок повинен належати її внуку ОСОБА_1 (позивач у справі). ОСОБА_7 побоювалася своєї дочки ОСОБА_9, згадуючи про неї, весь час остерігалася, що коли предмет розмови стане відомим ОСОБА_9, остання застосує до неї фізичне насилля.

Встановлено, що 23. 11. 2003 ОСОБА_7 зверталася до Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області з проханням про прийняття заходів до ОСОБА_8, яка шляхом психічного та психологічного тиску примусила її до складання заповіту на користь останньої. За даним фактом 26. 11. 2003 винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. У вказаній постанові зазначено про те, що заповіт від 18. 02. 2003 на користь ОСОБА_8 ОСОБА_7 склала під психологічним тиском ОСОБА_8 проти своєї волі, під впливом погроз з боку ОСОБА_8 щодо застосування фізичного насилля (та застосування такого – ОСОБА_8 штовхала ОСОБА_7Р.) та поміщення до психіатричної установи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Таким чином, в судовому засіданні судом встановлено, що волевиявлення ОСОБА_7 при складанні заповіту від 18. 02. 2003 на користь ОСОБА_8 не було вільним та не відповідало її волі внаслідок застосування до неї фізичного та психологічного тиску з боку ОСОБА_8, а тому вказаний заповіт суд визнає заповіт недійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як було встановлено в судовому засіданні, підставою для звернення позивача до суду про захист порушеного права став факт виявлення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, що є офіційним підтвердження того, що ОСОБА_7 склала заповіт проти своєї волі. Суд визнає зазначену причину пропущення строку позовної давності поважною.

У зв’язку з визнання заповіту ОСОБА_7 від 18. 02. 2003 на користь ОСОБА_8 недійсним, слід визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою 09. 12. 2008 на ім’я ОСОБА_2 на ? частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 208-218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Центрального району, Третьої державної нотаріальної контори Заводського району, третьої особи – приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину недійними, поновлення строку позовної давності – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 вікторівни, складений 18. 02. 2003, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 558.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою 09. 12. 2008 на ім’я ОСОБА_2 на ? частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва у строк та в порядок, передбачений ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя О.Г. Разумовська