КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. справа№ 910/17530/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

третьої особи- не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Національного банку України

на рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р.

у справі № 910/17530/16 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Ужгородського міського центру зайнятості

до Національного банку України

третя особа ОСОБА_2

про стягнення 44765,19 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Ужгородський міський центр зайнятості звернувся з позовом до Національного банку України про стягнення коштів, які виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_2, в сумі 44 765,19 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.11.2016 р. було залучено до участі у справі ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р. у даній справі позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Національний банк України подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що за умови задоволення позову в даній справі, Національний банк України понесе двічі відповідальність, оскільки останнім уже виплачено кошти ОСОБА_2 згідно постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 р. у справі № 308/8864/15-ц. Крім того, ОСОБА_2 не повідомив суд при прийнятті рішення у справі № 308/8864/15-ц про отримання ним коштів від позивача та додатково отримав ще й кошти від відповідача за аналогічний період. Скаржник вважає, що на підставі частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зайво виплачені кошти підлягають стягненню з ОСОБА_2, а не з Національного банку України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.01.2017 р.

25.01.2017 р. на електронну пошту від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'зку з перебуванням повноважного представника на лікарняному та зайнятістю інших працівників юридичного департаменту в інших судових засіданнях.

Розглянувши в судовому засіданні вказане клопотання, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно з п 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, саме лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника, а також забезпечити присутність в засіданні безпосередньо керівника юридичної особи чи іншої посадової особи підприємства.

Враховуючи те, що Національний банк України був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується зворотним повідомленням по вручення поштового відправлення, доказів поважності причин відсутності представника в судовому засіданні суду не надано, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване.

В засідання суду, призначене на 26.01.2017 р., представники позивача та третя особа не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Також третя особа в суді першої інстанції просила розглянути даний позов у її відсутність.

А тому неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.07.2015 р. наказом Національного Банку України від 30.06.2015 р. № 3268-к було звільнено ОСОБА_2 з посади головного аудитора відділу аудиту територіальних управлінь західного реегіону управління аудиту територіальних управлінь та навчальних закладів Національного банку України Департаменту аудиту.

22.07.2015 р. ОСОБА_2 зареєструвався в Ужгородському міському центрі зайнятості, як безробітний, та 29.07.2015 р. останній отримав статус безробітного.

26.04.2016 р. ОСОБА_2 надав позивачу копію постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 р. зі справи № 308/8864/15-ц, відповідно до якої його було поновлено на посаді головного аудитора відділу аудиту територіальних управлінь західного регіону управління аудиту територіальних управлінь та навчальних закладів Національного банку України Департаменту аудиту.

26.04.2016 р. Ужгородському міському центру зайнятості було надано копію наказу Національного Банку України від 19.04.2016 р. № 1610-к про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного аудитора відділу аудиту територіальних управлінь західного регіону управління аудиту територіальних управлінь та навчальних закладів Національного банку України Департаменту аудиту.

На підставі вказаних документів Ужгородський міський центр зайнятості з 14.03.2016 р. зняв ОСОБА_2 з обліку як безробітного.

Встановлено, що за період перебування на обліку в Ужгородському міському центрі зайнятості ОСОБА_2 було виплачено 44 765,19 грн допомоги по безробіттю, що підтверджується випискою з карткового рахунку за період з 31.07.2015 р. по 30.04.2016 р.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 р. у справі № 308/8864/15-ц було визнано недійсним та скасовано наказ директора Департаменту персоналу Національного банку України від 30.06.2015 р. № 3268-к "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_2 у зв'язку з реорганізацією Департаменту аудиту Національного банку України; поновлено ОСОБА_2 на посаді головного аудитора відділу аудиту територіальних управлінь західного регіону управління аудиту територіальних управлінь та навчальних закладів Національного банку України Департаменту аудиту; зобов'язано Національний банк України виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу - один місяць у сумі 11 024,52 грн.

01.05.2015 р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення № 492 про повернення коштів у сумі 44 765,19 грн, виплачених як допомогу по безробіттю ОСОБА_2 за період перебування на обліку в пошуках роботи в Ужгородському міському центрі зайнятості.

12.07.2016 р. позивач отримав лист № 17-0007/55518, в якому Національний банк України рекомендував зазначені кошти стягнути з ОСОБА_2 або повернутися до зазначеного питання після вирішення справи Вищим адміністративним судом України.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, саме відповідач зобов'язаний відшкодувати грошові кошти на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Встановлено, що позивачем було виплачено ОСОБА_2 допомогу з безробіття у сумі 44 765,19 грн.

Крім того, незаконність звільнення з посади вказаної особи відповідачем була встановлена Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 р. у справі № 308/8864/15-ц, якою і було поновлено на посаді ОСОБА_2

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, які виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_2, в сумі 44 765,19 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про подвійне притягнення до відповідальності Національного банку України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки стягнення грошових коштів за вимушений прогул та стягнення виплаченого забезпечення в порядку статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не є одним і тим же видом юридичної відповідальності.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Національного банку України задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р. у справі № 910/17530/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/17530/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран