УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 686/2494/13-ц

Провадження № 22-ц/792/294/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі головуючої судді П’єнти І.В.,

суддів: Спірідонової Т.В., Ярмолюка О.І.,

секретар Філіпчук О.С.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_1, заявника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 Ріфата Равільєвича на бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби. В обґрунтування скарги зазначили, що державним виконавцем Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції 06.08.2015 року було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні приміщенням. Проте, в подальшому дії по виконанню рішення суду державним виконавцем не проводилися, незважаючи на неодноразове звернення до керівництва державної виконавчої служби зі скаргами на бездіяльність державного виконавця. Рішення суду так і залишається невиконаним з вини посадових осіб державної виконавчої служби, що є порушенням Закону України «Про виконавче провадження».

А тому, уточнивши заявлені вимоги, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили поновити строк звернення до суду зі скаргою, визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6, начальника Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7, державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 щодо невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2013 року; зобов’язати державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 виконати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2013 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року скаргу задоволено частково.

Визнано бездіяльність заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6, начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7, державного виконавця Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 щодо невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2013 року, яким вирішено усунути перешкоди в користуванні приміщенням підвалу площею 86,1 кв.м. в будинку № 6, що по вул. Соборній в м. Хмельницькому, яке було предметом договору купівлі-продажу, укладеного між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_5 24 липня 2006 року, шляхом його звільнення від майна останнього. В решті вимог скарги відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Перший міський відділ ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Вказує, що судом при ухваленні рішення не було враховано, що державним виконавцем було вжито усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження», з метою його повного виконання. Крім того, керівництвом ДВС було вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на повне та своєчасне виконання рішення суду та надано відповіді на всі скарги стягувачів в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2015 року ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року в частині визнання бездіяльності заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6 та начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 скасовано.

Провадження в справі в частині визнання бездіяльності заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6 та начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 щодо невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2013 року, відповідно до якого усунуто перешкоди в користуванні приміщенням підвалу площею 86,1 кв.м. в будинку № 6, що по вул. Соборній в м. Хмельницькому, яке було предметом договору купівлі-продажу, укладеного між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_5 24 липня 2006 року, шляхом його звільнення від майна останнього, закрито. В решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2015 року у частині закриття провадження у справі скасовано, у цій частині справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2015 року, суд касаційної інстанції виходив з того, що оскільки у даній справі заявники оскаржують бездіяльність державного виконавця, начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та заступника керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби щодо вчинення належних дій для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, яке ухвалено в порядку ЦПК України, така справа має розглядатися судом за правилами цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу.

Заявник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 08 липня 2013 року, було усунуто перешкоди в користуванні приміщенням підвалу, площею 86,1 кв.м., в будинку № 6, що по вулиці Соборній в м. Хмельницькому, яке було предметом договору купівлі-продажу, укладеного між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_5 24 липня 2006 року, шляхом його звільнення від майна останнього (т.1, а.с. 54, 83-84)

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2013 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 08 липня 2013 року залишено без змін (т. 1, а.с. 110-111).

Державним виконавцем Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 06.08.2015 року було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні приміщенням (т. 2, а.с. 146).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Перелік цих дій наведений у ч. 2 вказаної норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2015 року державним виконавцем Вепруком М.М. по місцю виконання вищевказаного рішення суду було складено акт, в якому зазначено про неможливість виконати рішення суду про зобов’язання ОСОБА_5 вчинити певні дії, оскільки в підвальному приміщенні по вул. Соборній, 6 в м. Хмельницькому забезпечено доступ до інженерних мереж через вхід загального користування. Однак стягувачі заперечили можливість користування приміщенням площею 78,4 кв.м., яке безпосередньо зайнято ОСОБА_5, надавши в якості доказу висновок експерта. Для проведення примусового виконання були відсутні відповідні інструменти, матеріали та робоча сила. Також боржником пред’явлено договір дарування майна від 23.07.2015 року відносно майна, яке розміщено у спірному приміщенні, що унеможливлює проведення виконавчих дій (т. 2, а.с. 29).

При цьому, слід прийняти до уваги, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2013 року не містить положення про зобов’язання ОСОБА_5 вчинити певні дії, тобто судом на боржника не було покладено жодного обов’язку по усуненню перешкод у користуванні приміщенням підвалу. Таким чином вказівка державного виконавця у акті на зобов’язальний характер виконуваного ним рішення не відповідає дійсності.

Актом державного виконавця Вепрука М.М. від 15 жовтня 2015 року було зафіксовано, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14.09.2015 року було встановлено, що спірне приміщення площею 86,1 кв.м. було реконструйовано та зареєстровано з площею 78,4 кв.м., скасовано записи про реєстрацію права власності на спірне приміщення. Оскільки виконавчий документ містить дані про те, що спірне приміщення підвалу має площу 86,1 кв.м. і зареєстровано за ОСОБА_5, тому це робить неможливим проведення виконавчих дій (т. 2, а.с.38).

На час постановлення судом ухвали державним виконавцем не було прийнято жодного документа щодо подальшого руху справи, процесуального статусу виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на це, є незрозумілим та невизначеним подальший порядок примусового виконання рішення суду, зважаючи на вказівку державного виконавця щодо неможливості проведення виконавчих дій.

Крім того, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.11.2015 року, яка набрала законної сили, було відмовлено у поданні державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22.05.2013 року за відсутністю для цього правових підстав. Своє подання державний виконавець обґрунтовував різницею фактичної площі спірного підвалу, 78,4 кв.м. і площею, вказаною у рішенні суду 86,1 кв.м. (т. 2, а.с. 17).

Різниця у площі спірного приміщення не дає підстав для висновку про неможливість виконання рішення суду, оскільки зміна площі підвального приміщення ОСОБА_5 не виплинула на можливість його ідентифікації відповідно до адреси та фактичного місцезнаходження, яке зафіксовано судом і не заперечується обома сторонами.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 вересня 2015 року, яким було скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на спірне нежитлове приміщення площею 78,4 кв.м. та визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.01.2014 року, видане на ім'я останнього, не набрало законної сили, про що свідчить відповідна відмітка в його тексті (т. 2, а.с. 10-11).

Договір позички приміщення від 04.03.2014 року, укладений в простій письмовій формі між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, відповідно до якого ОСОБА_5 надав ОСОБА_9 в користування нежитлове приміщення площею 128,1 кв.м., розташоване по вулиці Соборній, 6 в м. Хмельницькому, строком до 4 жовтня 2016 року, та нотаріально посвідчений договір дарування від 23.07.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_5 подарував ОСОБА_9 рухоме майно також не перешкоджає вчиненню виконавчих дій (т. 2, а.с. 89-91).

Судом не встановлено правових підстав, які б свідчили про неможливість виконання конкретного рішення суду, яке набрало законної сили і є обов’язковим до виконання всіма особами на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», проведення стягувачем авансових платежів на вчинення виконавчих дій є його правом, а не обов’язком і не може бути підставою для невиконання рішення суду.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-5 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Постанови, зазначені в частинах другій-четвертій цієї статті, можуть бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2013 року виконується тривалий період часу, що свідчить про бездіяльність та відсутність належного контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою його виконання з боку начальника управління ДВС – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6 та начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції у цій частині.

Ухвала суду є законною і обґрунтованою, підстав в межах доводів апеляційної скарги для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції відхилити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року в частині визнання бездіяльності заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6 та начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча/підпис/ ОСОБА_10

Судді:/підписи/ ОСОБА_11

ОСОБА_12

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В. П’єнта

___________________________________________________________________________