Номер провадження: 22-ц/785/85/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого: Артеменка І.А.,

суддів: Громіка Р.Д.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення коштів,-

встановила:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі ПАТ «СК «Провідна») на його користь страхове відшкодування у розмірі 4480 грн., та матеріальні збитки у розмірі 4500 грн. та судові витрати по справі.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28.01.2015 року відбулася ДТП між автомобілем марки «Хонда», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем марки «Акура», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, що належить ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2015 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та не неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи була застрахована у ПАТ «СК «Провідна».

ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «СК «Провідна», але йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, що вимусило позивача звернутися до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 4480 грн. та матеріальні збитки у розмірі 4500 грн.. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу не була здійснена виплата страхового відшкодування, то його вимоги щодо стягнення страхового відшкодування, та матеріальних збитків є обґрунтованими, та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів повністю не може погодитись з рішенням суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми процесуального права.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2016 року зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є порушення судом норм матеріального або процесуального права.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, та не спростовується сторонами, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2015 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.14).

Під час розгляду адміністративної справи було встановлено, що 28 січня 2015 року о 10 год. 35 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки Хонда, д/н НОМЕР_1, по вул. Грецькій в м. Одесі, не впевнилась в безпеці руху, не витримала інтервал, в результаті чого скоїла зіткнення з зупинившимся автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_4, що належить позивачу, ОСОБА_3, отримав механічні пошкодження.

Також судом встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Хонда, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_6 була застрахована у ПрАТ «СК Провідна», згідно з полісом № АІ2335509, термін дії якого до 25.10.2015 року. Зазначене підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.13). Вказаним полісом встановлено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн..

Відповідно до акту виконаних робіт від 16.03.2015 року, наданого фізичною особою підприємцем ОСОБА_7, яка являється директором СТО «Авалон», розмір матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю НОМЕР_3, внаслідок ДТП, складає 4480 грн. (а.с.9).

Як вбачається з листа ПрАТ «СК «Провідна» від 08.05.2015 року за № 17-10/5819 ОСОБА_3 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки на підтвердження права власності позивачем було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане Управлінням Державтоінспекції МВС Придністровської Молдавської Республіки, яка не визнана світовим співтовариством та не є суб’єктом міжнародних правовідносин (а.с.15).

07.12.2015 року ОСОБА_3 повторно звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» про виплату страхового відшкодування (а.с.16).

Листом від 11.12.2015 року за № 17-12/14998 ОСОБА_3 повторно відмовлено у виплаті страхового відшкодування (а.с.17).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незаконної відмови ПрАТ «СК «Провідна» у виплаті ОСОБА_3 суми страхового відшкодування з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення.

Документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Дану Конвенцію підписали Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Україна, а також приєдналися Азербайджанська Республіка та Грузія.

Придністровська Молдавська Республіка не є Стороною Конвенції від 22 січня 1993 року, проте, виходячи з принципів цивільного судочинства та Конвенції про захист прав та основних свобод людини, слід вважати, що наслідки невизнання держави застосовуються і стосуються лише невизнаного утворення, його представників та агентів і не стосуються фізичних та юридичних осіб з невизнаних держав.

Крім того, відповідно до Протоколу про взаємне визнання дії на території Придністров’я і Республіки Молдови документів, що видаються компетентними органами Сторін, від 16 травня 2001 року, Придністров’я і Республіка Молдова зобов’язались визнавати на території один одного дію такого документу, що видається компетентними органами Сторін, як свідоцтво про реєстрацію автотранспортних засобів.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків (втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої неї шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Як вже було зазначено вище полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 50000 грн..

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_3 суми страхового відшкодування у розмірі 4480 грн..

Але колегія суддів не може погодитися з висновком суду в частині стягнення матеріальних збитків у розмірі 4500 грн., з наступних підстав.

З позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що матеріальні збитки у розмірі 4500 грн. - це транспортні витрати (витрати на бензин), які пов’язані з переїздом з м. Тирасполь до м. Одеси для збирання та оформлення документів після ДТП для надання їх до страхової компанії. На підтвердження зазначеного позивач надав копії квитанції з ПП «Окко-Нафтопродукт» (а.с.21).

Але колегія суддів не може прийняти зазначені копії квитанцій про купівлю бензину належним доказом того, що позивач заправляв власний автомобіль саме для поїздки з м. Тирасполь до м. Одеси.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до доручення від 03.06.2015 року (а.с.41) ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 бути представниками від його імені в усіх державних установах. У вказаному дорученні зазначено, що ОСОБА_3 проживає та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, що спростовує доводи позивача про необхідність поїздок з м. Тирасполь до м. Одеси. Також колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві позивач сам зазначає адресу для листування: м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської Дивізії, 3/3, кв. 191, що також підтверджує те, що позивач проживає у м. Одесі.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем не надано доказів щодо перетинання кордону України з республікою Молдова, а лише надано копії квитанцій про купівлю пального, що не є належним та допустимим доказом.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» матеріальних збитків у розмірі 4500 грн., не звернув увагу на відсутність належних доказів, що призвело до ухвалення незаконного рішення в цій частині.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає зміні в частині стягнення матеріальних збитків, та відмови у задоволенні позову в частині стягнення 4500 грн..

Згідно ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України сторони, які приймають участь у справі користуються рівними правами відносно надання доказів, їх дослідження та доведення до суду їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2016 року змінити.

В частині стягнення з Приватного акціонерного підприємства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_3 матеріальних збитків у розмірі 4500 грн. рішення суду скасувати, та у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальних збитків у розмірі 4500 грн. відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення колегії судів набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_11

ОСОБА_2

ОСОБА_12