ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 жовтня 2009 р.

№ 22/145

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого

Дерепи В.І.

суддів :

Грека Б.М., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ТОВ "Ен.Ай.Пі.Ем. Україна ЛТД"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 р.

у справі

№ 22/145

за позовом

Дочірнє підприємство з 100% іноземною інвестицією "СоюзКонтракт Інвестмент" (надалі –Підприємство)

до	ТОВ "Ен.Ай.Пі.Ем. Україна ЛТД" (надалі –Товариство); Компанія Ен.Ай.Пі.Ем (Кіпр) Лімітед (надалі –Компанія)

про	розірвання договору та стягнення збитків

за участю представників:

від позивача

-  Загородня Д.М.

від відповідача-1

-  Герасимова О.А.

від відповідача-2

-  Герасимова О.А.

В С Т А Н О В И В:

Підприємство звернулось до господарського суду з позовом до Товариства та Компанії та просило суд, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- розірвати договір № 21/02-08 від 20.02.2008 р., укладений між сторонами;

- стягнути солідарно з відповідачів суми завданих збитків в розмірі 540 000 євро, що становить в еквіваленті по курсу НБУ України 4 329 112,50 грн. та 556 992 грн., що становить в еквіваленті по курсу НБУ 76 908,17 євро;

- стягнути солідарно з відповідачів штрафних санкцій, а саме: пені в розмірі 13 500 євро, що становить в еквіваленті по курсу НБУ України 97 771,05 грн. та суми штрафу в розмірі 6 000 євро, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 43 453, 80 грн.

Рішенням  господарського суду міста Києва від 13.04.2009 р. (судді: Самсін Р.І., Борисенко І.І., Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 р. (судді: Корсак В.А., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.), позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що касаційна інстанції при перегляді рішень в касаційному порядку не обмежена доводами заявлених касаційних скарг і переглядає судові рішення в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 20.02.2008 р. між Підприємством (Замовник) та Товариством і Компанією (Виконавці) укладено договір № 21/02-08 (надалі –Договір) щодо будівництва готельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та громадськими приміщеннями з відтворенням фасадних стін та надбудовою поверхів на вулицях Набережно-Хрещатицькій, 21 та Іллінській, 22/13 у Подільському районі міста Києва, згідно якого сторони домовились, що на умовах і в порядку, визначених договором та відповідно до завдання замовника, що є невід'ємною частиною договору, виконавці приймають на себе зобов'язання з виконання роботи з розробки комплекту комерційної документації по виконанню ними робіт з будівництва об'єкту, з розроблення бюджету будівництва об'єкту, з підготовки та передачі переліку можливих підрядників будівництва об'єкту, як готелю вищого класу (категорія "5" зірок), з виконання проектно-вишукувальних робіт (робіт з розроблення проектної документації) щодо будівництва об'єкта на стадії "Робоча документація" (Р).

В пункті 5.2. Договору сторони встановили, що Виконавці розпочинають виконання робіт/послуг за спірним договором при умові виконання Замовником п. 4.1.1. Договору щодо надання проектної документації (стадія П), документації по топографічній зйомці, позитивного висновку та завдання Замовника.

Пунктом 5.4. Договору сторони передбачили, що у випадку затримки Замовником, або особами, за дії яких він відповідає перед Виконавцями, виконання своїх зобов'язань і якщо така затримка прямо впливає на неможливість виконання Виконавцями своїх обов'язків за вказаним договором у визначений строк, строки виконання робіт/послуг Виконавцями пропорційно продовжуються на строк існування такої затримки.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивачем (Замовником) було сплачено аванс відповідно до графіка виконання робіт/послуг та їх оплати на підставі платіжного доручення в іноземній валюті № 11 від 11.04.2008 р. на суму 540 000 євро на користь відповідача-2 та платіжними дорученнями № 133 від 02.04.2008р. на суму 464 160 грн., № 185 від 12.05.2008р. на суму 92 832 грн. на користь відповідача-1.

Також, на виконання умов п. 4.1.1. Договору позивачем було надано відповідачам відповідні документи для початку виконання ними своїх зобов'язань за Договором.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що позивачем, як Замовником, були виконані відповідні договірні зобов'язання.

Графіком виконання робіт/послуг та їх оплати (додаток 3 до Договору, що є невід'ємною його частиною) визначено за розділами (етапами) види робіт та їх строки. Сторони погодили, що етап № 2 буде виконано Виконавцями (відповідачами) у строк до 01.05.2008 р., який включає в себе такі види робіт: проектну документацію (стадія Р) - робочі креслення до відмітки нульового циклу, що включає проектну документацію (стадія Р) на улаштування стіни в ґрунті з урахуванням робочих креслень щодо пам'ятки культурної спадщини за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 21; проектну документацію (стадія Р) на пальові фундаменти; проектну документацію (стадія Р) на котлован та водопониження. Етапом № 3 сторони погодили виконання у строк до 01.07.2008 р. робіт - повний обсяг Проектної документації (стадія Р) до відмітки нульового циклу.

Судами встановлено, що відповідачі порушили умови Договору, вказані роботи не виконали.

Позивач неодноразово листами від 17.06.2008 р. № 42-06/05, від 25.06.2008 р. № 47-06/05, від 26.06.2008 р. № 49/31 просив відповідачів надати результати виконання Договору та попереджав про наслідки порушення строків їх виконання, а 18.08.2008 р. направив на адреси відповідачів претензію № 84/31.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо безпідставного прострочення відповідачами виконання робіт за Договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

В силу положень ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 12.2. Договору розірвання, зміна умов або відмова від виконання договору або окремих його положень в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, прямо встановлених цим договором, та випадків, прямо передбачених чинним законодавством України як імперативні норми

Відповідно до п. 12.4. Договору він може бути розірваний Замовником (позивачем) у випадку якщо роботи/послуги за цим договором виконуються відповідачами неналежним чином та (або) виконуються настільки повільно, що не можуть бути виконані в строки, передбачені договором.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог в частині розірвання  Договору  та повернення відповідачами сплаченого позивачем на досягнення мети Договору авансового платежу.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 7.7. Договору сторони погодили, що відповідачі несуть перед позивачем солідарну відповідальність.

В п. 7.1. Договору сторонами встановлено, що у випадку порушення строків виконання робіт/послуг за цим договором або усунення недоліків з вини відповідача, останній зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт/послуг за цим договором або не усунених недоліків за кожний прострочений тиждень.

Згідно п.7.4. Договору у випадку порушення відповідачами строків виконання робіт/послуг за цим договором, відповідачі зобов'язуються виплатити позивачу штраф в розмірі 1% від ціни простроченого до виконання етапу робіт/послуг.

Пунктом 7.1. Договору сторони обмежили остаточний розмір штрафних санкцій, який не може перевищувати 5% від суми гонорару відповідача, яку зазначено в п. 3.1. цього договору, а саме 150.000 євро.

Врахувавши належний розрахунок суми штрафу, а також те, що його розмір не перевищує визначену Договором суму, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позов в частині стягнення штрафних санкцій.

Посилання Товариства в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права, а саме, що воно не було повідомлено належним чином про час і місце засідання суду, а суд апеляційної інстанції розглянув справу за їх відсутності, не приймається судом касаційної інстанції з огляду на положення ст. 33 ГПК України. Дане посилання оскаржувача жодним доказом не підтверджено, а в матеріалах справи наявні належні докази повідомлення його апеляційним судом про розгляд справи.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Ен.Ай.Пі.Ем. Україна ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 р. у справі № 22/145 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                             В. Дерепа

С у д д і                                                                                                  Б. Грек

                                                                                                               О. Подоляк