справа № 2-а-214/2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 року
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді Цвинтарної Т.М.
при секретарі Рудніцькій О.П.
з участю
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС Гусятинського відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Гусятинського району при УДАІ УМВС України в Тернопільській області Пейка Андрія Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, як незаконної, та закриття провадження по справі,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом та просить скасувати, як незаконну, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №052219 від 06.04.2009 року, складену старшим інспектором ДПС Гусятинського відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Гусятинського району при УДАІ УМВС України в Тернопільській області Пейком А.І., та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно вищевказаної постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за те, що він 06.04.2009 року о 11.28 год. в с.Оришківці Гусятинського району, керуючи транспортним засобом, допустив порушення п.12.4 ПДР України, оскільки рухався зі швидкістю 86 км/год. при обмеженні максимальної швидкості руху у населеному пункті 60 км/год.
Вважає вказану постанову незаконною та заперечує факт керування ним за вищевказаних обставин із перевищенням допустимої швидкості руху в населеному пункті, зазначивши, що проїжджаючи по с.Оришківці він в дійсності рухався зі швидкістю близько 70-72 км/год. в той час як по зустрічній смузі рухався службовий автомобіль працівників ДПС синього кольору приблизно зі швидкістю 10-15 км/год., на передній панелі якого знаходився якийсь пристрій.
А тому просить скасувати як незаконну дану постанову по справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив, та, посилаючись на обставини, викладені у позові, просив поновити йому строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову серії ВО №052219 від 06.04.2009 року, складену інспектором а/п ОР ДПС ОДДЗ УДАІ в Тернопільській області Фуркою Р.І про накладення стосовно нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі закрити, оскільки фотознімки вищевказаного порушення зроблено пристроєм фіксації порушень правил дорожнього руху «ВИЗИР», який не проходив державної експертизи та сертифікації, та який, як вбачається із змісту його технічних характеристик не є спеціальним технічним засобом, працюючим в автоматичному режимі, а при накладенні відносно нього адміністративного стягнення не були враховані обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність та його особа.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, проте представив на позов заперечення, в якому підтвердив усі обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зазначені у постанові серії ВО №052219 від 06.04.2009 року, при цьому вказавши, що позивач частково визнає факт перевищення ним швидкості, а також просив застосувати до позивача наслідки пропущення ним строків подачі даного позову у відповідності до ст.100 КАС України.
Суд, заслухавши позивача, розглянувши заперечення на позов відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ВО №052219 від 06.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, складеної старшим інспектором ДПС Гусятинського відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Гусятинського району при УДАІ УМВС України в Тернопільській області Пейком А.І., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що він 06.04.2009 року о 11.28 год. в с.Оришківці Гусятинського району, керуючи транспортним засобом, допустив порушення п.12.4 ПДР України, оскільки рухався зі швидкістю 86 км/год. при обмеженні максимальної швидкості руху у населеному пункті 60 км/год., за що на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Вказану постанову відповідачем було винесено в порядку ст.14-1 КУпАП, яка передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співвласники) транспортних засобів.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення виносилась без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності та протокол про адміністративне правопорушення не складався відповідно до ст. 258 КУпАП, яка зазначає, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова по справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Д оданий до постанови про адміністративне правопорушення фотознімок, зроблений за допомогою вимірювача швидкості відеозаписуючого «Визир», №0812488, відносно якого, відповідно до повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державна експертиза або сертифікація не проводилися.
Також, застосування даного пристрою, як правило, передбачає фіксацію у руках працівника ДАЇ, тобто у ручному режимі.
Із змісту технічних характеристик вимірювача швидкості відеозаписуючий “Визир”, вбачається, що даний прилад може працювати лише в стаціонарному та патрульному режимах, п роте відповідачем не надано доказів, які б вказували, що фіксацію здійснено саме в автоматичному режимі, тобто у відповідності до ст. 258 КУпАП .
Доказами в даній справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 251 КУпАП можуть бути ті фактичні дані, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте в порушення норм КУпАП протокол по факту зазначеного адміністративного правопорушення уповноваженим на те працівником ДАІ складено не було, а постанова винесена без участі позивача, яка, внаслідок цього не могла надати працівникам ДАІ будь-яких пояснень при притягненні її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд критично оцінює заперечення від відповідача стосовно заявлених в позові вимог.
Крім того суд не вважає за доцільне застосування до позивача наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду, про що клопотав відповідач у запереченні на позов, оскільки причиною пропуску позивачем строку є той факт, що він дізнався, що його права порушені відповідачем лише після надходження поштою на його адресу копії оскаржуваної постанови, яка була відправлена йому 21.04.2009 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а отримана пощивачем – 23.04.2009 року, в той час як постанову відносно нього винесено 06.04.2009 року, тобто з порушенням відповідних строків, передбачених даною ст.285 КУпАП, внаслідок чого він пропусти 10-денний строк на її оскарження, тому своєчасно у визначений КУпАП строку дану постанову він оскаржити не міг.
Із вищенаведеного також слідує, що дата, зазначена відповідачем у складеній ним постанові щодо відправлення її копії поштою для ознайомлення позивача, суперечить дійсній даті направлення позивачу даної копії.
Таким чином, позивач повинен не міг дізнатися у строк, передбачений ст.289 КУпАП про винесення відносно нього постанови про адміністративне правопорушення, що вказує на поважність причин, з яких він пропустив строк на оскарження цієї постанови.
Частиною 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що причина пропущення позивачем строку звернення до суду є поважною, а тому є підстави для поновлення зазначеного строку.
Крім того санкція ч.1 ст.122 КУпАП передбачає накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
А згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення повинні враховуватися характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Однак, при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення не були виявлені та враховані вищевказані вимоги зазначених статей, а саме те, що позивач вперше притягується до адміністративної відповідальності, а також не зазначено в постанові обставин, які б обтяжували відповідальність позивача, проте до останньої застосовано розмір адміністративного стягнення, понад мінімальний, передбачений санкцією ч.1 ст.122 КУпАП.
При таких обставинах, суд приходить до висновку за необхідне скасувати постанову серії ВО №052219 від 06.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, складену старшим інспектором ДПС Гусятинського відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Гусятинського району при УДАІ УМВС України в Тернопільській області Пейком Андрієм Івановичем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., а провадження по справі закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9,11,17, 100, 102, 160, 161, 162 КАС України, ст.ст.288, 289, 293 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до адміністративного суду для оскарження постанови серії ВО №052219 від 06.04.2009 року старшого інспектора ДПС Гусятинського відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Гусятинського району при УДАІ УМВС України в Тернопільській області Пейка Андрія Івановича .
Скасувати постанову серії ВО №052219 від 06.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, складену старшим інспектором ДПС Гусятинського відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Гусятинського району при
УДАІ УМВС України в Тернопільській області Пейком Андрієм Івановичем про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень і провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви у строк, встановлений для її подачі.
Суддя: підпис
Постанова законної сили не набрала
З оригіналом вірно
Суддя Гусятинського районного суду Т.М.Цвинтарна