Справа № 175/1270/16-к

Провадження № 1-кп/175/55/16

Вирок

Іменем України

25 січня 2017 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

секретаря Тимошенко Я.О.,

за участю сторін: прокурора Ігнатенко О.В.,

представника потерпілої ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040440000554 відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, там же проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, з базовою середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітнього сина, непрацюючого, інваліда 2 групи,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

02 березня 2016 року приблизно о 19.30 годині ОСОБА_4, керуючи технічно справним мотоциклом «Сузукі» реєстраційний номер НОМЕР_3, рухався зі сторони м. Дніпра (до перейменування м. Дніпропетровська) по автодорозі «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» в напрямку м. Новомосковська Дніпропетровської області в лівій смузі руху зі швидкістю більше 100 км/годину, більш точна швидкість руху органом досудового розслідування невстановлена.

Під час руху на 225 км вказаної автодороги в районі перехрестя вулиць Шосейної та Залізничної у м. Підгородне Дніпропетровського (після перейменування Дніпровського) району Дніпропетровської області обвинувачений, ігноруючи вимоги дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/годину», при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка рухалася по пішохідному переходу зліва-направо на полосі його руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного об'їзду перешкоди не прийняв, внаслідок чого допустив наїзд на останню.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді тяжкої сумісної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню, субарахноїдального крововиливу, лінійного перелому лобної кістки ліворуч, перелому великого крила основної кістки праворуч, пневмоцефалії, забійної рани в лобній області ліворуч, перфорації барабанної перетинки праворуч з явищами правосторонньої отоліквореї, гемосинусу лобної пазухи ліворуч, двостороннього перелому нижньої щелепи - ангулярного праворуч та в області 2-го, 3-го зубів на нижній щелепі ліворуч, в області суглобових відростків праворуч та ліворуч, субкон'юктивального крововиливу правого ока, закритої травми грудної клітини з переломами 1-го, 2-го, 3-го, 4-го та 6-го ребер праворуч по середньо-ключичній лінії, забою обох легень з явищами правостороннього гемопневмотораксу, закритої травми черева та тазу з переломами сідничних кісток з обох сторін, перелому дна вертлюжної западини ліворуч, з внутрішньочеревним розривом сечового міхура, забійної рани правого колінного суглобу, численних саден верхніх і нижніх кінцівок, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент заподіяння.

Причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії ОСОБА_4, який грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, і 12.9 «б», дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п.12.9 - «Водієві забороняється: … б) перевищувати максимальну швидкість… на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29… Правил;

- дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40км/годину». Забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові».

Невиконання обвинуваченим ОСОБА_4 вимог дорожнього знаку 3.29 і пункту 12.9 «б» Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину фактично визнав і пояснив, що 02.03.2016 року приблизно о 19.00 годині він рухався на мотоциклі «Сузукі» реєстраційний номер НОМЕР_3 по автодорозі «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» зі сторони м. Дніпра в напрямку м. Новомосковська по лівій смузі зі швидкістю близько 70-80 км/годину. В дорозі на відстані близько 40 метрів попереду на пішохідному переході у м. Підгородне він побачив пішоходів, серед яких була ОСОБА_5, яка спочатку перетинала проїзну частину зліва-направо, а потім, коли майже перетнула проїзну частину, різко змінила свій напрямок і почала рухатися у зворотному напрямку. У зв'язку з цим він одразу почав гальмувати і намагався уникнути наїзду, однак внаслідок таких маневрів потерпілої й сталася ДТП. У вчиненому щиросердно кається і просить призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України. Також просить врахувати, що на лікування ОСОБА_5 через родичів він добровільно відшкодував 19400 грн., про що було написано відповідну розписку. Суму заявленої моральної шкоди в розмірі 200000 грн. вважає занадто великою та не розуміє, чим вона обґрунтована.

Провина обвинуваченого у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка у судовому засіданні пояснила, що 02.03.2016 року близько 19.30 години вона вийшла з маршрутного таксі на автодорозі «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» у м. Підгородне та пішла у напрямку вул. Залізничної по пішохідному переходу. Перейшовши дві смуги руху зі сторони м. Новомосковська, вона зупинилася на роздільній смузі, упевнилася, що транспортних засобів праворуч не було і продовжила рух по пішохідному переходу. Під час руху вона чула дуже сильний звук роботи мотору і вдалині зі сторони м. Дніпропетровська бачила світло фари. У той момент, коли вона знаходилася приблизно на середині пішохідного переходу, відбулася ДТП, подробиць якої не пам'ятає. Зазначила, що на пішохідному переході була одна, напрямок свого руху не змінювала та рухалася прямолінійно. Просить призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами та стягнути з нього на її користь по первісному прозову 12241,30 грн. матеріальної шкоди, 200000 грн. моральної шкоди та 551,20 грн. судового збору.

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка в суді пояснила що 02.03.2016 року ввечері вона йшла по тротуару вздовж вул. Шосейної у м. Підгородне у напрямку м. Новомосковська і в цей час почула зростаючий звук мотору мотоцикла, який характерний для байкерів, що рухаються з дуже великою швидкістю. Приблизно через декілька секунд на пішохідному переході раніше невідомий їй водій мотоцикла ОСОБА_4 збив раніше невідому їй пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїзну частину дороги зліва-направо. До аварії будь-яких інших транспортних засобів поряд із пішохідним переходом, які б перешкодили водію побачити пішохода, не було. Після цього вона одразу забігла до магазину, повідомила про ДТП і направилася до потерпілої. Внаслідок удару ОСОБА_5 відкинуло на відстань близько 18-20 метрів від пішохідного переходу, а приналежна їй сумка лишилася на місці наїзду. До приїзду швидкої потерпіла перебувала без свідомості, а обвинувачений після аварії почав дзвонити по телефону. Через деякий час на місце ДТП прибули знайомі ОСОБА_4, які ретельно прибрали всі уламки транспортного засобу з проїзної частини дороги та перекотили мотоцикл з місця ДТП у провулок, на що вона одразу подзвонила до поліції. Як пішохід, так і мотоцикліст напрямки свого руху не змінювали і рухалися прямолінійно.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що 02.03.2016 року він перебув у дворі власного домоволодіння № 136 по вул. Шосейній у м. Підгородне, де чув гучний звук працюючого мотору мотоцикла. Через деякий час його покликала дружина та повідомила про аварію. Коли він вийшов на автодорогу, то побачив ОСОБА_5, яка лежала без свідомості поряд із узбіччям на значній відстані від пішохідного переходу, а приблизно за 20 метрів за пішохідним переходом неподалік відбійника знаходився ОСОБА_4, який скаржився на перелом ноги та комусь дзвонив. Мотоцикл лежав приблизно на відстані 15 метрів від водія. Після того, як потерпілу і обвинуваченого забрали до лікарні, знайомі ОСОБА_4 прибрали транспортний засіб і його уламки з місця ДТП. У подальшому мотоцикл був виявлений на вул. Залізничній у м. Підгородне.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в суді повідомив, що на початку березня 2016 року близько 19.30 години він знаходився біля аптеки на перехресті вулиць Кільченської та Шосейної у м. Підгородне. В цей час, після того як загорівся жовтий сигнал світлофора, по автодорозі у напрямку м. Новомосковська водій спортивного мотоцикла дуже стрімко почав набирати швидкість і рухався зі швидкістю не меншою 100 км/годину, а приблизно після 300 метрів руху звук працюючого мотору взагалі зник. У подальшому, проїжджаючи з друзями вул. Залізничну, він звернув увагу на ДТП за участю того самого водія мотоцикла, та бачив, що на відстані 10-15 метрів від пішохідного переходу на дорозі знаходилася жінка, поряд з якою було багато людей.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні повідомив, що 02.03.2016 року близько 19.30-20.00 години він їхав на автомобілі по місцевій дорозі у м. Підгородне в напрямку м. Новомосковська. В цей час повз нього по автодорозі у напрямку м. Новомоскоська проїхав мотоцикл зі швидкістю близько 120 км/годину, а приблизно через 150 метрів на пішохідному переході відбулася ДТП, внаслідок якої цей мотоцикліст збив пішохода. Проїзна частина дуже добре освітлювалася і будь-яких транспортних засобів, які б завадили мотоциклісту побачити пішохода, не було. Оскільки поряд з ним у автомобілі знаходилася його дитина, то він вирішив не зупинятися на місці аварії. Проїжджаючи місце ДТП, звернув увагу на те, що пішохода відкинуло від удару, а мотоцикліст сидів поряд із відбійником. Мотоцикл лежав на проїзній частині дороги, однак транспортний засіб не заважав руху інших транспортних засобів.

Показаннями свідка ОСОБА_10, яка в суді повідомила, що весною 2016 року, коли саме не пам'ятає, близько 19.15 години вона їхала по місцевій дорозі у м. Підгородне у напрямку м. Дніпропетровська, де побачила, що на пішохідному переході відбулася ДТП, у зв'язку з чим вирішила зупинитися. На місці події на відстані близько 5 метрів від пішохідного переходу знаходилася ОСОБА_5, а ОСОБА_4 сидів поряд із відбійником і стогнав, а приблизно на відстані 2 метрів від нього неподалік відбійника лежав мотоцикл. У подальшому на місце ДТП прибули двоє молодиків на мотоциклах, які спочатку підійшли до обвинуваченого, а потім у подальшому з іншими особами почали перекочувати мотоцикл ОСОБА_4 у напрямку вул. Залізничної. Весь час, що вона знаходилася на місці ДТП, працював відеореєстратор, відеозапис з якого вона надала працівникам поліції.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що 02.03.2016 року ввечері з телефону його племінника ОСОБА_4 подзвонив невідомий чоловік і повідомив, що ОСОБА_4 потрапив у аварію. Після цього він з дружиною приблизно через 15 хвилин на таксі прибув на місце події. На той час потерпілу вже забрала швидка, а ОСОБА_4 лежав на відстані близько 10 метрів від пішохідного переходу. На відстані 15-20 метрів від племінника знаходився мотоцикл. Пізніше на місце ДТП під'їхали двоє мотоциклістів, яких, як повідомив ОСОБА_4, той не знає. У подальшому останні прибрали уламки і перекотили мотоцикл з проїзної частини у провулок неподалік, повідомивши при цьому, що транспортний засіб заважає приїзду автомобілів. Потім він поїхав до лікарні, куди госпіталізували ОСОБА_5, де надав гроші на медичну допомогу. Він також домовився про переведення потерпілої до обласної лікарні. На лікування ОСОБА_5 він надав близько 20000 грн., однак після погроз потерпілої фінансування припинив.

Матеріалами кримінального провадження № 12016040440000554, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.03.2016 року, схемою та фото-таблицею до нього, із яких убачається, що ДТП відбулася на 225 км автодороги «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» в районі перехрестя вулиць Шосейної та Залізничної у м. Підгородне. На момент огляду, з 20.50 години до 21.45 години, дорожнє покриття загальною шириною 7,4 метрів у одному напрямку, сухе. Зафіксовані: на проїзній частині слід речовини бурого кольору розміром 0,2 м х 0,2 м; пошкодження на мотоциклі «Сузукі» реєстраційний номер НОМЕР_3, який прибраний з місця ДТП. Також на роздільній смузі знаходиться фрагмент пластмаси з мотоциклу (а.п.7-21);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.03.2016 року, план-схемою та фото-таблицями до нього, із яких убачається, що свідок ОСОБА_6 у присутності понятих детально розповіла і на місці події показала про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 02.03.2016 року за участю водія ОСОБА_4 і пішохода ОСОБА_5 (а.п.48-54);

- висновком експерта № 5/10.1-225 від 16.03.2016 року, з якого убачається, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог дорожнього знаку 3.29 та п.п.12.9 «б» і 18.1 Правил дорожнього руху України. Його дії при заданому механізмі події не відповідали вимогам дорожнього знаку 3.29 і п.12.9 «б» ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП. Технічна можливість уникнути наїзду на пішохода для нього визначалася своєчасним гальмуванням із зупинкою мотоцикла до місця наїзду, при заданих вихідних даних та русі мотоцикла із дозволеною швидкістю (40 км/год.) (а.п.75-77);

- висновком експерта № 1117е від 17-21 березня 2016 року та схематичним зображенням пошкоджень до нього, з яких убачається, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тяжкої сумісної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню, субарахноїдального крововиливу, лінійного перелому лобної кістки ліворуч, перелому великого крила основної кістки праворуч, пневмоцефалії, забійної рани в лобній області ліворуч, перфорації барабанної перетинки праворуч, з явищами правосторонньої отоліквореї, гемосинусу лобної пазухи ліворуч, двостороннього перелому нижньої щелепи - ангулярного праворуч та в області 2-го, 3-го зубів на нижній щелепі ліворуч, в області суглобових відростків праворуч та ліворуч, субкон'юктивального крововиливу правого ока, закритої травми грудної клітини з переломами 1-го, 2-го, 3-го, 4-го та 6-го ребер праворуч по середньо-ключичній лінії, забою обох легень з явищами правостороннього гемопневмотораксу, закритої травми черева та тазу з переломами сідничних кісток з обох сторін, перелому дна вертлюжної западини ліворуч з внутрішньочеревним розривом сечового міхура, забійної рани правого колінного суглобу, численних саден верхніх та нижніх кінцівок, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Всі виявлені ушкодження виникли незадовго до перинного надходження на стаціонарне лікування, тобто, можливо і в термін, на який вказує потерпіла та слідчий у постанові, та спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини рухомого мотозасобу, з послідуючим падінням обстеженої на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди (а.п.82-86);

- протоколом огляду від 23.03.2016 року та фото-таблицями до нього, із яких убачається, що на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів № 1 по вул. Маршала Малиновського, 114 у м. Дніпропетровську з 14.20 години до 14.45 години в присутності понятих був оглянутий мотоцикл «Сузукі» реєстраційний номер НОМЕР_3, яким 02.03.2016 року керував водій ОСОБА_4 (а.п.125-130);

- речовим доказом - мотоциклом «Сузукі» реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.п.25).

Матеріалами судової справи № 175/1270/16-к (провадження № 1-кп/175/55/16), а саме:

- протоколом огляду від 04.08.2016 року і відеозаписом, відповідно до яких на виконання судового доручення свідок ОСОБА_10 надала диск CD-R із відеозаписом із камери відеореєстратора, на якому зафіксовано місце ДТП, що мала місце 02.03.2016 року. На відеозаписі відображено, як група молодих людей перекочує мотоцикл «Сузукі» через проїзну частину вул. Шосейної зі сторони автодороги «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» у напрямку вул. Залізничної у м. Підгородне, а поряд з ними рухається жінка, яка тримає в руках фару від указаного транспортного засобу (т.1, аркуш судового провадження (далі а.с.п.) 175-182);

- висновком експерта № 3583е від 19 серпня - 19 вересня 2016 року, з якого убачається, що за характером та локалізацією виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень можливо вказати, що в момент первинного контакту з транспортним засобом (мотоциклом) потерпіла знаходилася у вертикальному або близькому до нього положенні та її кінцівки знаходилися у кроковому положенні. Крім того, в момент первинного контакту з мотоциклом ОСОБА_5 була звернута правою бічною поверхнею тіла до травмуючих предметів (виступаючих частин рухомого мотозасобу), з послідуючим падінням її на ліву бічну поверхню тіла на дорожнє покриття. При проведенні судово-медичних експертиз будь-яких даних медичного характеру (за встановленими у неї тілесними ушкодженнями) щодо зміни напрямку руху потерпілої в момент дорожньо-транспортної пригоди не виявлено (т.1,а.с.п.196-198).

- речовими доказами - замшевими чоботями та шкіряною дублянкою (т.1,а.с.п.246).

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його необережні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5, кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Доводи обвинуваченого про керування мотоциклом зі швидкістю 70-80 км/годину, а також про зміну напрямку руху потерпілою перед наїздом на неї, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються сукупністю наведених доказів.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи і особу ОСОБА_4: раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, є інвалідом 2 групи (строком до 01.10.2017 року), розлучений, має малолітнього сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає добровільне часткове відшкодування матеріальних збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_4, який вчинив з необережності тяжкий злочин, а також тяжкі наслідки ДТП для здоров'я потерпілої та її думки щодо покарання, пов'язаного з позбавленням волі, суд погоджується з думкою прокурора щодо виду покарання і вважає необхідним призначити реальне покарання у виді позбавлення волі в межах строку, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із тяжких наслідків і обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання на максимальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України.

З огляду на вищезазначене суд не вбачає підстав для призначення покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України, про що у судових дебатах і останньому слові просили захисники і обвинувачений.

Також суд не вбачає щиросердного каяття ОСОБА_4 і активного сприяння розкриттю злочину і не враховує ці обставини, як пом'якшуючі покарання, на що посилався у судових дебатах захисник ОСОБА_2, оскільки вважає, що в суді обвинувачений намагався перекласти частину провини за ДТП на потерпілу, і незважаючи на беззаперечні показання свідків щодо суттєвого перевищення ним швидкісного режиму, стверджував про незначне порушення вимог дорожнього знаку 3.29 ПДР.

У підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 заявила цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої матеріальної шкоди в сумі 12241,30 грн. і моральної шкоди в сумі 200000 грн.

Під час судового розгляду представник потерпілої адвокат ОСОБА_13 надала уточнений цивільний позов від імені потерпілої, в якому суму матеріальної шкоди збільшено до 39478,52 грн., однак 21.11.2016 року адвокат ОСОБА_1 під час судового засідання заявила письмове клопотання, в якому просила залишити без розгляду уточнений позов і при постановленні вироку розглядати первісний позов.

Дослідивши надані потерпілою і її представниками докази на обґрунтування позову у частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає його не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1177 ЦК України майнова шкода, завдана злочином, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

У судовому засіданні потерпіла підтвердила той факт, що обвинувачений через свого дядька ОСОБА_11 надав її чоловіку ОСОБА_14 грошові кошти, однак сума їй не відома. Як убачається з копії розписки, на лікування ОСОБА_5 було надано 19400 грн. (т.1 а.с.п.212), проте ця сума не враховувалася в позові. Оскільки сплачені ОСОБА_4 грошові кошти перевищують суму матеріальної шкоди, яка зазначена в позові в редакції від 06.04.2016 року, то суд вважає позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди не підлягаючими задоволенню.

ЇЇ ж вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000 грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних, фізичних, емоційних та моральних страждань, які перенесла потерпіла у зв'язку неправомірними діями обвинуваченого, суд приходить до висновку про наявність у потерпілої на протязі тривалого періоду часу моральних переживань, які негативно відобразилися на її моральному стані з вини ОСОБА_4, який грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а тому сума у розмірі 100000 грн., на думку суду, компенсує завдану моральну шкоду.

На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII з обвинуваченого підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 551,20 грн. на користь ОСОБА_5, яка сплатила ці кошти за позовні вимоги морального характеру.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення автотехнічної експертизи № 5/10.1-225 від 16.03.2015 року, що згідно з довідками НДЕКЦ МВС України в Дніпропетровській області складають 879,60 грн. (а.п.78).

Долю речового доказу - мотоцикла «Сузукі» ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який по даним Регіонального сервісного центру МВС України в Дніпропетровській області не зареєстрований на території Дніпропетровської області (а.п.98) та дані щодо його власника невідомі, суд вирішує у відповідності до п.5 ч.9 ст.100 КПК України.

Підстав для передачі мотоцикла обвинуваченому, на чому наполягав у судових дебатах захисник ОСОБА_2, суд не вбачає, оскільки стороною захисту суду не надані докази про будь-які права ОСОБА_4 на цей транспортний засіб.

Долю інших речових доказів суд вирішує згідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки.

Строк покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_4 для виконання вироку.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь потерпілої ОСОБА_5 (ІПН невідомий) 100000 грн. (сто тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, а також судові витрати у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 копійок).

Відмовити потерпілій ОСОБА_5 в задоволенні позову про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 12241,30 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 879,60 грн. (одержувач платежу - УДКСУ у Дніпровському районі Дніпропетровської області, номер рахунку - 31110115700079, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37976087, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення автотехнічної експертизи № 5/10.1-225 від 16.03.2015 року).

Мотоцикл «Сузукі» реєстраційний номер НОМЕР_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), який знаходиться на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ТОВ «Династія-Дніпро» по вул. Маршала Малиновського, 114 у м. Дніпрі, - після набрання вироком законної сили у відповідності до п.5 ч.9 ст.100 КПК України передати в дохід держави.

Чоботи та дублянку, які зберігаються у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_5.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко