Справа № 1 – 433  / 09р.

ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

міста МИКОЛАЄВА

В И Р О К

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

19 серпня 2009  року                                                             м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва   в складі:

                головуючого по справі судді -  Олефір М.В.,

                при секретарі судового засідання  - Семеновій О.О.,

                з участю прокурора – Шведчикова К.К.,

                захисників – ОСОБА_4,  ОСОБА_5., ОСОБА_6

                законних представників неповнолітніх –  ОСОБА_7,  ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

    ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва,  українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого, в злочині передбаченому ст.186 ч.2 КК України,

     ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,   уродженця та мешканця АДРЕСА_2,   українця, громадянина України, з середньою освітою, учня Миколаївського державного коледжу  економіки та харчових технологій, не одруженого, раніше не судимого, в злочині передбаченому ст.186 ч.2 КК України,

     ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_3   українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, в злочині передбаченому ст.186 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В :

        17 грудня 2008 року,  близько 23 год.  00 хв. ОСОБА_1,  перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3, маючи умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна,  знаходячись на перехресті вул. 5-та Лінія та вул. 8-ма Поздовжня в м. Миколаєві, з застосуванням фізичного насилля, що не є небезпечним для життя та здоров’я, яке виразилось в нанесенні ударів ногами та руками по голові та тулубу ОСОБА_9  відкрито викрали  у нього майно, а саме: мобільний телефон «Самсунг І 710» з навушниками загальною вартістю 1800 грн., стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Лайф» вартістю 25 грн.,  гроші,  що знаходились на рахунку мобільного телефону в сумі 10 грн.,  чохол для мобільного телефону вартістю 25 грн., чим завдали потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 1860 грн. Після чого з місця події зникли, викраденим в подальшому розпорядились на власний розсуд.

   В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав частково, суду пояснив, що 17 грудня 2008 року у вечірній час він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 йшли по вул. 5-та Лінія в м. Миколаєві,  коли побачили двох хлопців, що йшли попереду. ОСОБА_3 запропонував пограбувати вказаних осіб, але вони відмовилися, тоді  ОСОБА_3 побіг вперед та збивши з ніг ОСОБА_9 почав з ним битися. Вдома ОСОБА_3 показав їм,  що під час бійки він відібрав у потерпілого телефон.

   В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред’явленому обвинуваченні визнав частково,  покази підсудного ОСОБА_1 підтвердив,  суду пояснив,  що ОСОБА_3. запропонував пограбувати хлопців,  які йшли по вулиці,  але коли вони  з ОСОБА_1 відмовилися,  то ОСОБА_3. сам підбіг до хлопців та почав з одним з них бійку. Пізніше він показав їм мобільний телефон,  який відібрав у хлопця під час бійки.

   В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що 17 грудня 2008 року він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 йшли по вул.5-та Лінія в м. Миколаєві, коли побачили попереду двох хлопців. ОСОБА_1 запропонував їх пограбувати, вони догнали вказаних хлопців та він зробив спробу збити ОСОБА_9 з ніг, але йому це не вдалося та між ними зав’язалась бійка.  В ході бійки хтось вдарив ОСОБА_9 та він впав. Після цього вони всі втрьох почали наносити йому удари ногами по різним частинам тіла. Та ОСОБА_2 наказав потерпілому віддати  цінні речі, тоді ОСОБА_9 передав ОСОБА_2 свій мобільний телефон та вони текли. Так, як він разом з ОСОБА_1 телефон на ринку не продали,  то він забрав його з собою,  з метою продати його в себе в селі. Викрадений телефон він продав ОСОБА_10 за 200 грн., але приблизно через тиждень ОСОБА_10 повернув йому телефон, тому що на нього не було документів.

   Суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, незважаючи на їх невизнання та ОСОБА_3, крім його власного визнання, у скоєні злочину передбаченого ст.186 ч.2  КК України, підтверджується показами

-   -     потерпілого ОСОБА_9 який суду пояснив,  що 17 грудня 2008 року,  у вечірній час його побили троє хлопців, як він дізнався пізніше – ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  при цьому перший на нього напав ОСОБА_3.,  а потім почали бити і два інші хлопці. Мобільний телефон у нього відібрав ОСОБА_2, після чого всі троє втекли. На даний час завдана шкода йому відшкодована та він не має до підсудних претензій морального чи матеріального характеру;

-   -     свідка ОСОБА_10,  який суду пояснив,  що до нього прийшов його знайомий ОСОБА_3. та запропонував купити мобільний телефон «Самсунг І 700»,  пояснивши,  що йому терміново необхідні гроші. Він купив даний телефон,  але через тиждень повернув його,  так як ОСОБА_3. не приніс йому документи на телефон.  

-   -     свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що 17 грудня 2008 року , у вечірній час на нього та ОСОБА_9, напали троє незнайомих осіб, як він дізнався в ході слідства ОСОБА_3., ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на нього накинувся ОСОБА_2, а на ОСОБА_9, ОСОБА_3. Коли він вирвався від ОСОБА_2, то став зупиняти автомобіль який їхав по дорозі, щоб попросити людей про надання їм допомоги, а всі підсудні в цей час продовжували бити ОСОБА_9. Після криків сторонніх осіб підсудні втекли з місця пригоди, забравши у ОСОБА_9 мобільний телефон.  

Та   письмовими доказами:

-   -     Висновком експерта за № 50/3601-08 від 08.01.2009 року /а.с.12/, відповідно до якого у ОСОБА_9. були виявлені ушкодження у виді кровопідтьоків, ссадин в області голови, обличчя, які утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в строк та за обставин,  зазначених освідовуваним. За ступенем тяжкості вказані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

-   -     Гарантійним талоном /а.с. 40/, відповідно до якого 19 червня 2008 року було придбано мобільний телефон марки «Самсунг І 710»;

-   -     Протоколом виїмки  від 17.01.2009 року /а.с. 44/, відповідно до якого в присутності понятих у ОСОБА_3 було вилучено мобільний телефон марки «Самсунг І 710»

-   -     Протоколом виїмки  від 07.02.2009 року /а.с. 125/, відповідно до якого в присутності понятих у ОСОБА_3 було вилучено навушники до мобільного телефон марки «Самсунг І 710»;

-   -     Протоколом огляду предметів від 07.02.2009 року /а.с.126/, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто мобільний телефон «Самсунг І 710» та навушники,  що були вилученні у ОСОБА_3;

-   -     Протоколом про визнання та долучення до матеріалів справи речових доказів від 09.02.2009 року /а.с.128/, відповідно до якої речовими доказами визнано мобільний телефон «Самсунг І 710» та навушники до мобільного телефону;

-   -     Розпискою потерпілого від 09.02.2009 року /а.с.129/, відповідно до якої від отримав від працівників міліції викрадені у нього речі та претензій матеріального та морального характеру немає.

   Твердження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно того,  що вони не приймали участі у відкритому викраденні майна потерпілого та нанесенні йому тілесних ушкоджень,  що не є небезпечними для життя та здоров’я потерпілого, розцінені судом критично, як природну захисну реакцію на пред’явлене обвинувачення з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин. Кроме того їх, показания суд не може взяти до уваги, так як вони повністю спростовуються показами потерпілого, свідків та дослідженими  письмовими матеріалами справи.

 А тому  суд вважає, що дії ОСОБА_1, органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ст.186 ч.2 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з застосуванням насилля, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб; дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ст. 186 ч.2 КК України,  так як вони вчинили відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з застосуванням насилля,  що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, а тому по даній статті вони і повинні нести кримінальну відповідальність.  

   При призначенні  підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, суд вважає, що ними скоєний злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися та не судимі, за місцем проживання та навчання вони характеризуються виключно позитивно.

   Враховуючи сукупність обставин, що   пом’якшують  покарання підсудним, а саме те, що завдана потерпілому матеріальна шкода відшкодована в повному об’ємі, ОСОБА_3. щиро розкаявся  у вчиненому, активно сприяв  розкриттю злочину; ОСОБА_3. та ОСОБА_2  злочин вчинили будучи неповнолітніми; підсудні вибачилися перед потерпілим за вчинений злочин, враховуючи другорядну роль у вчиненні злочину ОСОБА_1

      Враховуючи обставини,  що обтяжують покарання,  а саме те,  що ОСОБА_1 та ОСОБА_3. вчинили злочин перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливе без ізоляції їх від суспільства з застосуванням ст.ст. 69, 75, 76 КК України, призначивши їм покарання більш м’яке, ніж це передбачено законом.  

                    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

    ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити їм покарання по даній статті з застосуванням ст. 69 КК України  – по два роки позбавлення волі кожному.

    На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на один рік кожному.

    На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    Зарахувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у строк відбування покарання перебування їх під вартою з 17 січня 2009 року по 27січня 2009 року включно.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - підписку про невиїзд залишити до вступу вироку  в законну силу.

     На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

     На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

     Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання перебування його під вартою з 17.01. 2009 року по 04.02.2009 року.  

     Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 – підписку про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.

     Вирок суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в 15 діб з дня його проголошення.

Головуючий по справі суддя                                           М.В.ОЛЕФІР