Справа № 2- 4661 / 09 року
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Міста МИКОЛАЄВА
_______________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2009 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:
головуючого по справі судді – Олефір М.В.,
при секретарі судового засідання – Онуфрієвій С.В., за участю представника позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського міського виконкому про визнання законним добудови нежитлової прибудови,
В С Т А Н О В И В:
01 червня 2009 року представник позивача за довіреністю звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання законною добудови нежитлової прибудови, в якій вказала, що відповідно до договору купівлі – продажу за № 283 від 20.07.1999 року позивач придбав АДРЕСА_1. Вказаний договір визнано відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва. Право власності на дану квартиру зареєстровано за ним 27 липня 1999 року в КП «Миколаївське МБТІ» за реєстраційним № 19539. Для покращення житлових умов ним самочинно до квартири було прибудовано нежитлову прибудову літ. «А`» загальною площею 17,2 кв.м., в результаті чого площа квартири була збільшена. Ним отримано згоду управління містобудування та архітектурної діяльності Миколаївської міської ради, СЕС Ленінського району м. Миколаєва, Ленінського районного відділу УМНС м. Миколаєва, ЖЕК № 14 «Південь» та власників сусідніх квартир. А тому просила суд визнати законними самовільно прибудовану нежитлову прибудову літ. «А`» загальною площею 17,2 кв.м., в результаті чого площа АДРЕСА_1 становить 75,8 кв.м., житлова площа 39,7 кв.м.; зобов’язати КП «ММБТІ» внести відповідні зміни до технічного паспорту на АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 21,0 кв.м., на якій розташована нежитлова прибудова до АДРЕСА_1
Представник позивача за дорученням до суду з’явилась, позов підтримала, суду пояснила, що до належної позивачу квартири самочинно було добудовано нежитлову прибудову, на даний час ним отримано дозволи відповідних служб на оформлення самочинного будівництва та отримано технічний висновок ТОВ «Миколаївкоммундорпроект». А тому вона просила суд визнати законною самочинну нежитлову прибудову до АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що знаходиться під самочинною забудовою площею 21,0 кв.м.
Представник відповідача виконавчого комітету Миколаївської міської ради до суду з’явивсь, позов не визнав, суду пояснив, що позивач не звертався до міської ради з приводу отримання дозволу на початок будівельних робіт та виділення йому земельної ділянки під будівництво нежитлової прибудови, план будівництва не був належним чином затверджений, а тому просив суд відмовити в задоволенні пред’явленого позову.
Вивчивши письмові матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, представника відповідача, вважаю, що позов ОСОБА_1. не може бути задоволений з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України – житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Крім того, на підставі пп.1 п. «б» ч.1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 376 ЦК України – право власності на самочинно збудоване нерухоме майно можу бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими матеріалами справи, що ОСОБА_1 належить АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі – продажу квартири № 283 від 20.07.1999 року, вказаний договір було визнано дійсним згідно рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.01.2009 року. Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 27.07.1999 року в КП Миколаївське МБТІ 27.07.1999 року за реєстровим № 19539. До вказаної квартири позивачем самочинно, без належним чином затвердженого проекту та отримання дозволів на проведення будівельних робіт, було добудовано нежитлову прибудову в результаті будівництва якої змінилась площа квартири. Вказана добудова була здійснена на земельній ділянці, що не була передана позивачу на праві власності чи користування.
Позивачем не було отримано дозвіл на будівництво нежитлової прибудови в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області та оформлення самочинного будівництв, хоча відповідно до Положення про «Державну архітектурно – будівельну інспекцію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 року, вказана інспекція здійснює державний нагляд та контроль у сфері архітектури та будівництва. Отримання погодження у Ленінському РВ ГУМНС в Миколаївській області, СЕС Ленінського району м. Миколаєва та Управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету Миколаївської міської ради не може бути замінена вимогами, які зазначені в Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Крім того, вказане будівництво було здійснено на земельній ділянці, що не передавалась йому у власність чи користування та позивач не звертався до міської ради з заявою про виділення йому земельної ділянки під будівництво.
А тому суд вважає, що позов ОСОБА_1. не може бути задоволений, так як самочинне будівництво здійснено з допущенням значних порушень чинного законодавства, що регулює дане питання, а саме: позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій ним було здійснено самочинне будівництво, вона використана з порушенням цільового призначення, нежитлова прибудова була збудована без отримання дозволу на будівельні роботи та до експлуатації не приймались, не були зареєстрована у встановленому порядку.
Тому на підставі викладеного та керуючись ст. 10,60,212,213, 215, 218 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий по справі суддя: М.В. ОЛЕФІР