Справа № 1 – 574 / 09р.
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
міста МИКОЛАЄВА
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2009 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого по справі судді - Олефір М.В.,
при секретарі судового засідання - Семеновій О.О.,
з участю прокурора – Касьяненко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Збриж Чемеревського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого 29 червня 2006 року Орджонікідзівським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 69,70 КК України до 4 років позбавлення волі – згідно постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.03.2008 року невідбутий строк покарання 1 рік 2 місяці та 27 днів замінено на обмеження волі, постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 серпня 2008 року звільнений умовно-достроково на строк що залишився, в злочині передбаченому ст.186 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
09 травня 2009 року, близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи повторно, знаходячись на вул. Чигирина в районі міжміського автовокзалу м. Миколаєві, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна без застосування фізичного насилля, відкрито викрав майно ОСОБА_2, а саме мобільний телефон «Самсунг Е 250» вартістю 700 грн. зі стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Київстар» вартістю 10 грн. А всього викрав майно на загальну суму 710 грн., чим завдав ОСОБА_2 матеріальні збитки на вказану суму, після чого з місця події зник. В подальшому з викраденим майном був затриманий.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що 09 травня 2009 року в районі міжміського автовокзалу в м.Миколаєві, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, він вирішив відкрито викрасти мобільний телефон у незнайомого чоловіка та під виглядом продзвонити попросив у чоловіка телефон. Коли останній дав йому телефон він почав швидким шагом йти з місця події. Власник телефону вслід йому говорив, щоб він повернув телефон, але на дані вимоги він не реагував. Після чого він був затриманий та доправлений до відділу міліції.
Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1, крім його власного визнання, у скоєні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України, підтверджується письмовими доказами:
- - Протоколом огляду місця події від 09.05.2009 року /а.с. 3/, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто ділянку місцевості біля міжміського автовокзалу, де було вчинено відкрите викрадення телефону у потерпілого;
- - Рахунком – фактурою від 12.09.2009 року /а.с. 14/, відповідно до якої вартість мобільного телефону «Самсунг Е 250» становить 750 грн.;
- - Протоколом виїмки від 12.05.2009 року /а.с. 30/, відповідно до якого у ОСОБА_2 в присутності понятих вилучено мобільний телефон «Самсунг Е 250» зі стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Київстар»;
- - Протоколом огляду предметів від 12.05.2009 року /а.с.21/, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто вилучені у ОСОБА_2 речі;
- - Постановою про визнання та доручення до матеріалів справи речових доказів /а.с. 22/, відповідно до якої речовими доказами визнано мобільний телефон «Самсунг Е 250» зі стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Київстар»;
- - Розпискою потерпілого /а.с.23/, відповідно до якої він отримав викрадене у нього майно;
А тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ст.186 ч.2 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, повторно, а тому по даній статті він і повинен нести кримінальну відповідальність.
При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання, суд вважає, що ними скоєний злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо.
Враховуючи сукупність обставин, що пом’якшують покарання, а саме те, що завдана потерпілому матеріальна шкода відшкодована в повному об’ємі, підсудний розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.
Враховуючи обставини, що обтяжують покарання, а саме те, що ОСОБА_1 вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише при ізоляції його від суспільства з метою недопущення вчинення нових злочинів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання по даній статті – чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України ОСОБА_1 частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзівським районним судом м. Запоріжжя від 29.06.2006 року та остаточно призначити до відбуття – чотири роки та один місяць позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з дня його фактичного затримання – згідно протоколу про адміністративне затримання з 9 травня 2009 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити утримання під вартою.
Вирок суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в 15 діб з дня його проголошення, засудженим – в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Головуючий по справі суддя М.В.ОЛЕФІР