Справа № 2-3688 / 09 року

ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

Міста     МИКОЛАЄВА

_______________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

24 червня  2009 року                                                                м. Миколаїв

Ленінський  районний суд міста Миколаєва  в складі:

          головуючого по справі судді – Олефір М.В.,

          при секретарі судового засідання   – Семеновій О.О.,

         за участю позивачки,  представника відповідача  Миколаївської міської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, Управління містобудування та архітектури Миколаївського міськвиконкому /треті особи Санітарно – епідеміологічна  станція ленінського району м. Миколаєва, Відділення державного пожежного нагляду в Ленінському районі м. Миколаєва,  ЗАТ «Миколаївський Діпроміст»,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та ОСОБА_4/ про визнання права власності на самочинно збудовані  на земельній ділянці об’єкти нерухомості,

В С Т А Н О В И В:

   30 березня 2009 року  ОСОБА_1  звернулася з позовом в суд до відповідачів з позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об’єкти нерухомості на земельній ділянці,  в якій вказала,  що відповідно до договору купівлі – продажу  від 24 червня 2005 року вона  придбала  житловий АДРЕСА_1,  який розташований на земельній ділянці площею 643 кв.м. Без належним чином затвердженого проекту нею самочинно було збудовано житлову прибудову  літ. А – збільшена житлова площа за рахунок внутрішнього перепланування; тамбур літ. а – 2, сіни літ. а – 1, нежитлову прибудову  літ. А – 3,  веранду літ. а – 4 та вбиральню літ Т. – 1.  На даний час позивачка отримала дозволи відповідних служб на оформлення самочинного будівництва. Але правовстановлюючий документ  на вказані самочинні будівлі нею не було отримано, а тому вона просить суд визнати за нею право власності на самочинно побудовані будівлі та споруди по АДРЕСА_1

   Позивач в судове засідання з’явився,  позов підтримав,  суду пояснив, що для покращення  житлових умов на території належного їй домоволодіння вона побудувала без належним чином затвердженого проекту ряд будівель та споруд, які визнано самочинним будівництвом,  а тому просить суд визнати за нею право власності на самочинно збудовані об’єкти нерухомості  по АДРЕСА_1  

   Представник відповідача Миколаївської міської ради до суду з’явилась,  позов не визнала,  суду пояснила, що позивачка побудувала будівлі та споруди,  на які просить визнати за нею право власності без належним чином затвердженого проекту та з порушенням вимог будівельних норм та правил, а тому просила суд відмовити в задоволенні позову.

   Вивчивши письмові матеріали справи, враховуючи пояснення позивачки,  представника відповідача,  вважаю, що позов ОСОБА_1 не може бути задоволений з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України – житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Крім того, на підставі пп.1 п. «б» ч.1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку,  встановленому законодавством.

      Відповідно до вимог ч. 3 ст. 376 ЦК України – право власності на самочинно збудоване нерухоме майно можу бути за рішенням  суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво  на земельній ділянці, що не була їй  відведена  для цієї мети, за умови надання  земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України – на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

 В  судовому засіданні встановлено та  підтверджено   письмовими   матеріалами  справи, що ОСОБА_1 є власницею АДРЕСА_1,  на підставі договору купівлі – продажу житлового будинку  від 23 червня 2005 року,  посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 23.06.2005 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3539  /а.с.5/,  право власності за позивачкою зареєстровано в Миколаївському МБТІ 25.07.2005 року за реєстраційним номером 4991309 /а.с.7/ та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності  на нерухоме майно;   Позивачці не було передано на праві власності чи праві користування земельну ділянку,  на якій нею самочинно було збудовано об’єкти нерухомості та вона без відповідним чином затвердженого проекту та оформлення документів на будівництво побудувала житлову прибудову, тамбур, сіни, нежитлову прибудову, вбиральню та веранду.  Позивачка не отримала дозвіл на будівництво будівель та споруд  в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області та оформлення самочинного будівництв,  хоча відповідно до Положення  про «Державну архітектурно – будівельну  інспекцію»,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 року,  вказана інспекція здійснює  державний нагляд  та контроль у сфері  архітектури та будівництва. Але нею було отримано  погодження  у Ленінському РВ ГУМНС в Миколаївській області,  СЕС Ленінського району м. Миколаєва та Управлінні  містобудування та архітектури  виконавчого комітету Миколаївської міської ради, але на підставі даних дозволів не може бути замінено вимоги, які зазначені в Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.  

         А тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 не може бути задоволений, так як самочинне будівництво здійснено з допущенням значних порушень чинного законодавства,  що регулює дане питання,  а саме: позивачка не є власниками чи користувачами земельної ділянки, на якій нею було здійснено самочинне будівництво,  вона використана з порушенням цільового призначення,  дані будівлі до експлуатації не приймались та не були зареєстровані у встановленому порядку.

Тому на підставі викладеного та керуючись ст. 10,60,212,213, 215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовані  на земельній ділянці об’єкти нерухомості - відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду в порядку ст. 294 ЦПК України.

Головуючий по справі суддя:                                                                   М.В. ОЛЕФІР