Справа № 1 – 41 / 2009 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2009 року смт. Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Шляхова В. І.,
за участю секретарів Левошко І. Г., Нерус Н. І., Савенко І. О,
прокурорів Криворучко А. М., Софієнко В. В.,
представників цивільного позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
потерпілого та представника цивільного позивача ОСОБА_3,
підсудного ОСОБА_4
та його захисника – адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ріпки справу про обвинувачення
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2
Архаринського району Амурської області, громадянина
України, ІНФОРМАЦІЯ_3,
неодруженого,непрацюючого, невійськовозобов’язаного,
раніше судимого Ріпкинським районним судом Чернігівської
області 30. 10. 2003 року за ст.ст. 185 ч. 3; 75; 104 КК України
до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбуття
покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
Ріпкинським районним судом Чернігівської області 30. 06.
2004 року за ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 4 років
позбавлення волі, покарання відбув повністю, жителя с.
Смолигівка Ріпкинського району Чернігівської області,
вул. Чернігівська, буд. №1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
27 січня 2009 року, приблизно о 01 годині 30 хв., ОСОБА_4, з метою незаконного заволодіння чужим майном повторно, шляхом перепилювання металевих грат у віконному прорізі та розбиття віконного скла проник у приміщення торгового павільону на вул. Любецька,3А в с. Маньки Ріпкинського району Чернігівської області, звідки викрав пляшка коньяку „Шабо” ємністю 0,25 л. вартістю 25 грн. 70 коп., пляшку вина „Купер” ємністю 0,5 л вартістю 5 грн. 80 коп., 20 пачок сигарет „Вінстон” вартістю 3 грн. 90 коп. за пачку на загальну суму 78 гривень, 20 пачок сигарет „ЛМ” вартістю 3 грн. 60 коп. за пачку на загальну суму 72 гривні, інші алкогольні напої та тютюнові вироби і 9 гривень розмінною монетою, чим завдав виробничо – побутовому підприємству „Луч” матеріальні збитки на суму 1 216 гривень. 65 коп.; пачку чаю „Ахмад” вартістю 17 грн. 40 коп., банку ікри вартістю 55 грн. 20 коп., 3 пляшки олії рослинної вартістю 7 грн. 40 коп. за пляшку на загальну суму 22 грн. 90 коп., коробку цукерок вартістю 21 грн., 4 наволочки вартістю 5 гривень за одиницю на загальну суму 20 грн., інші товари продовольчої, промислової та господарчої груп і 84 грн. грошових коштів, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 1 208 грн. 23 коп.
Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_4 з метою незаконного заволодіння чужим майном повторно, шляхом відгибу металевих грат у віконному прорізі та розбиття віконного скла 09 лютого 2009 року, приблизно о 01 годині 40 хв., проник у приміщення магазину № 19 Любецького сільського споживчого товариства на вул. Чернігівська 35 в с. Смолигівка Ріпкинського району Чернігівської області, звідки викрав 2 пляшки коньяку „Сімферопільський” ємністю 0,5 л., вартістю 28 грн. 30 коп. за пляшку на загальну суму 56 грн. 60 коп., 10 пляшок олії вартістю 9 грн. 75 коп. за пляшку на загальну суму 97 грн. 50 коп., 15 банок тушонки вартістю 16 грн. 50 коп. за банку на загальну суму 247 грн 50 коп., пачку чаю „Каркаде” вартістю 3 грн. 00 грн. та інші товари продовольчої і підакцизної груп, чим завдав Любецькому ССТ 1 556 грн. 20 коп. матеріальних збитків.
У судовому засіданні вину в інкримінованому підсудний не визнав, але повністю визнав позов ВПП „Луч”. ОСОБА_4 відмовився давати показання, а відповідаючи на запитання учасників свою позицію пояснив тим що на стадії дізнання та досудового слідства до нього працівниками міліції застосовувалися незаконні методи і через це він себе обмовив. У судових дебатах ставлення до позовів не висловлював, вказує що крадіжок не вчиняв.
Незважаючи на зайняту підсудним позицію, зміну ним ставлення до обвинувачення у судовому засіданні відносно обраного у ході досудового слідства, обставини вчинення ним злочинів достовірно встановлені судом, доведені показаннями свідків, іншими перевіреними судом доказами, в тому числі й матеріалами досудового слідства. Так під час судового слідства прокурором з власної ініціативи проведена дослідча перевірка заяви ОСОБА_4 про застосування до нього міліціонерами незаконних методів. Досліджені судом матеріали перевірки свідчать що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за вищевказаною заявою винесена підставно, на належних доказах. До того ж, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала що працює продавцем у торговому павільоні ВПП „Луч” та ПП „Москалець” в с. Маньки. 27. 01. 2009 року прийшла на роботу та відімкнула павільон. Знаходячись у приміщенні звернула увагу що серед викладених товарів частини не вистачає. Потім виявила, що в крайньому вікні допоміжного приміщення павільону розбите вікно і випіляна металева решітка, біля цього вікна знаходилася господарська сумка з товаром. Про виявлене телефоном повідомила власника, потім чекала його ззовні павільону та побачила що під пошкодженим вікном лежить смітниця. В подальшому разом з працівниками міліції зайшла до приміщення і оглянувши усі товари, розповіла чого не вистачає. З сумки товари були повернуті власнику і під час ревізії не відносилися до нестачі. Саму сумку забрали працівники міліції. Впевнена що нестача виникла через крадіжку. Пошкоджене вікно відремонтували, частково його закрили металевою смугою, яку приварили на місце пошкодження. Пізніше в її присутності за участю понятих ОСОБА_4 спокійно розповідав про вчинення ним крадіжки, показував де брав товари та перераховував кількість викраденого.
Ці показання суд визнає неупередженими, адже вони об’єктивно підтверджені перевіреними судом доказами. Так, під час огляду місця події (т. 1 а.с. 4 – 8) виявлено пошкодження крайнього східного вікна павільону у виді зламу грат у лівому нижньому кутку та розбиття скла, під вікном лежала металева смітниця. У приміщенні зафіксовано відсутність частини товарів та на столі біля пошкодженого вікна виявлена сумка синтетична з товарами а на підлозі бите скло. Внаслідок виконання судового доручення з’ясовано, що виявлена сумка під час проведення оперативно – розшукових заходів була втрачена працівниками міліції. Матеріали інвентаризацій (т. 1 а.с. 95 – 126) свідчать, що внаслідок крадіжки 27 січня 2009 року ВПП „Луч” завдано 1 216 гривень. 65 коп. матеріальних збитків, а СПД ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 1 208 грн. 23 коп. З оголошених судом показань потерпілого ОСОБА_3 убачається, що він працює директором ВПП „Луч” та є приватним підприємцем. В торговому павільйоні с. Маньки ВПП „Луч” продає спиртні напої та тютюнові вироби а ПП „ОСОБА_7С.” торгує господарчими і продовольчими товарами. Вранці 27. 01. 2009 року від подружжя дізнався про крадіжку з торгового павільйону с. Маньки. Проведеною інвентаризацією встановлено що було викрадено підакцизних товарів на 1216,65 грн. а продовольчих товарів на 1208,23 грн. (т. 1 а.с. 138). Потерпілий у суді ці показання підтвердив в повному обсязі. Він та свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_6, допитані окремо, показали що в порівняльних відомостях (т. 1 а.с. 95, 118) гол. бухгалтер ОСОБА_8 припустилася помилок зазначивши по ВПП „Луч” нестачу тільки грошових коштів а по СПД ОСОБА_7 тільки товарних цінностей. Можливість усунути цей недолік слідства втрачена, але викладене не перешкоджає винесенню законного й обгрунтованого вироку.
З цього приводу суд бере до уваги складені комісійно докладні переліки викраденого з торгового павільона в с. Маньки (т. 1 а.с. 124 - 126). Вони не викликають сумніву, адже напередодні крадіжки в магазині була проведена ревізія і в суді перелічені вище особи, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, підтвердили їх відповідність дійсності.
З оголошених судом показань ОСОБА_4, як обвинуваченого (т. 1 а.с. 191 – 192, 196) убачається, що він вину за цим епізодом визнавав повністю та пояснював що 27 січня 2009 року вчинив крадіжку з магазину в с. Маньки щоб відсвяткувати свій день народження 28 січня 2009 року. За для цього піздно ввечорі у будинку № 16 на вул. Чернігівська в с. Смолигівка взяв ножівку по металу, потім вдома взяв 2 великі та 2 середні господарські сумки та дві різні перчатки. За для вчинення крадіжки пішов в с. Маньки. Десь о 01. 30 год. ночі у цьому селі розбив пилкою скло у вікні магазину та відпиляв один з променів металевої решітки у лівому нижньому кутку, потім цей прут відігнув. За для зручності залізти всередину від вхідних дверей магазину переніс металеву смітницю, яку поклав під розбитим ним вікном та з сумками заліз всередину магазину. Приміщення освітлювалося, тому він бачив товари і брав їх за власним вибором, зокрема алкогольні напої, сигарети, продукти тощо, але через сплив часу він вже не пам’ятає докладний перелік викраденого. Усе складав у принесені сумки та виставляв їх з вікна на вулицю. Коли через те ж вікно виліз з магазину, то зрозумів що не зможу дотягнути всі сумки відразу і тому одну невелику сумку залишив у розбитого вікна всередині магазину. Викрадене та ножівку поніс додому. Дійшовши до лісу між цими селами зупинився перепочити. З’їв трохи ковбаси та випив маленьку пляшку коньяку. Потім вирішив та сховав більшу частину викраденого у лісі, щоб забрати її наступного дня. Додому забрав одну сумку з трьома пляшками горілки, ковбасою, цукерками, консервами, шматом м’яса. Вдома сховав сумку у коморі і ліг спати. Наступного дня піщов до лісу забрати решту викраденого але на місці виявив що сумки хтось забрав та повіз у бік с. Маньки. За для уникнення викриття його як злодія, не пішов по слідах, а повернувся додому. Про крадіжку нікому не розповідав. 28. 01. 2009 року святкував день народження у друга ОСОБА_9, для цього з викраденого приніс пляшку горілки та палку ковбаси. Решту викрадених продуктів з’їв сам протягом кількох наступних днів. Ножівку по металу через кілька днів відніс на те ж місце де брав. Свої показання ОСОБА_4 детально підтвердив під час відтворення обстановки та обставин події. Протокол цієї слідчої дії та проведений при цьому відеозапис від 30 . 03. 2009 р. (т. 1 а. с. 167 – 168) були досліджені судом і не викликають ніякого сумніву у добровільності дачі ОСОБА_4 свідчень при цьому. Останній докладно, з посиланням на відомості, що можуть бути відомі тільки крадію, розповів та показав на місці яким чином вчинив злочин, загостив увагу учасників на застосуванні металевої смітниці в якості підставки для проникнення до торгового павільону, на тому що відтворити проникнення до приміщення він не взмозі, адже частина віконного прорізу де він ножівкою випіляв металевий промінь грат, вже перекрита металевою смугою. У приміщенні він вільно поводився, безпомилково вказував на місця звідки брав товари із зазначенням їх кількості, підтвердив що останню сумку з викраденим добровільно залишив у приміщенні біля вікна через яке залазив до павільону через фізичну неможливість одноразово забрати викрадене. У подальшому він учасників спрямував до місця де залишив більшу частку викраденого й пояснив свою поведінку аналогічно протоколів допитів від 23. 03. 2009 р. та 13. 04 2009 р. /тобто до та після проведення цієї слідчої дії/ (т. 1 а. с. 154 – 155; 191 - 192). Одночасно суд бере до уваги, що за вказівкою ОСОБА_4 25. 03. 2009 р. ОСОБА_10 за місцем свого проживання добровільно видав ножівку по металу, зазначивши що останній раз нею користувався півроку тому й нікому її не давав. Ножівка визнана речовим доказом по справі (т. 1 а.с. 158 - 160). Внаслідок її огляду у засіданні суд дійшов висновку про придатність полотна ножівки для використання за призначенням, що не потребує застосування спеціальних знань та спростовує у сукупності з показаннями ОСОБА_4 даними під час досудового слідства показання свідка ОСОБА_10 у суді про те, що він не користувався ножівкою протягом 2 років через непридатність полотна останьої до використання за призначенням. Щодо позиції захисника про невикористання ножівки за призначенням протягом тривалого часу (наявність ржи на полотні), то суд відкидає це як припущення, адже свідок ОСОБА_10 у суді стверджував що зберігав її в умовах які сприяли іржавінню речового доказу до його вилучення. Суд дійшов висновку що належним доказом є те, що 25 березня 2009 р. ОСОБА_4 добровільно видав дві перчатки та при цьому заявив, що користувався ними при проникненні до магазину в с. Маньки. Перчатки визнані речовим доказом (т. 1 а.с. 161 - 163). Під час їх огляду судом ОСОБА_4 не спростував свою заяву. За довідкою № 000120 від 25. 09. 2008 р. про звільнення (т. 1 а.с. 174), ОСОБА_4 народився 28. 01. 1987 року, що побічно підтверджує мотивацію вчинення ним інкримінованої крадіжки за для проведення відповідного святкування. Допитана судом матір ОСОБА_4 – ОСОБА_11 пояснила що коштів підсудному на святкування дня народження не надавала через скрутний матеріальний стан, на той час син проживав окремо і як він святкував день народження їй невідомо. Показання свідка ОСОБА_9 про те, що на день народження ОСОБА_11 вони разом купували спиртне не спростовують пояснення самого підсудного, до того ж свідок стверджує що у ОСОБА_4 на це були гроші. Походження грошей ОСОБА_4 суду не пояснив. Свідок ОСОБА_12 суду показала, що брат не працює, але постійно пиячить у ОСОБА_9, в якого й святкував свій день народження і на той час проживав окремо від сім’ї. Результати слідчих дій співпадають між собою в деталях, що говорить про достовірність цих доказів, а тому суд кладе їх в основу вироку.
Перевіряючи захисну версію ОСОБА_4 про непричетність до крадіжки з магазину с. Смолигівка суд дійшов висновку що вона зайнята підсудним за для уникнення відповідальності за вчинене й повністю спростована сукупністю досліджених доказів. Судом оголошені його показання дані на досудовому слідстві (т. 1 а.с. 191 – 192, 196) з яких убачається що ОСОБА_4 вину у крадіжці з цього магазину визнавав повністю та докладно й послідовно повідомив що намір здійснити крадіжку у нього виник зранку 8 лютого 2009 року через відчуття голоду. За для цього, приблизно о 20 год., перебуваючи в будинку друга, ОСОБА_9, він взяв у Богуша кросівки. В подальшому повернувся до будинку № 16 на вул. Чернігівська в с. Смолигівка де тимчасово проживав та десь о 01 годині ночі пішов до магазину біля сільради. У цьому магазині його вітчим ОСОБА_13 працював кочегаром, тому він неодноразово заходив у кочегарню де й примітив лом. Металевим прутом, який знайшов неподалік від кочегарні, зірвав замок з дверей. У кочегарні взяв лом та пішов до магазину. Цеглиною розбив скло у правому вікні магазину, потім ломом відігнув грати та заліз у приміщення, яке було освітлене. У підсобці знайшов мішки та у торговому залі взяв пакети чорного кольору. В них складував товар та через розбите ним вікно виставляв на вулицю. Потім виліз з магазину. Мішки відніс за магазин, а чотири пакети з викраденим через городи відніс й заховав у льосі покинутого сараю, що розташований напроти будинку, де мешкають його рідні, а саме по вулиці Чернігівська,1. Після цього туди ж переніс та сховав і два мішки з викраденим. Знову повернувся до магазину, забрав лом та 200 грамову пляшку горілки, яку загубив під вікном коли забирав викрадене. Лом викинув за будівлею сільради. За для створення собі алібі повернувся до кочегарні де забрав бензопилу належну вітчиму та відніс її до сараю на протилежному боці цієї вулиці та деь о 03 годині повернувся додому. Зранку дізнався що працівники міліції розшукують крадія, тому кросівки Богуша, пакети з мішками в яких виносив викрадене, та свій старий одяг, в якому вчинив обидві крадіжки, спалив у найближчій лісосмузі. Ввечорі гостював у ОСОБА_9, якому повідомив що кросівки порвалися тому викинув їх та пообіцяв віддати тому 40 грн. В подальшому викрадене вживав особисто а пусту тару викидав у річку. Один раз пригощав горілкою ОСОБА_10, якому сказав що горілку купив в магазині, за зароблені гроші. Вечором 13. 02. 2009 року виявив що зі схованки хтось забрав решту викраденого ним товару. Вважає що це міг зробити хтось із знайомих кому, будучи нетверезим, випадково розповів про схованку.
Ці показання об’єктивно підтверджуються протоколом відтворення обстановки і обставин події від 30. 03. 2009 року з участю ОСОБА_4 Під час цієї слідчої дії він розповів й показав яким чином скоїв злочин, внаслідок перегляду проведеного при цьому відеозапису суд впевнився у добровільності його участі у відтворенні та відсутності у нього видимих тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 165 - 166). Деякі невідповідності під час очної ставки з продавцем ОСОБА_14 ОСОБА_4 пояснив тим, що під час відтворення міг помилитися, адже після крадіжки вживав спиртне (т. 1 а.с. 184). До того ж судом встановлено, що матеріали на решту виявленої у магазині нестачі, окрім інкримінованої ОСОБА_4, виділені з матеріалів кримінальної справи в окреме провадження з порушенням кримінальної справи № 18/06521 (т. 1 а.с. 202 - 203).
З показань свідків ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_9, даних суду убачається, що підсудний станом на 08. 02. 2009 р. не проживав з сім’єю та ввечорі був у ОСОБА_9 Останній суду показав, що дійсно тоді на прохання ОСОБА_4 дав йому власні кросівки, що були у нормальному стані. Через день ОСОБА_4 сказав що кросівки порвалися і за них віддав свідку 40 грн. Ці його показання та показання про відсутність у ОСОБА_4 грошей для купівлі вина та харчів (свідок сам дав 40 грн.) спростовують припущення інших свідків що ОСОБА_4 теж давав гроші і не брав у ОСОБА_9 кросівки. Суд критично ставиться до показань ОСОБА_15, яка є неповнолітньою та співмешкає з підсудним, про те, що ніч з 08 на 09. 02. 2009 р. провела разом зі ОСОБА_4 й останній не виходив з будинку, адже крім викладених у вироку доказів це спростовується й оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка на досудовому слідстві (т. 1 а.с. 58) про те, що вона в цю ніч не ночувала зі ОСОБА_4 Показання нею дані в присутності матері яка не висловлювала ніяких зауважень щодо змісту протоколу. До того ж оголошені показання свідка ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 173) свідчать що взимку ОСОБА_4 проживав у неї і тільки на ніч з ним залишалася й ОСОБА_15
Свідок ОСОБА_14 показала, що є єдиним продавцем в магазині № 19. Вранці 09. 02. 2009 р. від кочегара магазину ОСОБА_13 дізналася про крадіжку, про що повідомила керівнику ССТ. Проведеною ревізією була встановлена сума нестачі та в подальшому бачила, що у відтворенні ОСОБА_4 брав участь добровільно.
З показань свідка ОСОБА_13 убачається, що він співмешкає з матір’ю підсудного. Через невдоволення свідка ставленням ОСОБА_4 до життя мали місце сварки, тому останній пішов з сім’ї та жив окремо. Свідок зазначив, що працював кочегаром магазину в с. Смолигівка, туди неодноразово приходив підсудний. 08. 02. 2009 р. десь о 07 год. ранку виявив пошкодження дверей кочегарки і зникнення з неї власної бензопили, про що повідомив секретарю сільради. В подальшому, коли стояв біля магазину, бензопилу знайшов працівник міліції у «коморі» напротив та йому повернув. Суд вважає що свідок добросовісно помиляється висловлюючи припущення що ОСОБА_4 не вчиняв злочину та про відсутність у кочерці лома взагалі. Останнє пояснюється тим, що свідок опалює магазин дровами як тимчасових робітник й за його тверженням для цього йому нема потреби мати у кочегарці лом.
Суду свідок ОСОБА_10, який є братом співмешканки підсудного, показав що дійсно у середині лютого 2009 року ОСОБА_4 пригощав його горілкою «чекушка». Свідок безвмотивовано припускає, що ОСОБА_4 міг її купити в магазині, адже продавець ОСОБА_14 безапеляційно показала що взагалі не пам’ятає коли підсудний, як покупець, заходив до магазину.
Разом з тим, суд виключає з належних й допустимих доказів визнану постановою слідчого речовим доказом пляшку ємністю 0,2 л. з надписом «SV на березових бруньках», що була добровільно видана свідком (т. 1 а.с. 69 - 71), адже згідно пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення саме такі товарні цінності з магазину ним не викрадалися, отже зазначення його продавцем у переліку (т. 1 а.с. 26 - 27) є необгрунтованим припущенням останьої, через що як й інші вище викладені припущення не можуть бути взяти до уваги суду. Суд погоджується з прокурором і виключає як неналежний доказ матеріали справи № 6 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП (т. 2 а.с. 30 - 31) щодо ОСОБА_4 Останній містить чисельні необумовлені виправлення, є суперечливим щодо дати вчинення правопорушення 01. 02. 2009 р. та 08. 02. 2009 р. Підсудний беззастережно стверджує що 08. 02. 2009 р. перебував в с. Смолигівка й того числа на нього протокол не складався. Заступник начальника РВ УМВС ОСОБА_17, що допитаний в якості свідка, показав прийняв рішення у цій справі не в день складання протоколу й у відсутність порушника. За фактом невідповідності дійсності даних викладених у протоколі керівництвом РВ з власної ініціативи проводиться перевірка. Не зважаючи на це тверження суд дійшов висновку про потребу реагувати на виявлене порушення у порядку ст. 232 КПК України.
Оцінюючи зібрані та перевірені докази у сукупності, суд знаходить що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч 3 ст. 185 КК України, як повторне викрадення чужого майна , що було пов’язане з проникненням до приміщень.
Вина підсудного у пред’явленому обвинуваченні доведена повністю. Аналіз перевірених пояснень підсудного щодо невизнання вини, отриманих безпосередньо в ході судових засідань в сукупності з іншими, також перевіреними доказами, свідчить про те, що зміна таких свідчень відбулась не внаслідок більш об’єктивних свідчень, а лише з метою уникнення покарання, в зв’язку з чим суд критично розглядає такі зміни в показах. Судом перевірені твердження підсудного щодо незаконних методів досудового слідства, але це не знайшло свого підтвердження, спростовується сукупністю вищевикладених доказів, в зв’язку з чим суд розглядає цю позицію лише як версію захисту, яка не базується на доказах, отже ОСОБА_4 підлягає покаранню за вчинене.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину. Щире каяття, як обставина що пом’якшує покарання ОСОБА_4 та зазначена в обвинувальному висновку, не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, тому виключається судом. Обставина, що обтяжує його покарання, - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння, за першим доведеним епізодом та зазначена в обвинувальному висновку, не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, тому також виключається судом.
Одночасно суд враховує молодий вік винного і його особу. З досліджених письмових доказів убачається, що ОСОБА_4 виріс у неповній багатодітній сім’ї, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, через що знятий з військового обліку, після звільнення з місць відбуття покарання є непрацевлаштованою особою, до адміністративної відповідальності не притягувався, не одружений, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває (т. 1 а.с. 174, 175, 178, 180 - 182; т. 2 а.с. 21 – 23).
Сукупність викладеного свідчить про неможливість виправлення підсудного і попередження нових злочинів без ізоляції його від суспільства, через що обраний відносно нього запобіжний захід належить змінити на утримання під вартою.
Клопотання потерпілого ОСОБА_3 про залишення цивільного позову без розгляду належить задовольнити, адже воно грунтується на його процесуальному статусі цивільного позивача.
Позов виробничо – побутового підприємства „Луч” є обгрунтованим, заявлені вимоги у повному обсязі є прямим наслідком вчинених ОСОБА_4 злочину, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Позов Любецького сільського споживчого товариства доведено у суді на суму 1556,20 грн. й на цю суму вимоги підлягають задоволенню.
Розмір понесених по справі судових витрат документально підтверджений, на стадії досудового слідства вони понесені обгрунтовано а тому підлягають відшкодуванню державі за рахунок ОСОБА_4 Речовими доказами належить розпорядитися у відповідності до ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –
засудив :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4, до набрання вироком сили, змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою в умовах СІЗО. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку у виконання.
Речові докази - слід низу взуття та сліди тканини на плівках залишити в матеріалах справи (т. 1 а.с. 37, 47, 136), як й відеокасету (т. 2 а.с. б/н) залишити в матеріалах справи. Ножівку по металу та перчатки (т. 1 а.с. 159 – 160; 162 – 163), за відсутності клопотань власників про їх повернення, - знищити. Пляшку ємністю 0,2 л. з надписом «SV на березових бруньках» з речових доказів по справі виключити та знищити, як таку що не має цінності (т. 1 а.с. 70 - 71).
Клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 231) задовольнити та позов (т. 1 а.с. 139) залишити без розгляду, що не перешкоджає його зверненню до суду з позовом до ОСОБА_4 в порядку цивільного судочинства.
Позов виробничо – побутового підприємства „Луч” задовольнити повністю, а позов Любецького сільського споживчого товариства частково, в межах інкримінованого і доведеного у суді розмірі (т. 1 а.с. 142, 205). Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний № не встановлено) на користь виробничо – побутового підприємства „Луч” (код ЄДРПОУ 14239221, МФО 343165, р/р 26004301253) 1 216 (одну тисячу двісті шістнадцять) грн. 65 коп. та на користь Любецького сільського споживчого товариства (код ЄДРПОУ 01776984, МФО 343165, р/р 260083210126) 1 556 (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 20 коп. В задоволенні решти позовних вимог Любецькому сільському споживчому товариству відмовити через їх недоведеність.
У відшкодування понесених по справі судових витрат пов’язаних з експертними дослідженнями речових доказів стягнути зі ОСОБА_4 (ідентифікаційний № не встановлено) у доход держави 973 (дев’ятсот сімдесят три) грн. 56 коп., що документально підтверджено належними розрахунками (т. 1 а.с. 34, 44, 132).
На вирок протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою з моменту отримання його копії, може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд.
Суддя В. І. Шляхов