У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1911/16

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

24 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даною постановою суду, представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

24 січня 2017 року від представника позивача до суду надійшла заява за вх. № 1363/16 про розгляд справи в порядку письмового провадження

Відповідачі в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, 30.12.2014 року між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем було укладено договір банківського вкладу (депозиту) за №00009009725967 "Найкращий від Миколая". Згідно п.1.6 договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок - НОМЕР_1. Сума вкладу - 1200000 грн., процентна ставка - 13 % річних (п.п.1.2, 1.4 договору).

Того ж дня між банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно якої сторони домовились викласти п.1.4 в іншій редакції, а саме, що процентна ставка становить 13,5 % річних. Також підписанням цієї угоди позивач підтвердив розуміння, що розмір процентної ставки був укладений на індивідуальних умовах, а гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не поширюватимуться на відшкодування коштів за вкладом згідно цього договору (про що був викладений у новій редакції п.2.11 договору).

На підставі постанови Правління НБУ №664 від 02.10.2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 від 02.10.2015 року "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Вказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

На підставі вищезазначеного рішення позивача включено в Перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від АТ "Дельта Банк" проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку (що підтверджується наявним у справі витягом з такого Переліку) та згідно витягу з реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" вимоги за рахунком позивача №26380112833186 віднесені до сьомої черги виплат.

11.04.2016 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою в якій заявив про свої вимоги до Банку.

Листом від 19.04.2016 року начальник відділу забезпечення клієнтської підтримки Управління з розвитку комунікацій та післяпродажного обслуговування клієнтів Департаменту клієнтської підтримки АТ "Дельта Банк" у відповідь на звернення позивача повідомив, що оскільки кошти за договором від 30.12.2014 року за №00009009725967 не підпадають під гарантії Фонду, та відшкодування за ними не було виплачено Фондом, то кредиторські вимоги позивача було віднесено до сьомої черги погашення.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI (в редакції, що діяла до 11.08.2015 року) кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості, зокрема, -

4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом.

Однак, в подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16 липня 2015 року за №629-VIII (котрий набрав чинності 12.08.2015 року) до ст.52 Закону були внесені зміни, а саме встановлено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості, зокрема:

4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку.

Згідно ч.1 ст.48 Закону №4452-VI Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, як, зокрема, - складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону №4452-VI протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи - зокрема, визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.

Частиною 2 ст.45 Закону №4452-VI визначено, що Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Повноваження, визначені ст.48-49 Закону №4452-VI, було делеговано уповноваженій особі згідно вказаному вище рішенню виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 року.

Згідно вищезазначених норм віднесення вимог до певної черги погашення здійснюється уповноваженою особою протягом 90 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку. Рішення ж про ліквідацію було прийнято 02.10.2015 року, з цієї дати до 4-ї черги відносяться вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Отже, єдиними критеріями віднесення вкладника - фізичної особи до четвертої черги є перевищення виплаченої Фондом суми та вимога, що фізична особа не є пов'язаною особою банку.

Як вбачаться з матеріалів справи, а саме з витягу списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 18.06.2015 року та 02.09.2015 року було виплачено 199999,95 грн.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, вимоги позивача за договорами загалом перевищують виплачену Фондом суму.

Перелік пов'язаних осіб визначений, зокрема, статтею 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", п.2.1 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку. Однак позивачем не доведено, а судом не встановлено того, що позивач був пов'язаною особою банку.

Будь-яких додаткових обмежень або вимог до четвертої черги кредиторів, виходячи з виду банківського вкладу, Законом №4452-VI не встановлено. Даною нормою вимоги вкладників - фізичних осіб не класифіковані за будь-якими іншими критеріями, переваг чи недоліків певних вкладів при віднесенні їх до четвертої черги не визначено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до твердження, що вимоги позивача відповідають критеріям віднесення до четвертої черги вимог кредиторів.

Відповідно до ч.3 ст.49 Закону №4452-VI та 4.25 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року №2 (далі - Положення), реєстр акцептованих вимог кредиторів підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Згідно п.4.30 Положення, у разі необхідності Фонд в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили.

Тобто, після затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб акцептованих вимог кредиторів, уповноважена особа має право лише вносити пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог.

На підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав щодо зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича внести пропозицію щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до реєстру акцептованих вимог, включивши до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк" вимоги ОСОБА_3 згідно договору банківського вкладу (депозиту) від 30.12.2014 року за №00009009725967 "Найкращий від Миколая" (номер рахунку - НОМЕР_1)

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити до четвертої черги вимоги позивача задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_3 із заявою стосовно змін до реєстру акцептованих вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не звертався, а тому така вимога є передчасною, оскільки Фондом не порушувались права позивача.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М. Граб Л.С.