КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.09.2009                                                                                           № 36/198

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Гризан  О.П. дов. № 45 від 21.09.2009 року

від відповідача:            Солтис Т.П. дов. б/н від 10.04.2009 року

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "БРВ Київ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.07.2009

 у справі № 36/198 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "СК Петроліум"

 до                                                   ЗАТ "БРВ Київ"

              

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 646276,03 грн.

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Петроліум” про стягнення з Закритого акціонерного товариства “БРВ Київ”646 276,03 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов’язань згідно договору оренди № 30/03-01КР від 30.03.2007р.

13.07.2009року позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив  розірвати договір оренди № 30/03-01КР від 30.03.2007р. та стягнути з відповідача 646 276,03 грн. заборгованості.

Судом першої інстанції заява про збільшення позовних вимог не була прийнята до розгляду.

02.06.2009 року позивачем було подано зустрічну позовну заяву, в якій останній просив достроково розірвати Договір оренди №30/03-01 КР від 30 березня 2007 року з 25 березня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 року у справі № 05-5-36/23014 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто ЗАТ “БРВ Київ”  без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.  

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2009 року у справі № 36/198 позов  задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “БРВ Київ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Петроліум” 646 276 (шістсот сорок шість тисяч двісті сімдесят шість) грн. 03 коп. основного боргу, 6 462 (шість тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в односторонньому порядку фактично відмовився від виконання зобов’язань за договором оренди №30/03-01КР від 30.03.2009 року, проте умовами Договору передбачено, що Договір може бути розірваний лише за взаємною згодою сторін та вважається розірваним з моменту підписання сторонами відповідної угоди про розірвання Договору. Отже твердження відповідача про те, що між ним та позивачем було досягнуто згоди про розірвання Договору не відповідають матеріалам справи, оскільки відсутня підписана обома сторонами угода про розірвання Договору. Крім цього, умовами Договору визначено, що авансовий платіж може бути повернутий Орендарю при умові підписання угоди про розірвання Договору. Оскільки відповідної угоди сторонами підписано не було, авансовий платіж не повертається, а тому неправомірною є відмова відповідача від сплати орендної плати та висуненням пропозиції зарахування авансового платежу в рахунок орендної плати. Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення орендної плати у період з березня по квітень 2009 року, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 293 022,71 грн. та відповідно 353 253,32 грн.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду та рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 № 05-5-36/23014 та рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2009 року у справі № 36/198.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 № 05-5-36/23014 та рішення Господарського суду м. Києва прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник  в апеляційній скарзі посилається на те, що між сторонами була досягнута згода про розірвання договору оренди № 30/03-01КР від 30.03.2007р. з 25.03.2009р., а отже орендна плата мала бути нарахована до 25.03.2009р.; всі підстави, якими позивач обґрунтовує вимоги, не мають законного обґрунтування та не можуть бути доказом чи свідченням того, що відповідач має заборгованість по орендним платежам, оскільки відповідач до 25.03.2009 року розрахувався повністю. Крім того, позивачем не надано розрахунку позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.09.2009 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 22.09.2009 року у зв’язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Євграфової Є.П. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 36/198 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів Тищенко О.В., Алданової С.О. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

23.09.2009 року представником позивача у судовому засіданні було подано пояснення, в яких останній просить залишити рішення та ухвалу Господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 № 05-5-36/23014  та рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 року у справі №36/198 скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувані ухвалу та рішення Господарського суду міста Києва.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 30.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “СК Петролеум” (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством “БРВ Київ”(Орендар) було укладено договір оренди № 30/03-01КР (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування на строк визначений у даному Договорі, на умовах оренди, частину нежитлового приміщення загальною площею 3015,80 кв. м., яке розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 30-б.

Загальна площа приміщення зазначається в Акті приймання-передачі приміщення і встановлюється шляхом двостороннього замірювання, куди не включаються колони з січенням більше ніж 30 на 30 по зовнішньому периметру та сходові клітини.

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що сторони дійшли згоди, що строк оренди приміщення встановлюється з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення в оренду і діє до кінця строку дії даного Договору.

Відповідно до п. б) п. 2.1.1. Договору  Орендодавець зобов’язаний передати приміщення у порядку та в строк не пізніше 01.06.2007р., приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.

Пунктом 3.7.1. Договору встановлений розмір орендної плати за один місяць користування майном: 15,5 доларів США, що на момент підписання цього договору складає 78,27 грн., з урахуванням ПДВ за 1 квадратний метр орендованих площ. Форма розрахунків –безготівкова –шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 3.7.3. Договору Орендар протягом трьох банківських днів з моменту підписання даного Договору на підставі рахунку виставленого Орендодавцем здійснює авансовий платіж в розмірі місячної орендної плати на розрахунковий рахунок Орендодавця, яка зараховується як орендна плата за другий місяць оренди.

Але у випадку дострокового розірвання даного Договору, авансовий платіж повністю повертається Орендарю, на протязі трьох банківських днів, з моменту підписання угоди про дострокове розірвання цього Договору, з моменту повернення приміщення за Актом прийому –передачі, а у випадку розірвання Договору з підстав зазначених у п. 6.4. даного Договору –з моменту розірвання Договору.

Відповідно до п. 3.8. Договору орендна плата сплачується щомісячно, не пізніше десятого числа поточного місяця на підставі рахунків виставлених Орендодавцем.

Пунктом  4.5. Договору, встановлено, що при бажані достроково звільнити приміщення Орендар зобов’язаний письмово попередити Орендодавця, за 90 днів до такого звільнення. В цьому разі Договір вважатиметься достроково розірваним з моменту підписання Сторонами відповідної угоди про розірвання Договору. В такому випадку Орендар не виплачує жодних штрафних санкцій за дострокове розірвання Договору.

Згідно п. 9.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє на протязі 35 місяців, тобто до 30.02.2010р.

Пунктом 9.8. Договору передбачено, що даний Договір може бути розірваний за взаємною згодою Сторін. При цьому Сторона – ініціатор надсилає іншій Стороні пропозицію про розірвання Договору за 1 місяць до передбачуваної дати розірвання, а інша Сторона зобов’язана розглянути таку пропозицію на протязі 15 днів.

З акту приймання-передачі приміщення від 14.05.2007р. вбачається що Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення площею 2960 кв. м., розташоване за адресою м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 30-б.

04.04.2007 року відповідачем було сплачено позивачу авансовий платіж в розмірі 236 046,67 грн., що підтверджується пл. дорученням № 2012 від 04.04.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем відбувалось листування про дострокове розірвання Договору.

Листом № 17/12-1 від 17.12.2008р. відповідач звернувся з пропозицією про розірвання договору, який було отримано позивачем 26.12.2008 року (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення).

Листом від 22.12.2008р. за № 87 позивачем була надана відповідь, що відповідач не заперечує проти розірвання договору, але це необхідно зробити у спосіб, передбачений договором, а саме відповідно до п. 4.5. Договору.

Відповідач листом № 26/12-16 від 26.12.2008р. звернувся до позивача з листом про розірвання Договору.

Листом № 4 від 22.01.2009р. позивач повідомив про те, що останній згоден розірвати Договір з 14.04.2009р., тобто через 90 днів після отримання ним письмового повідомлення та при умові повного погашення заборгованості по орендним та іншим платежам.

Листом № 28/01-47 від 28.01.2009р. відповідач повідомив, що вважає датою розірвання договору 25.02.2009р., а листом № 05/02-17 від 05.02.2009р., що вважає датою розірвання договору 16.03.2009р.

Позивач листом № 15 від 10.02.2009р. знову підтвердив свій намір розірвати Договір саме з 14.04.2009р. при умові повного погашення заборгованості за орендними та іншими платежами.

Відповідач листом № 25/02-29 від 25.02.2009р. повідомив, що вважає датою розірвання договору 25.03.2009р. та направив позивачу додаткову угоду №1 до договору оренди.

Відповідач звертався до позивача з листами №20/03-16 від 20.03.2009 року та № 24/03-29 від 24.03.2009 року про забезпечення представника позивача на дату повернення орендованого приміщення з оренди для оформлення повернення приміщення з оренди, звірки показників за приладами обліку та підписання Актів повернення приміщення з оренди.

Позивач відповіді на зазначені листи не надав.

26.03.2009 року була створена Комісія у складі чотирьох осіб (представників орендаря – директора салону Горової Т.В., керівника оптового складу – Свідерського С.С., директора по будівництву – Марунчана  Ю.М., представника ПП “Клінлайор” – Головерди О.А.), яка здійснила огляд приміщення, перевірила працездатність внутрішніх мереж та наявності обладнання орендованого приміщення.

Комісія встановила, приміщення повертається з оренди в належному, придатному для подальшої експлуатації стані, внутрішні мережі та обладнання, що було передано згідно Акту приймання-передачі майна до Договору оренди знаходяться у робочому стані, про що був складений відповідний Акт готовності приміщення до повернення орендодавцю від 26.03.2009 року.

Відповідачем було направлено оригінали даного Акту разом з актом прийому-передачі  майна від 26.03.2009 року до договору позивачу кур’єрською службою  ТОВ “Експрес мото Україна”, що підтверджується листом ТОВ “Експрес мото Україна” № 36 від 03.04.2009 року.

Оскільки представник позивача для приймання приміщення не з’явився, була утворена комісія у складі чотирьох осіб (адміністратор салону “Меблі” – Жук М.Ю., керівник складу – Свідерський С.С., охоронець – Прокопенко Ю.П., ПП” “Клін-Лайф” – Головерда А.А.), якою був складений та підписаний Акт відповідності приміщення та повернення ключів орендодавцю від 02.04.2009 року.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № СФ-0785 від 05.03.2009р. та № СФ-0822 від 05.04.2009р. на сплату орендної плати на суми 353 253,32 грн.

27.03.2009р. відповідачем було здійснено часткову оплату за користування орендованим приміщенням за березень 2009 року  - 60 230,61 грн. (різниця сум між орендною платою за березень 2009 року та авансовим платежем).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.  Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.  Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Одностороння відмова від зобов’язання або зміна його умов а також зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку відповідно до статей 525 Цивільного кодексу України, 188 та 193 Господарського кодексу України не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як зазначено вище, Листом № 17/12-1 від 17.12.2008р. відповідач звернувся з пропозицією про розірвання договору, який було отримано позивачем 26.12.2008 року (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення).  

Пунктом  4.5. Договору, встановлено, що при бажані достроково звільнити приміщення Орендар зобов’язаний письмово попередити Орендодавця, за 90 днів до такого звільнення.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з твердженнями  скаржника (апелянта), що договір є розірваним з 25 березня 2009 року (26.12.2008 року+90 днів).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за березень та квітень 2009 року у сумі 293 022,71 грн. та 353 253,32 грн. Проте матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку суми позову.   

04.04.2007 року відповідачем було сплачено позивачу авансовий платіж в розмірі 236 046,67 грн., що підтверджується пл. дорученням № 2012 від 04.04.2007 року.

Договором передбачено, що у випадку дострокового розірвання даного Договору, авансовий платіж повністю повертається Орендарю, на протязі трьох банківських днів, з моменту підписання угоди про дострокове розірвання цього Договору, з моменту повернення приміщення за Актом прийому –передачі, а у випадку розірвання Договору з підстав зазначених у п. 6.4. даного Договору –з моменту розірвання Договору.

27.03.2009р. відповідачем було здійснено часткову оплату за користування орендованим приміщенням за березень 2009 року  - 60 230,61 грн. (різниця сум між орендною платою за березень 2009 року та авансовим платежем).

Колегія суддів прийшла висновку про відсутність у  відповідача заборгованості за користування орендованим приміщенням з врахуванням п.3.7.3 Договору щодо повернення авансового платежу.

Оскільки спірний договір розірвано з 25.03.2009 року, то нарахування орендної плати за квітень 2009 року є неправомірним.

Також, перевіривши ухвалу господарського суду м. Києва № 05-5-36/23014 щодо відповідності вимогам матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)   неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “БРВ Київ”  підлягає частковому задоволенню, ухвала Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 № 05-5-36/23014 - залишенню без змін, рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2008 року у справі 36/198 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу у зв’язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги  в розмірі 3 231,38 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “БРВ Київ”  задовольнити частково.

2.  Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 року у справі № 05-5-36/23014 залишити без змін.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 року у справі № 36/198 скасувати.

4. Прийняти нове рішення, яким:

 Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Петроліум” (м. Одеса, вул. Варненська, 4-Б, код ЄДРПОУ 25417282) на користь Закритого акціонерного товариства “БРВ Київ”(м. Київ, вул. Сурикова, 3, код ЄДРПОУ 32243798) 3 231,38 грн. (три тисячі двісті тридцять одна) грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. .

Повернути довідкою Закритому акціонерному товариству “БРВ Київ”(м. Київ, вул. Сурикова, 3, код ЄДРПОУ 32243798) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у сумі 76,38 грн. (сімдесят шість гривень) 38коп. за подання апеляційної скарги, перераховане до Державного бюджету України (р/р №31110095700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк одержувача: ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968) платіжним дорученням №3561 від 21.07.2009р.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №36/198 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді