ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2009 року Справа № 18/132-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. –доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Тихонов Ю.М., представник, довіреність № б/н від 01.07.09;
від відповідача: Устинова А.В., представник, довіреність №2705 від 27.05.09.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009 року у справі № 18/132-09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет", м. Дніпропетровськ
про стягнення 75 895,72 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м.Київ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет", м. Дніпропетровськ про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 43 690,87 грн., 1 294,09 грн. - пені, 161,82 грн. - 3 % річних, 668,94 грн. –збитків, понесених в зв'язку із знеціненням грошових коштів, 30 080 грн. - штрафу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009 року (суддя Петрова В.І.) у справі № 18/132-09 стягнуто з відповідача на користь позивача 1 294,09 грн. пені, 161,82 грн. - 3 % річних, 668, 94 грн. - інфляційних, 20 080 грн. штрафу, 658,97 грн. державного мита та 102,45 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет", м. Дніпропетровськ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009 року у справі № 18/132-09 та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відповідач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його незаконним, неповним та винесеним з порушенням норм законодавства України.
Скаржник зазначає, що судом стягнута з нього інфляційна сума, розрахунок якої зроблений неправильно, оскільки він протирічить наданим Верховним судом України рекомендаціям, викладеним у листі від 03.04.97р. №62-97р.
Відповідач зазначає, що відповідно вищезазначеному листу для визначення індексу за будь якій період необхідно помісячні індекси перемножити між собою. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. В порушення зазначених рекомендацій індекс інфляції нарахований відповідачеві і прийнятий судом першої інстанції на 2, 3, 4 дні і т.і., в той час, як повинно було нараховувати на місяць.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2009 року апеляційна скарга була прийнято до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 17.09.2009 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2009 року розгляд справи відкладався до 29.09.2009 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" не підлягає задоволенню з таких підстав:
18 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" –лізингодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" –лізингоодержувач було укладено договір № 070918-29/ФЛ-Ю-С, предметом якого було надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу згідно із специфікацією, що є додатком № 2 до договору.
У вступній частині договору у якості лізингоодержувача зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Втормет".
Колегія суддів дослідивши матеріали справи дійшла висновку, що зазначення у вступній частині договору у якості лізингоодержувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет" замість Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" зроблено помилково.
Як вбачається з договору та матеріалів справи, договір від імені лізингоодержувача підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" І.П. Іванченко та засвідчений печаткою вказаного товариства.
В розділі договору "Реквізити сторін" вказана адреса та платіжні реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет", за якими відповідач здійснював оплату комісії лізингодавця та лізингові платежі за договором № 070918-29/ФЛ-Ю-С від 18.09.2007 року.
За таких обставин, посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що вказаний договір був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Втормет" є безпідставним.
Розділом 3 договору встановлено обов'язок лізингоодержувача виплачувати лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку та визначено порядок розрахунків.
Пунктом 8.2.1 договору лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту по формі, встановленій додатком 3 до договору.
Згідно пунктів 11.2.1, 11.2.3 договору лізингодавець за порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 договору та графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору), та інших платежів, передбачених договором, зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), лізингоодержувач у термін 5 (п'яти) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від лізингодавця.
За використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правильної технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно пункту 8.2.1 цього договору, порушення умов пункту 14.7. цього договору лізингоодержувач сплачує штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтями 525,526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В порушення зазначених норм законодавства та умов договору, відповідач лізингові платежі своєчасно не сплатив, сума пред’явленого в позові основного боргу оплачена відповідачем після пред’явлення позову.
В силу ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, який обчислено відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню за прострочку оплати платежів за період з 28.11.2008 року по 15.04.2009 року - 1 294,09 грн., 3% річних в сумі 161,82 грн., інфляційні –668,94 грн. та 30 080 грн. штрафу, встановленого п.11.2.3 договору.
Колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про зменшенняна підставі ст.83 Господарського процесуального кодексу України розміру зазначеного штрафу на 10 000 грн.
З урахуванням наведеного, господарським судом під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені на підставі повного, всебічного та об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права, в зв’язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009 року у справі № 18/132-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв