Деснянський районний суд міста Києва

м. Київ, пр. Маяковського, 5в, 2225, "(044) 547-81-73. (044) 547-24-23. (044) 547-37-27"

ВИРОК

Іменем України

30 вересня 2010 року м. Київ  

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді Панасюка О.Г.  

при секретарі             Зінорук В.В.  

за участю прокурора Гаращенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого в ТОВ «Край» на посаді вантажника, не судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4–

– у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною першою статті 185 КК України,  

Встановив:

26 травня 2010 року о 18 годині 10 хвилин ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні торгівельного центру “Метро”, по вул. Сабурова 2а в м. Києві, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, а оточуючи громадяни не усвідомлюють його протиправних дій, таємно викрав майно, належного ТЦ “Метро”, а саме реглан чорного кольору «Nike» вартістю 189 гривень. Після чого підсудний ОСОБА_1, пішов до примірочної кімнати, де одягнув викрадений реглан, зверху одягнув свою куртку, пройшов через касову зону не розрахувавшись за вказаний товар і направився до виходу з магазину. Але злочин ОСОБА_1 не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки після проходження лінії кас він був зупинений працівниками охорони, які вилучили викрадений товар загальною вартістю 189 гривень та викликали працівників міліції. 

У судовому засіданні підсудний винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 26 травня 2010 року приблизно о 18 годині зайшов у в приміщення ТЦ “Метро”, по вул. Сабурова 2а в м. Києві. Проходячи біля відділу спортивних товарів, він побачив реглан чорного кольору та пішов до примірочної щоб приміряти його. Одягнувши реглан у нього виник умисел на скоєння крадіжки даного регламенту. Одягнувши реглан, а зверху на нього свою куртку, вийшов з примірочної кімнати та попрямував до виходу з метою винести цей товар, але щойно він пройшов касову зону, його затримали працівники охорони та відвели в кімнату охорони, після чого викликали працівників міліції.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм зміст та правові наслідки застосування статті 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі. 

Тому суд згідно статті 3011 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що характеризують його особу.  

Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, тому кваліфікує його умисні дії за частиною другою статті 15, частиною першою статті 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), оскільки підсудний виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.  

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що він вчинив незакінчений умисний злочин, особу підсудного, який є несудимим, працює ТОВ «Край» на посаді вантажника, за місцем проживання характеризується посередньо. Крім цього, суд враховує, що фактично злочином матеріальної шкоди не завдано.  

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.  

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.    

Суд призначає ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, але з урахуванням обставин справи та особи винного вважає, що його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без відбування покарання і таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.  .  

Керуючись статтями 321, 323, 324 КПК України, суд, -  

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 15, частиною першою статті 185 КК України, і призначити покарання  у виді  один рік позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання з випробуванням – іспитовим строком  на  один рік.

Відповідно до статті 76 КК України  зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтись на реєстрацію в ці органи.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності залишити - підписку про невиїзд з постійного  місця проживання.

Речовий доказ: реглан чорного кольору «Nike», яка знаходяться на зберіганні управляючого торгівельного залу ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3 України» ОСОБА_4 залишити за належністю ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3 України» . 

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя:

З оригіналом ЗГІДНО

Суддя