справа 1 - 62 / 2007

ВИРОК ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

07 лютого 2007 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі головуючої судді                           Кушнір Н.В.

при секретарі                               Данчук Л.А.

з участю прокурора                     Ідрісова P.M.

потерпілого                                  ОСОБА_1

захисника адвоката                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівному кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, уродженця с.Шпанів Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1, несудимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

26 червня 2006 року приблизно о 13-ій годині 30 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 609 D» н.з. НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю 75-80 км/год по автодорозі Клевань-Деражне-Костопіль зі сторони м.Костополя в напрямку смт.Клевань Рівненського району Рівненської області, на одній з ділянок дороги, виявивши на смузі свого руху вибоїни, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу негайно не вжив та, не зменшуючи швидкість транспортного засобу, намагався об'їхати вказані вибоїни, внаслідок чого відбулося перекидання керованого ним транспортного засобу. При цьому ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути попадання коліс автомобіля «Mercedes-Benz 609D» н.з. НОМЕР_1 у вибоїни.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Mercedes-Benz 609D» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден волосистої частини голови, закритої черепно-мозкової травми з явищами струсу головного мозку, садна в ділянці правого ліктьового суглобу, закритої травми грудної клітки зліва, обширних осаднень грудної клітки, забою передньої стінки живота, закритого крайового перелому нижнього плюса лівого надколінника, розриву латеральних зв'язок лівого колінного суглобу, розриву власної зв'язки лівого надколінника, забою нижньої третини лівого стегна і підколінної ямки з ушкодженнями судинно-нервового пучка, обширної гематоми, гемартрозу, що ускладнилося некрозом ділянки колінного суглобу, стегна та гомілки, шоком 2-3 ступеня, післятравматичними гранулюючими ранами лівої гомілки з дефектом м'яких тканин м'язів, оголенням великогомілкової кістки, післятравматичною нейропатією лівих мало- та великогомілкових нервів, парезом лівої ступні, больовим синдромом, післятравматичним дефектом м'яких тканин передньої поверхні лівої гомілки з оголенням та кортикальним некрозом великогомілкової кістки, пошкодженням зв'язкового апарату лівого колінного суглобу з явищами передньо-задньої нестабільності, комбінованою контрактурою лівого гомілково-ступневого суглобу з еквінусною установкою ступні, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням ДТП та шкідливими наслідками, що настали, перебуває грубе порушення ОСОБА_3 наступних пунктів Правил дорожнього руху, які вимагають:

· п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

· п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю та підтвердив обставини, встановлені судом.

По суті справи показав, що 26.06.2006 року приблизно о 13-ій годині 30 хвилин, він, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц 609» н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю приблизно 70 км/год по автодорозі Клевань-Деражне-Костопіль зі сторони с.Деражне в напрямку автодороги Устилуг-Луцьк-Рівне. В автомобілі на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_4. В автомобілі, крім того, знаходився вантаж - морозиво загальною вагою 400 кг.

Під'їжджаючи до бджільництва, що ліворуч по ходу руху його автомобіля, він попереду на проїзній частині на своїй смузі руху побачив вибоїну, яку вирішив об'їхати. Для цього він зменшив швидкість приблизно до 60 км/год. Після цього прийняв вправо та попав правим переднім колесом у вибоїну. Після попадання правого переднього колеса у вибоїну у нього «вибило» кермо з рук і автомобіль почало носити зі сторони в сторону. Що відбувалось далі, він пригадати не може, оскільки втратив свідомість. Прийшов до тями через деякий час в кабіні автомобіля, вилізши з якої, зрозумів, що автомобіль виїхав на узбіччя та в кювет, праворуч по ходу руху, де перекинувся. На той момент ОСОБА_4 вже знаходився поза кабіною, він лежав в кюветі, був при свідомості. Через деякий час приїхав автомобіль "Швидкої допомоги", яким ОСОБА_3 та ОСОБА_1 доставили в Рівненську районну лікарню. Після надання медичної допомоги він повернувся на місце ДТП.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного у скоєному повністю доведена.

У зв"язку з тим, що учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи, суд вважає за можливе визнати дослідження доказів щодо цих обставин недоцільним. При цьому дані факти вважаються дослідженими та встановленими в судовому засіданні, оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними у справі доказами, які не потребують дослідження у ході судового розгляду справи. При цьому суд переконався у тому, що підсудні правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які б підлягали б доказуванню і ними не заперечуються і сумнівів у добровільності та істиності їх позиції немає. Підсудному роз"яснено, що він при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істиності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставинах справи.

Крім визнання підсудним своєї вини, його вина у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими судом, зокрема потерпілий ОСОБА_4 показав, що 26 червня 2006 року приблизно о 13-ій годині 30 хвилин він рухався в якості пасажира в автомобілі «Мерседес-Бенц 609 D» н.з. НОМЕР_1 зі сторони с.Деражне Костопільського району Рівненської області в напрямку автодороги Устилуг-Луцьк-Рівне. Видимість на дорозі була доброю, вибоїни на проїзній частині було видно здалеку. Автомобіль знаходився в технічно справному стані і рухався зі швидкістю приблизно 80 км/год. На ділянці, що навпроти бджільництва, автомобіль потрапив у вибоїну на дорозі, після чого став некерованим і його почало носити зі сторони в сторону, при цьому він виїжджав на смугу зустрічного руху, після чого з'їхав в кювет, де перекинувся. В результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження, з приводу чого тривалий час лікувався стаціонарно і продовжує лікуватися амбулаторно, у зв"язку з даним ДТП визнаний інвалідом 2-ої групи. Збитки в розмірі 5 тис. грн. отримані ним від підсудного лише під час розгляду справи в суді, до цього підсудний жодним чином не намагався йому допомогти чи хоча б поспілкуватися.

Також вина підсудного підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5 / а.с.73 /, протоколом огляду місця ДТП / а.с.53-54 /, висновком судово-медичної експертизи / а.с.85-89, 90-93 /, висновками судових автотехнічних експертиз / а.с.76-84, 94-104 /.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тому його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України.

При обранні виду і міри покарання засудженому, суд враховує, що злочин, в якому обвинувачується підсудний, згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, підсудний раніше не судимий, згідно висновку медичної комісії Рівненської ЦРЛ здоровий та працездатний, але не працевлаштований.

Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

За таких умов суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої системи, тому вважає за можливе звільнити його від покарання з випробовуванням, поклавши на нього певні обов"язки.

Характер вчиненого злочину та дані про особу підсудного дають підставу для застосування до нього додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, оскільки нехтування водієм правил безпеки руху та експлуатації транспорту породило негативні явища, а саме травмування молодої людини, яка у зв"язку з цим стала інвалідом, вчиненний винним злочин за своїм характером безпосередньо пов"язаний з діяльністю, якою він займався, тому суд дійшов висновку про неможливість збереження за засудженим права займатися даною діяльністю певний час.

На підставі ст.75 КК України з підсудного підлягає до стягнення вартість проведених експертиз.

На підставі наведеного та керуючись ст.323, 324, 335 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Зобов"язати ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в закону силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 в прибуток держави 841 грн. 77 коп. за проведення судових автотехнічних експертиз.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.