Деснянський районний суд міста Києва

м. Київ, пр. Маяковського, 5в, 2225, "(044) 547-81-73. (044) 547-24-23. (044) 547-37-27"

ВИРОК

Іменем України

14 жовтня 2010 року м. Київ  

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді Панасюка О.Г.  

при секретарях             Зінорук В.В., Двірко Т.В.,  

за участю прокурора Гаращенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого – вироком Деснянського районного суду м. Києва від 31.08.2005 року за частиною другою статті 15 КК України, частиною другою статті 289 КК України, частиною другою статті 289 КК України, з застосуванням статті 69 КК України, частиною третьою статті 15 КК України, частини другої статті 289 КК України, статтею 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13.09.2007 року на 11 місяців 29 днів , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 –

– у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 185 КК України,  

Встановив:

23.06.2010 року, приблизно о 04 годині, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та знаходячись за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав чуже майно яке належить ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон «Samsung X 210», вартістю 160 грн.; сім-карта оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 25 грн., а всього на загальну суму 185 гривень.

У судовому засіданні підсудний винним себе у вчиненні злочину за вищевказаних обставин визнав частково, підтвердив, що 22.06.2010 року близько 23 год. 00 хв. він прийшов до знайомого на ім’я ОСОБА_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. В квартирі знаходився наглядно знайомий на ім’я ОСОБА_3. В подальшому вони його запросили до себе і вони всі вживали спиртні напої на кухні. Близько 4-ї години ночі він попросив у ОСОБА_2 телефон подзвонити, на що останній погодився. Після цього він забрав із собою вказаний телефон, поклавши його до кишені своїх шортів, і повідомив ОСОБА_2, що він йде додому. 23 червня 2010 року до нього додому прийшли працівники міліції разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і вилучили викрадений телефон.

Винуватість підсудного підтверджується наступними доказами.

В судовому засіданні потерпілий показав, що в червні місяці 2010 року надав ОСОБА_2 мобільний телефон «Samsung X 210» на деякий час на користування. 23.06.2010 року близько 14 год., він зустрівся із ОСОБА_2, та з цього часу почали вживати спиртні напої. Близько в 23 год. вечора до ОСОБА_2 прийшов його знайомий на ім’я ОСОБА_1, з котрим вони продовжили розпивали спиртні напої. Приблизно о 2 год. ночі він втомився та пішов до кімнати відпочивати, а ОСОБА_2 з ОСОБА_1 залишились в кухні, де продовжували вживати спиртні напої та грати в карти. Прокинувшись наступного дня близько о 08 год. Руслан повідомив, що зник мобільний телефон. Набравши його номер виявили, що він знаходиться по за зоною досяжності. Після цього вони зрозуміли, що телефон міг забрати лише ОСОБА_1 та вирішили піти до нього додому та забрати телефон. Прийшовши до підсудного додому, сестра підсудного двері квартири не відкрила повідомивши, що ОСОБА_1 на даний час спить. Потім були викликані працівники міліції, які вилучили мобільний телефон у ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_2 показав, що 22.06.2010 року приблизно о 14 год. 00 хв., до нього додому прийшов знайомий ОСОБА_3, котрого знає близько 3-4 років., із котрим вони перебуваючи в його квартирі, вживали алкогольні напої. О 23 год. 00 хв. до нього додому прийшов знайомий ОСОБА_4 та вони продовжили вживати алкогольні напої. Приблизно о 02 год. ночі ОСОБА_3 пішов спати, а вони з ОСОБА_4 продовжили вживати алкоголь та грати в карти. Приблизно о 04 год. підсудний попросив мобільний телефон з метою зателефонувати, на що він погодився, а через декілька хвилин ОСОБА_4 повідомив, що йому потрібно додому. З ранку виявили відсутність вказаного телефону який брав ОСОБА_4 з метою зателефонувати. Коли вони прийшли до підсудного додому, сестра підсудного двері квартири не відкрила повідомивши, що ОСОБА_4 на даний час спить. Потім були викликані працівники міліції, які вилучили мобільний телефон у ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_5 показала, що за вказаною адресою вона проживає разом із своєю сім’єю, а саме мамою ОСОБА_6, та братом ОСОБА_4. 23.06.2010 року близько 09 год., до неї у квартиру подзвонили, вона двері не відчинила, невідомий голос почав попросив, щоб вона ніби то відчинила двері. На це вона сказала, що нікому не відчинить. Після цього невідомі чоловіки почали говорити, щоб вона покликала ОСОБА_4, на що вона відповіла, що він спить і будити його не збирається. Згодом до квартири прийшли працівники міліції, які виявили мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung ».

Протоколом усної заяви ОСОБА_2 до Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві від 23 червня 2010 року, 23 червня 2010 року близько 8 год. 30 хв. виявив відсутність мобільного телефону «Samsung X 210» (а.с. 5). Протоколом огляду та вилучення від 23 червня 2010 року (а.с. 12).

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1-31тв від 20 серпня 2010 року – залишкова вартість телефону «Samsung X 210» становить 160 грн. (а.с. 22-26)

Згідно гарантійного талону з підписом ОСОБА_3 підтверджується, що власником мобільного телефону - є саме ОСОБА_3 (а.с. 36).

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 185 КК України.

При вирішенні питання про призначення підсудному покарання суд відповідно до статті 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, відповідно до статті 66 КК України судом не встановлено.  

Обставинами, що обтяжує покарання підсудного, відповідно до статті 67 КК України судом визнано рецидив злочину та скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння.    

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому на підставі статті 75 КК України вважає за можливе звільнити  його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки згідно статті 76 КК України, і таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.  

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -  

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 185 КК України, і призначити йому покарання  у виді  двох років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання з випробуванням – іспитовим строком  на  два роки.

Відповідно до статті 76 КК України  зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтись на реєстрацію в ці органи.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності залишити - підписку про невиїзд з постійного  місця проживання.

Речові докази: мобільний телефон «Samsung X 210», сім-карта оператору мобільного зв’язку «Київстар» залишити потерпілому ОСОБА_3 за належністю. 

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертизи в розмірі 348 грв. 30 коп.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Головуючий: