УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

03   липня   2006   року   колегія   суддів   судової   палати Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

у   цивільних   справах

Головуючого, судді суддів

при секретарі

Пайкова М.В. Ісаєва Г. А Белинчук Т.Г. Буровій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ялтинського дивізіону кораблів та катерів морської охорони Державної прикордонної служби України про визнання права на перерахунок грошового утримання та допомоги при звільненні, стягненні заборгованості по грошовому забезпеченню і допомоги при звільненні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 15.02.2006 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є пенсіонером Державної прикордонної служби України, звільнений в запас Збройних сил України наказом від 16.04.2004 року Вважає, що нарахування і виплата грошового забезпечення за період з 1 травня 2003 року по день звільнення не повністю відповідали вимогам законодавства. Надбавка за безперервну службу за вказаний період нараховувалась в розмірі 27% від передбаченого законодавством. Надбавку за особливі умови служби у розмірі до 50% окладів грошового забезпечення не нараховували та не сплачували з 01 01.2004 року. У зв'язку з цим, премія 33,3% нараховувалась не в повному обсязі і допомога по звільненню була нарахована не повністю Позивач просив визнати його право на перерахунок грошового забезпечення і вихідної допомоги, стягнути з відповідача вказану заборгованість у сумі 10799 грн. 95 коп., а також сплачені ним судові витрати при поданні позову у розмірі 108 грн.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 15 02.2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду, посилаючись на його незаконність у зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представника ОСОБА_1, представника військової частини 1562, колегія суддів не знаходить правових підстав для скасування рішення.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з Указом Президента .№ 389 від 05.05.2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" визначено, що право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну службу військовослужбовцям Збройних Сил України,   внутрішніх військ

Справа № 22-3539/2006

Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України надано відповідно Міністру оборони України, Міністру внутрішніх справ України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, за високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби у таких розмірах: понад 5 років - до 10, понад 10 років - до 30, понад 15 років - до 50, понад 20 років - до 70, понад 25 років - до 90 відсотків.

Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Указу виплата надбавок здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України.

На підставі п.26.3 „Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби України", затвердженого наказом Адміністрації ДПС України від 07.06.2004 року № 450 начальнику (командиру) органу (військової частини) Держприкордонслужби надано право зменшувати (збільшувати) розміри цієї надбавки.

Таким чином, визначення конкретного розміру надбавки та порядку її виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби - виключна компетенція Голови Державної прикордонної служби України.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки обставини справи судом з'ясовані повно і всебічно, наданим сторонами доказам надана належна оцінка. Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 15.02.2006 року залишити без

змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: