Деснянський районний суд міста Києва

м. Київ, пр. Маяковського, 5в, 2225, "(044) 547-81-73. (044) 547-24-23. (044) 547-37-27"

ВИРОК

Іменем України

29 вересня 2010 року м. Київ  

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді Панасюк О.Г.  

при секретарі             Мальцевій В.О.,  

за участю прокурора Кенюка А.В.,  

захисника                    ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, несудимого, інваліда ІІІ групи, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 -

-у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 186 КК України,  

Встановив:

5 червня 2010 року о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, біля будинку №21 по пр. Лісовому в м. Києві вчинив відкрите викрадення чужого майна за таких обставин. Підійшовши до раніше незнайомої ОСОБА_3, ОСОБА_2 схопив за сумку, яка висіла у неї на плечі, зірвав, а потім зник з нею, заволодівши особистим майном потерпілої, а саме: жіночою сумочкою чорного кольору, мобільним телефоном Samsung X520, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв’язку «Лайф», мобільним телефоном Sony-Ericsson K760, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв’язку «Київстар», гаманцем з грошима в сумі 30 грн., блиск для губ «Лореаль», ключі від квартири та домофону. Невдовзі підсудний був затриманий.

У судовому засіданні підсудний винним себе у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив, що він у нічний час по пр. Лісовому побачив, як дві жінки йшли в напрямку кафе «Казка». При цьому підсудний звернув увагу, що в однієї жінки на плечі була сумка, яку, підійшовши, він зірвав і почав тікати. Помітивши, що його наздоганяють, викинув сумку, а сам сховався, однак згодом був затриманий.

Згідно частині третьої статті 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, що підтверджується показаннями підсудного, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.  

Тому суд згідно статті 3011 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що характеризують його особу.  

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 186 КК України.

При вирішенні питання про призначення підсудному покарання суд відповідно до статті 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, є те, що злочин вчинено у стані алкогольного сп’яніння.

Суд враховує, також що ОСОБА_2 характеризується позитивно, з 1993 року перебуває на обліку у лікаря психіатра, інвалід ІІІ групи, уперше вчинив злочин, який не є тяжким, раніше він правопорушень не скоював і до відповідальності не притягувався, у вчиненому він щиро розкаявся. Отже обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, відповідно до статті 66 КК України є його щире каяття у вчиненому.  

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує, що – відповідно до статті 12 КК України  злочин віднесений до категорії  середньої тяжкості, його особу і вважає, що підсудний заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без відбування покарання, а тому на підставі статті 75 КК України вважає за можливе звільнити  його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки згідно статті 76 КК України. Таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.  

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -  

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 186 КК України і призначити йому покарання  у виді  двох років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання з випробуванням – іспитовим строком  на  2 роки.

Відповідно до статті 76 КК України  зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтись на реєстрацію в ці органи.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд з постійного  місця проживання.

Речові докази, а саме: жіночу сумочку чорного кольору, мобільний телефон Samsung X520 з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Лайф», мобільний телефон Sony-Ericsson K760, з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар», гаманець з грошима в сумі 30 грн., блиск для губ «Лореаль», ключі від квартири та домофону – залишити  потерпілій за належністю. 

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя: