ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Справа № 876/5581/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                  Іщук Л.П.,

суддів                                                                      Онишкевича Т.В., Сеника Р.П

за участю секретаря судового засідання                    Джули В.М.,

представника апелянта                                        ОСОБА_1,

представника позивача                                        ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 17 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці Державної фіксальної служби України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Мостиського районного суду Львівської області з позовом до Львівської митниці ДФС, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 1259/20909/16 від 29.04.2016 року за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 17.06.2016 року позов задоволений: скасовано постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС України ОСОБА_4 від 29.04.2016 року та провадження у справі про порушення митних правил закрито у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідач – Львівська митниця ДФС оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з’ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, полягає у перевищення строку вивезення транспортного засобу більш, як на 10 діб, що свідчить про триваючий характер правопорушення, яке вважається закінченим з моменту фіксування такого у протоколі про порушення митних правил.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу. Представник позивача заперечив апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України накладене після закінчення строку для адміністративного стягнення, так як протокол про адміністративне правопорушення був складений більше як через шість місяців з моменту вчинення адміністративного правопорушення.

З такими висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 04.04.2016 року ст. державним інспектором ВМО №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_5 був складений протокол № 1259/20909/16 про порушення митних правил ОСОБА_3

Із вказаного протоколу вбачається, що під час перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що 08.07.2015 року близько 14 год. 37 хв. через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 ввіз на територію України автомобіль марки «HONDA ACCORD», номер кузова vin SHHCE75600U16542, реєстр. номер. знак RPR09526, в митному режимі «транзит», та не здійснив вивезення зазначеного автомобіля із митної території України відповідно до вимог ст.95 Митного кодексу України.

Протоколом встановлений факт перевищення ОСОБА_3 встановленого Митним кодексом України строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, більш ніж на десять діб. Тобто, дії, які мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України.

На підставі вказаного протоколу 29.04.2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1259/20909/16, якою позивача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

За правилами ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

Апеляційний суд, зазначає, що в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення.

Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року № 22-34-1465, триваючими правопорушеннями є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), які припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Таким чином, на думку апеляційного суду, невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Факт ввезення позивачем на митну територію України транспортного засобу в митному режимі транзит, а також невивезення за межі митної території України автомобіля в межах встановленого строку позивачем не заперечується.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 не виконаний обов'язок щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України або розмитнення автомобіля в порядку, встановленому законом, на переконання апеляційного суду, таке правопорушення є триваючим.

Оскільки факт виявлення правопорушення мав місце 04.04.2016 року, то оскаржувана постанова від 26.04.2016 року була винесена заступником начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_6 у межах встановленого законом шестимісячного строку накладання адміністративного стягнення.

Враховуючи наведене вище, апеляційний вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем пропущений строк накладення адміністративного стягнення.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про порушення митних правил підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, оскільки таке рішення належить до повноважень органу, який розглядає справу про порушення митних правил по суті.

Апеляційний суд не бере до уваги покликання представника апелянта на обставини, які перешкодили позивачу вивезти автомобіль у встановлений законом строк, зокрема, на обставини викрадення автомобіля і звернення із заявою про викрадення автомобіля до РВП, оскільки на ствердження таких обставин не надано належних та допустимих доказів.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що позивач про такі обставини зобов’язаний був повідомити відразу після їх виникнення найближчу митницю чого ним зроблено не було.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З врахуванням того, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.160, 195,196,198,202,205,207, 212, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Мостиського районного суду Львівської області від 17 червня 2016 року у справі № 448/627/16-а скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Львівської митниці Державної фіксальної служби України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 про скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                      Л.П. Іщук

Судді                                                                                          Т.В. Онишкевич

          ОСОБА_7

Постанова складена в повному обсязі 27.01.2017 року