ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.09

Справа № 15/180-09.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс”, м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства “Центральна районна аптека №18”, смт. Недригайлів, Сумська область

про стягнення 6160 грн. 89 коп.

        СУДДЯ    О.Ю.Резніченко

За участю  представників сторін:

від позивача        не з’явився

від  відповідача   директор Кучер О.Я., головний бухгалтер Дзюбенко О.О.

     Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 6160 грн. 89 коп. заборгованості відповідно до договору постачання лікарських засобів, предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої гігієни №05316 від 30.05.2007р.,  в тому числі 5814 грн. 03 коп. основного боргу, 29 грн. 49 коп. 3% річних, 236 грн. 00 коп. пені, 81 грн. 37 коп. інфляційних збитків.

        В судове засідання 27.07.09р. позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, в зв‘язку з частковим перерахунком боргу відповідачем, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договору постачання лікарських засобів, предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої гігієни №05316 від 30.05.2007р., а саме: 3314 грн. 03 коп. основного боргу, 236 грн. 00 коп. пені, 29 грн. 49 коп. 3% річних, 81 грн. 37 коп. інфляційних збитків. Відповідно до ст. 22 ГПК України клопотання про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

         Відповідач подав відзив на позов №121 від 18.09.2009р., в якому проти позовних вимог заперечує, зазначає,  що станом на 02.07.2009р. розрахунки з позивачем були проведені повністю. Ним подані платіжні доручення  в підтвердження сплати, а у відзиві також вказаний графік оплати, а саме: 27.02.2009р. було оплачено 1188 грн. 77 коп., 05.03.2009р. – 4019 грн. 82 коп., 13.03.2009р. – 4000 грн. 00 коп., 23.04.2009р – 1850 грн. 18 коп., 08.05.2009р. – 3314 грн. 03 коп., 12.05.2009р. – 2000 грн. 00 коп., 22.05.2009р. – 3000 грн. 00 коп., 04.06.2009р. – 2500 грн. 00 коп., 24.06.2009р. – 1500 грн. 00 коп., 01.07.2009р. – 1000 грн. 00 коп. Щодо основного боргу у розмірі 3314 грн. 03 коп. відповідач зазначає, що дана заборгованість була перерахована відповідачем на розрахунковий рахунок позивача 08.05.2009р. Також відповідачем зазначено, що позивач на виконання ухвал суду не направив до відповідача свого представника для складання акту звірки заборгованості.

         В дане судове засідання позивач не з‘явився, будь-яких додаткових доповнень та пояснень в обґрунтування позовних вимог ним суду подано не було, вимоги суду щодо складання та подання акту звірки до суду ним виконані не були.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30 травня 2007р. між ТОВ «Медфармсервіс» та КП «Центральна районна аптека №18» був укладений договір постачання лікарських засобів та предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої санітарії і гігієни № 05316.

Відповідно до п. 6.1 договору покупець зобов‘язаний оплатити товар за цінами, встановленими у товарно-транспортних накладних після його прийняття.

Згідно умов вищевказаного договору позивачем відповідачу був поставлений та переданий товар товарно-транспортними накладними: №М0000782 від 10.03.2009р., № М0000789 від 10.03.2009р., № М0000791 від 10.03.2009р., № М0000843 від 16.03.2009р., № М0000852 від 17.03.2009р., № М0000857 від 17.03.2009р., № М0000860 від 17.03.2009р., № М0000864 від 17.03.2009р., а також по довіреності серії ЯПЕ № 195452 від 11.03.2009р., на загальну суму 15 164,21 грн.

Позивач зазначає, що згідно накладних термін оплати наступив: за накладною № М0000782 від 10.03.2009р. - 14.04.2009р., за накладною № М0000789 від 10.03.2009р. - 14.04.2009р., за накладною № М0000791 від 10.03.2009р. - 14.04.2009р., за накладною № М0000843 від 16.03.2009р. - 15.04.2009р., за накладною № М0000852 від 17.03.2009р. - 16.04.2009р., за накладною № М0000857 від 17.03.2009р. - 16.04.2009р., за накладною № М0000860 від 17.03.2009р. - 16.04.2009р., за накладною № М0000864 від 17.03.2009р. - 16.04.2009р.

Однак, 20 березня 2009р. ТОВ «Медфармсервіс» уклало договір відступлення права вимоги (цесії) з ТОВ «Медфармсервіс Плюс» за умовами якого останньому було передано всю дебіторську заборгованість КП «Центральна районна аптека №18».

Позивачем зазначено, що 23.03.09р. повідомленням про відступлення право вимоги відповідач був належним чином повідомлений про укладення вказаного договору.

Виходячи з цього, як зазначає позивач, заборгованість відповідача за отриманий товар по договору постачання лікарських засобів та предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої санітарії і гігієни № 05316 від 50.05.07р. у сумі 15 164,21 грн., перейшла до ТОВ «Медфармсервіс Плюс».

Відповідно до виписок з особистого рахунку (копії надані позивачем), КП «Центральна районна аптека №18» частково перерахувала на користь ТОВ «Медфармсервіс Плюс» суму боргу у розмірі - 9350,18 грн.

Таким чином, сума заборгованості КП «Центральна районна аптека №18» перед ТОВ Медфармсервіс Плюс» на момент звернення з позовом до суду склала 5814,03 грн.

         В судове засідання 27.07.09р. позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, в зв‘язку з частковим перерахунком боргу відповідачем, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договору постачання лікарських засобів, предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої гігієни №05316 від 30.05.2007р., а саме: 3314 грн. 03 коп. основного боргу, 236 грн. 00 коп. пені, 29 грн. 49 коп. 3% річних, 81 грн. 37 коп. інфляційних збитків. Відповідно до ст. 22 ГПК України клопотання про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

         Відповідач подав відзив на позов №121 від 18.09.2009р., в якому проти позовних вимог заперечує, зазначає,  що станом на 02.07.2009р. розрахунки з позивачем були проведені повністю. Ним подані платіжні доручення  в підтвердження сплати, а у відзиві також вказаний графік оплати, а саме: 27.02.2009р. було оплачено 1188 грн. 77 коп., 05.03.2009р. – 4019 грн. 82 коп., 13.03.2009р. – 4000 грн. 00 коп., 23.04.2009р – 1850 грн. 18 коп., 08.05.2009р. – 3314 грн. 03 коп., 12.05.2009р. – 2000 грн. 00 коп., 22.05.2009р. – 3000 грн. 00 коп., 04.06.2009р. – 2500 грн. 00 коп., 24.06.2009р. – 1500 грн. 00 коп., 01.07.2009р. – 1000 грн. 00 коп. Щодо основного боргу у розмірі 3314 грн. 03 коп. відповідач зазначає, що дана заборгованість була перерахована відповідачем на розрахунковий рахунок позивача 08.05.2009р. Також відповідачем зазначено, що позивач на виконання ухвал суду не направив до відповідача свого представника для складання акту звірки заборгованості.

        Суд, розглянувши матеріали справи, вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 180 Господарського кодексу України  зазначає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов‘язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов‘язкові умови договору відповідно до законодавства.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що у поданому позивачем екземплярі договору відступлення права вимоги (цесії) від 20.03.2009р. (а.с.28), на який позивач посилається як на підставу його права стягнення з відповідач боргу зазначено, що цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором №5361 постачання лікарських засобів, предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої санітарії та гігієни від 04.01.2006р. Також вказані номер та дата договору постачання зазначені у повідомленні про відступлення права вимоги від 23.03.2009р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов‘язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином  (відступлення права вимоги).

Тобто, як вбачається з матеріалів справи позивачу було відступлено право вимоги по договору постачання лікарських засобів, предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої санітарії та гігієни  №5361 від 04.01.2006р., а позовна заява ним подана по стягненню боргу за договором постачання лікарських засобів, предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої гігієни №05316 від 30.05.2007р.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що в товарно-транспортних накладних, які подані позивачем як доказ поставки також зазначено, що поставка здійснюється по договору №05316 від 04.01.2006р. (а.с. 13-26).

Таким чином, позивачем не доведено факту наявності у нього права стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання лікарських засобів, предметів медичного призначення, косметичних засобів та предметів особистої гігієни №05316 від 30.05.2007р.

      Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

      Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов‘язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

       При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 Але в обґрунтування позовних вимог позивач, як на підставу для стягнення суми боргу, посилається саме на договір постачання  №05316 від 30.05.2007р. і протягом розгляду справи в суді позивач не скористався правом, наданим йому ст. 22 ГПК України, та не змінив підстави позову.

Відповідно до п. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо про це є  клопотання заінтересованої сторони.

        Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача суб‘єктивного матеріального права та законного інтересу, на захист яких подано позов, оскільки відсутній факт їх порушення.

        Таким чином, уточнені вимоги позивача про стягнення заборгованості відповідно до договору постачання  №05316 від 30.05.2007р., а саме: 3314 грн. 03 коп. основного боргу, 236 грн. 00 коп. пені, 29 грн. 49 коп. 3% річних, 81 грн. 37 коп. інфляційних збитків, з посиланням на умови договору постачання  №05316 від 30.05.2007р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову – відмовити.

СУДДЯ                                                                                                О.Ю. Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 23.09.09р.