Справа № 569/8755/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П. 

при секретарі Левчук Д.О.,

з участю: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3, його представників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення збитків, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на її користь збитки в сумі 13331,78 грн.,та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в березні 2016 року звернулася до фізичної особи підприємця (ФОП) ОСОБА_3 надати туристичні послуги у влаштуванні індивідуального туру до Великобританії на час відпустки на 10 днів в першій половині травня 2016 року, а саме отримати допомогу в отриманні візи, переїзд, проживання. Відповідач запевнив, що може надати такі послуги. ФОП ОСОБА_3 повідомив, що день-два йому потрібні для попереднього підрахунку вартості необхідних мені вищевказаних послуг і визначення шляхів їх надання та виконання. На його вимогу позивач залишила свої документи (копії) (закордонний паспорт, фотокартки, тощо), необхідні для отримання візи та замовлення туру, заповнювала різні форми.

25 березня 2016 року ОСОБА_3 зателефонував і пояснив, що пакет туристичних послуг буде коштувати мені до 50 тисяч гривень і запропонував їх оплатити. В цей день позивач передала відповідачу 49980 грн. і отримала від нього товарний чек, в якому було зазначено «Тур до Великобританії» - 48900 грн. та «Переклади» - 1080грн..

На моє запитання про укладання передбаченого законодавством договору ФОП ОСОБА_3 відповів, що договір укладеться детально через деякий час. Також позивач надала і заповнила на його вимогу ряд документів для отримання візи. Документи, форми і бланки для отримання візи надавала та заповнювала на офісі туристичної агенції «ДЕЛЮКС ТУР». При відвідуваннях позивачем офісу час укладення договору ФОП ОСОБА_3 відтерміновував.

18 квітня 2016 року надійшов лист-відмова у візі до Великобританії, що призвело до неможливості здійснення туру до Великобританії. Позивач поставила питання про повернення коштів сплачених ФОП ОСОБА_3 за виключенням вартості візи до Великобританії - 3227, 22 грн., ці кошти не повертаються.

В подальшому ФОП ОСОБА_3 повернув частину коштів, в прямі збитки склали 10651,78грн.. (сплачено 49980грн. - 3227,22грн. вартість візи до Великобританії - 3740грн. повернуто на картку; – 5000 грн. повернутих ФОП ОСОБА_3 готівкою - 23761 грн. повернутих на картку .

В зв'язку з вказаною ситуацією мені 30 травня 2016 року позивач звернулась за правовою допомогою до фахівця – адвоката та сплатила вартість його послуг з правової за надання правової допомоги.

В судовому засіданні позивач, представник повивача обґрунтування позовних вимог підтримали, представник позивача додатково пояснив, що Договір на туристичне обслуговування туристки ОСОБА_1 між сторонами не укладався.

Відповідач та його представники в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволені позову, обґрунтовуючи тим, що між позивачем та відповідачем не укладався договір про надання туристичних послуг. Щодо обставин сплати відповідачу за квитанцією коштів в сумі 49980 грн. просять застосувати ч.2 ст. 215 ЦК України. Вказують, що між сторонами існували ряд усних доручень, які виконувались в момент їх вчинення, однак були припиненні на підставі розписки виданої ОСОБА_1 Позивачем не надано суду доказів, щодо завдання позивачу збитків на суму 10651.78 грн.

Заслухавши сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи,   суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.    

Судом встановлено, що  25 березня 2016 року фізичною особою підприємцем (ФОП) ОСОБА_3, як туристичним агентом за адресою м. Рівне вул. С.Бандери, 20 (туристична агенція «ДЕЛЮКС ТУР») отримано від позивача ОСОБА_1 кошти в сумі 49980 грн та «Переклади» - 1082 грн. підтверджується товарним чеком від 24.03.2016 року за туристичні послуги «Тур до Великобританії» , а саме на час відпустки на 10 днів в першій половині травня 2016 року - допомога в отриманні візи до Великобританії, переїзд, проживання.

Позивач надала і заповнила на вимогу відповідача ряд документів для отримання візи. Документи, форми і бланки для отримання візи надавала та заповнювала на офісі туристичної агенції «ДЕЛЮКС ТУР». При цих відвідуваннях час укладення договору ФОП ОСОБА_3 відтерміновувався з поясненням ним різних причин.

Допитаний, як свідок ОСОБА_3 повідомив, що укладання договору на туристичне обслуговування відбудеться коли стане відомо про деталі наданні візи, переїзду, проживання, а також з’ясування інших істотних умов.

18 квітня 2016 року надійшов лист-відмова у візі до Великобританії, що призвело до неможливості здійснення туру до Великобританії.

Позивач поставила питання про повернення сплачених коштів, за винятком повернення суми, що становила вартість візи до Великобританії, 87 англійських фунтів стерлінгів, що згідно курсу НБУ на момент здійснення оплати (25.03.16р становило 3227грн.22коп

Стаття 5 Закону України «Про туризм» визначає, що туристичними агентами є юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Стаття 1 Закону України «Про туризм» визначає туристичним продуктам попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Стаття 20 Закону України «Про туризм» передбачає обов'язковість укладення договору на туристичне обслуговування. Згідно вимог цієї ж статті Закону ФОП ОСОБА_3 як турагент зобов'язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди турагенту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає «Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства».

Стаття 25 Закону України «Про туризм» передбачає обов'язком суб'єкта туристичної діяльності надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права туристів, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію, передбачену цим Законом; надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам.

Стаття 30 Закону України «Про туризм» відносить серед інших до порушень законодавства у галузі туризму ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення вимог стандартів, норм і правил у галузі туризму; порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 особисто коштів за туристичні послуги на рахунок ТОВ «Тревел ОСОБА_6» не перераховувала, будь-яких договорів не укладала, а отже не мала перед ними зобов’язань.

Суд відноситься критично до показань відповідача ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що він фактично був посередником між ОСОБА_1 та ТОВ «Тревел ОСОБА_6» і лише передавав інформацію, документи.

ФОП ОСОБА_3 повернув частину коштів позивачу, пояснюючи, що «частково позивачу надані туристичні послуги».

Судом встановлено, що позивачем сплачено 49980грн., з них - 3227,22грн. вартість візи до Великобританії не повернуто; - 3740грн. повернуто на картку позивача; - 5000грн. повернутих готівкою та 27361 грн. надійшли на картковий рахунок. Отже неповернута сума складає 10651.78 грн.

Як убачається з відповіді ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» №01.3.2.-02-78 від 06.10.2016 року за наявними даними авіакомпанії будь-яке замовлення авіаквитків на імя позивачки не підтверджується. Вказані дані спростовують доводи сторони відповідача щодо утримання половину вартості квитка за відмову від переліту.

До матеріалів справи позивачем долучені квитанції касових ордерів та розрахунок витрат на правову допомогу сплачених адвокату в розмірі 5230.00 грн. Обсяг отриманих послуг адвокатом підтверджується звітом про наданні послуги .

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України сторони, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Пунктом 2 ч.3 ст.79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60-64, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення збитків задовільнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 10651.78 грн. неповернутих коштів; 5230.00 грн. витрати на правову допомогу; 580.00 грн. понесені витрати по сплаті судового збору, а всього стягнути 16461.78 грн.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.П. Харечко