Справа № 2-4020 / 09 року

ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

Міста     МИКОЛАЄВА

_______________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

26 серпня  2009 року                                                                м. Миколаїв

Ленінський  районний суд міста Миколаєва  в складі:

          головуючого по справі судді – Олефір М.В.,

          при секретарі судового засідання   – Семеновій О.О.

         за участю позивачки, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

 09 квітня 2009 року  позивачка  звернулася з позовом в суд до відповідача про визнання права власності, в якій вказала, що відповідно до договору купівлі – продажу від 06 лютого 2007 року, вона придбала двокімнатну АДРЕСА_1.  За вказаною адресою нею було самочинно збудовано літню кухню літ. «Б»,  підвал літ. Бпд,  сарай літ. «В» та літню кухню літ. «Г». На даний час нею погоджено будівництво вказаних будівель та споруд в Ленінському РВ ГУ МНС, Санітарно – епідеміологічній станції Ленінського району м. Миколаєва, Головному управлінні містобудування  та архітектури виконкому Миколаївської міської ради, а тому вона просить суд визнати за нею право власності на вказані самочинно збудовані будівлі,  на підставі того, що вона є користувачем земельної ділянки, на якій було здійснено будівництво та в результаті  побудов права інших осіб порушені не були.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання з’явилася, позов підтримала, суду пояснила, що АДРЕСА_1  належить їй на праві  власності, на підставі договору купівлі – продажу. Без відповідним чином затвердженого проекту та отримання дозволів на будівництво нею було збудовано за вказаною адресою ряд споруд, а тому вона просить суд визнати за нею право власності на самочинно збудовані споруди та будівлі  за вказаною адресою.      

      Представник відповідача Миколаївської міської ради до суду не з’явився, про день,  час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.  

      Вивчивши письмові матеріали справи, враховуючи пояснення позивачки, вважаю, що позов ОСОБА_1  не може бути задоволений з наступних підстав:

      Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України – житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Крім того, на підставі пп.1 п. «б» ч.1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку,  встановленому законодавством.

      Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України – на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

   В  судовому  засіданні  встановлено  та  підтверджено   письмовими   матеріалами  справи, що ОСОБА_1  на праві приватної  власності належить АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі – продажу квартири від 06 лютого 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 211 /а.с.4/, Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 07 лютого 2007 року в КП Миколаївське МБТІ за реєстраційним номером 113951999 та зареєстровано в електронному Реєстрі  прав власності на нерухоме майно  07 лютого 2007 року. До вказаної квартири позивачкою самочинно, без належним чином затвердженого проекту та отримання дозволів на проведення будівельних робіт, було добудовано дві літні кухні, підвал та сарай. Вказані побудови були здійснені на земельній ділянці,  що не належить позивачці на праві власності чи користування.  

   Позивачкою не було отримано дозвіл на будівництво вказаних об’єктів нерухомості в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області та оформлення самочинного будівництв, хоча відповідно до Положення про «Державну архітектурно – будівельну  інспекцію»,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 року,  вказана інспекція здійснює  державний нагляд  та контроль у сфері  архітектури та будівництва. Отримання погодження у Ленінському РВ ГУМНС в Миколаївській області,  СЕС Ленінського району м. Миколаєва та Управлінні  містобудування та архітектури  виконавчого комітету Миколаївської міської ради не може бути замінена  вимогами, які зазначені в Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.  Крім того, вказане будівництво було здійснено на земельній ділянці, що не передавалась позивачці  у власність чи користування та вона  не зверталася до міської ради з заявою про виділення їй земельної ділянки під будівництво.  

   А тому суд вважає, що позов ОСОБА_1  не може бути задоволений, так як самочинне будівництво здійснено з допущенням значних порушень чинного законодавства,  що регулює дане питання,  а саме: позивачка не є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій нею було здійснено самочинне будівництво, вона використана з порушенням цільового призначення, нежитлова прибудова була збудована без отримання дозволу на будівельні роботи та  до експлуатації не приймались, не були зареєстрована у встановленому порядку.

Тому на підставі викладеного та керуючись ст. 10,60,212,213, 215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

     В задоволенні позову ОСОБА_1  - відмовити.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду  в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий по справі суддя:                                                                   М.В. ОЛЕФІР