Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

РІШЕННЯ

Іменем України

від 19 січня 2017 року                                 у справі №927/248/16

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г. розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/248/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», вул.Тверська, 5, м.Київ, 03680 в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», пр. Карла Маркса, 108, Кіровський район, м.Дніпропетровськ, 49602

до відповідача: Державного підприємства «Чернігівське лісове господарство», вул.Олександра Молодчого, б.18, м.Чернігів, 14013

про стягнення 49980грн.

у присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – юрисконсульта, довіреність від 25.10.2016

від відповідача: ОСОБА_2 – юрисконсульта, довіреність №838 від 23.11.2016.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України з 11.01.2017 по 19.01.2017.

          В судовому засіданні 19.01.2017 на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 49980грн. штрафу, накладеного на відповідача за невірно вказану у накладній при відправленні вагону №68213966 масу вантажу, переданого для перевезення залізницею.

Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням відповідачем вимог законодавства щодо умов перевезення вантажу залізничним транспортом, яке полягало у зазначенні в накладній №33393505 на вагон №68213966 маси вантажу менше, ніж виявилось при перевірці маси вантажу на попутній станції.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свою позицію відсутністю порушень, передбачених статтями 118,122 Статуту залізниць України, та відсутністю у позивача збитків. Крім того відповідач стверджує, що провізна плата за перевезення вантажу ним сплачена, виходячи із маси вантажу, зазначеної у накладній, тобто в більшому розмірі. Також відповідач зазначає, що перевірка маси вантажу на попутній станції здійснювалась позивачем в інший спосіб, ніж визначалась маса вантажу на станції відправлення.

Висловлюючи заперечення проти позову, відповідач стверджує, що на підставі наданої позивачем до матеріалів справи копії технічного паспорту ваг, на яких здійснювалось перезважування вантажу, неможливо встановити їх справність, своєчасність проведення їх повірки.

В поясненнях від 26.04.2016, долучених до матеріалів справи, відповідач також зазначає, що позивачем порушено встановлений порядок складання актів в частині зазначення маси тари. В цих же поясненнях відповідач заявляє про застосування судом приписів п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та зменшення судом розміру заявленої позивачем до стягнення суми штрафу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, пояснення викликаної судом посадової особи Державного підприємства «Чернігівстандартметрологія», з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

           16 вересня 2015 року Державним підприємством «Чернігівське лісове господарство» (відповідач у справі) для ТОВ «Добре Тепло» зі станції Голубичі Південно-Західної залізниці відправлено вантаж у вагоні №68213966 на станцію Легендарна Донецької залізниці, що засвідчується накладною №33393505.

За змістом ч.2 ст.307 Господарського кодексу України складення перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) свідчить про укладення договору перевезення вантажу.

Аналогічним чином регулюється питання укладення договору перевезення вантажу і в ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України.

Отже, складання відповідачем накладної №33393505 від 15.09.2015 свідчить про укладення між сторонами договору перевезення вантажу.

Відносини залізничного транспорту, зокрема, з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регламентуються спеціальним Законом України «Про залізничний транспорт».

Відповідно до ч.2 ст.3 вказаного Закону нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

В силу приписів ст.8 цього ж Закону умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Згідно зі ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

          Аналіз змісту накладної №33393505 від 15.09.2015 свідчить, що відповідачем, як вантажовідправником, визначена маса вантажу – 56000кг. При цьому, у графі 26 вказаної накладної зазначено спосіб визначення маси – «динамічне вимірювання, заводський №3206, тип ВК ЗЕВС ІІІ-50000РПУ».

Розмір сплаченої відповідачем провізної плати склав 9996грн., що відображено у графах 31, 34 накладної №33393505.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Під час проходження вагону №68213966 через станцію Нижиньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу у цьому вагоні, за наслідками якої встановлено невідповідність маси, визначеної відповідачем в накладній №33393505, фактичній масі, виявленій при перезважуванні. Різниця становить 8900кг.

За фактом виявленого порушення позивачем складено акт загальної форми №2379/ваги від 19.09.2015 та комерційний акт РА №011397/745 від 19.09.2015.

Згідно зі ст.105 Статуту залізниць України вантажовідправники, залізниці, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Статтею 122 Статуту залізниць України встановлюється відповідальність вантажовідправника за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача у вигляді штрафу у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Саме посилаючись на приписи ст.118, 122 Статуту залізниць України позивач за неправильно зазначену у накладній масу вантажу нарахував відповідачу штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати, що становить 49980грн., та просить стягнути його з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Згідно з підпунктом а) ч.1 ст.129 Статуту залізниць України невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою даним, зазначеним у транспортних документах, є однією із обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, вантажовідправника, для засвідчення яких складається комерційний акт.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855.

Пунктом 4 вказаних Правил передбачається, що комерційні акті складаються на вантаж, що перебуває у дорозі – у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Як встановлено судом вище, 19 вересня 2015 року на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №2379/ваги, в якому зазначено, що при контрольному перезважуванні на справних 150-тн вагонних електронно-тензометричних вагах, що пройшли держповірку 15.10.2014, вагону №68213966 з вантажем – долготье руднічне виявлено невідповідність маси, визначеної відповідачем в накладній №33393505, фактичній масі, виявленій при перезважуванні.

На додаток до вказаного акту складено комерційний акт РА №011397/745 від 19.09.2015. В комерційному акті засвідчено, що під час контрольної перевірки вагону виявлено: «за документом значиться маса брутто – не вказана, тара – 22000кг, нетто – 56000кг», разом з тим «під час перезважування вагону в статичному режимі на справних 150–тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, які пройшли держповірку 15.10.14 виявилось, що маса брутто – 69100кг, тара по документу – 22000кг, нетто – 47100кг, що менше маси вказаної в документі на 8900кг. Навантаження вантажу вище бортів в три штабелі. Дротяні ув’язки не порушені, вільні місця відсутні. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. У технічному стані вагон справний. При повторному перезважуванні вагона маса підтвердилась».

В розділі Є вказаного акту міститься відмітка станції призначення, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено (т.1, а.с.59).

Як вбачається із матеріалів справи, при навантаженні вагону № 68213966 визначення маси вантажу вантажовідправником (відповідачем у справі) здійснювалось із застосуванням засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) – кранових електронних ваг, модифікації ВК ЗЕВС ІІІ 5000, номер занесення до Державного реєстру ЗВВТ – У 3493-14, заводський номер 3206, які пройшли держповірку 09.02.2015, що підтверджується копією технічного паспорту ЗВВТ (т.1, а.с.34-37).

Відповідно до комерційного акту РА №011397/745 від 19.09.2015 контрольне зважування вказаного вагону з вантажем здійснювалось на попутній станції із застосуванням тензометричних 150-тонних ваг.

Згідно з даними технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) №14 вагонні ваги, станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці тензометричні ваги модифікації ВВЕТ-150-ТД.1-ЄП.2-ДП-С, заводський №032, які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за номером У2270-06, границі зважування – 150т, держповірка ваг проводилась 15.10.2014, що відповідає міжповірочному інтервалу ЗВВТ, вказаному у п.11 паспорту (т.1, а.с.218-229).

Отже, факт проведення державної повірки тензометричних 150-тонних ваг, на яких здійснювалось перезважування вагону на попутній станції, у термін, відповідно до вимог технічного паспорту, підтверджується матеріалами справи, а відтак судом не приймається до уваги висловлені у відзиві на позов та в подальших сумніви відповідача щодо справності ваг.

Разом з тим, в ході розгляду справи по суті з метою з’ясування питань, які виникли при вирішенні спору, судом було заслухано пояснення посадової особи Державного підприємства «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» - начальника відділу метрологічного забезпечення вимірювань геометричних, механічних величин та об’єму рідини ОСОБА_3 щодо способів зважування вантажу як при відправленні вагону, так і на попутній залізничній станції.

В своїх поясненнях посадова особа зазначила, що зважування вантажу як на кранових електронних вагах, так і на тензометричних 150-тонних вагах є однаковим способом визначення маси вантажу, проте отримання результатів зважування є різним, а саме: при зважуванні крановими вагами визначення маси вантажу отримується безпосередньо з дисплея кранових ваг, а при зважуванні на тензометричних вагах маса вантажу визначається шляхом віднімання маси тари вагону від маси брутто вагону. За твердженням фахівця, враховуючи похибки вимірювання на обох типах ваг, максимальна різниця у масі вантажу може складати приблизно 300кг.

За Правилами перевезення вантажів передбачається можливість визначати масу окремих вантажів зважуванням, розрахунковим методом, за обміром, або умовно. При цьому, спосіб визначення маси зазначається відправником у накладній.

Як встановлено судом вище, у накладній № 33393505 від 15.09.2015 зазначено, що маса вантажу визначена динамічним вимірюванням із застосуванням засобу вимірювальної техніки. Тобто визначення маси вантажу під час завантаження здійснювалось шляхом зважування. Маса вантажу, зазначена відповідачем у накладній, відповідає розрахунку визначення маси вантажу по вагону №68213966, дата відвантаження 15.09.2015, згідно з яким всього завантажено 55876,0кг (т.2, а.с.4).

Проте, суд вважає за необхідне зазначити про таке. Як вбачається із відомостей, що містяться у накладній №33393505, відповідачем при відправленні вагону визначалась тільки маса вантажу. З урахуванням використаного відповідачем засобу вимірювальної техніки – кранових електронних ваг маса вантажу визначалась під час завантаження продукції у вагон, про що також свідчить зазначений вище розрахунок визначення маси вантажу по вагону №68213966. До того ж, як випливає із пояснень посадової особи ДП «Чернігівстандартметрологія», результат зважування вантажу під час завантаження отримується безпосередньо з дисплея кранових ваг.

У графі 19 цієї накладній зазначено, що маса тари (вагону) становить 22000кг. При цьому, в накладній відсутня інформація про загальну масу вантажу та вагону (брутто), що також відображено у комерційному акті РА №011397/745 від 19.09.2015.

Виходячи із інформації, вказаної у комерційному акті, при перезважуванні на попутній залізничній станції на вагонних електронно-тензометричних вагах визначено загальну масу вагону та вантажу (брутто), а потім шляхом віднімання від маси брутто маси вагону, вказаної у накладній, отримано результат – масу вантажу, який є менше, ніж зазначено відправником (відповідачем).

Отже, співставлення способів отримання результатів маси вантажу на станції відправлення та на попутній залізничній станції під час перезважування вагону з вантажем, свідчить, що такі способи не є однаковими, а тому відсутні підстави для ствердження, що результати перезважування вагону на попутній станції є об’єктивними.

З огляду на таке, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правильність визначення маси вантажу, який перевозився у вагоні №68213966, під час зважування цього вагону на попутній станції.

За змістом пунктів 8, 9, 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акту видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акту додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів. Усі графи бланка акту мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

За загальними правилами господарського процесу саме на сторони покладено обов’язок доводити в суді ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналіз комерційного акту РА №011397/745 від 19.09.2015, на який позивач посилається як на підставу покладення на відповідача матеріальної відповідальності у вигляді штрафу, свідчить, що за своїм змістом акт не відповідає вимогам вищезазначених Правил складання актів. Зокрема, в порушення приписів абз.2 пункту 9 Правил складання актів не заповнені розділ Г. «Виявлено пошкодження» та розділ Ґ. «Опис пошкодження». При цьому, суд звертає увагу, що в самому бланку міститься вказівка щодо заповнення розділу «Опис пошкодження», відповідно до якої у разі відсутності порожнини або пошкодження має бути зазначено «Пошкодження (порожнини) не було».

Крім того, відповідно до п.10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, в Правилах складання актів наводиться перелік осіб, ким може бути підписаний комерційний акт, та передбачається можливість залучення інших працівників залізниці до перевірки вантажу і підписання акту.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст.34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з поясненнями, наданими позивачем (т.2, а.с.1), комерційний акт був підписаний заступником начальника станції, прийомоздавальником, та приймальником поїздів.

В комерційному акті від 19.09.2015 зазначено, що завідувача вантажного двору за штатним розкладом немає.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку від 06.01.2017 №4/М, із якої вбачається, що вагон №68213966, який прибув на станцію Нижньодніпровськ-Вузол, зважувався 19.09.2015 приймальником поїздів ОСОБА_4 При цьому, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого суд може прийти до висновку, що до трудових обов’язків приймальника поїздів входять обов’язки здійснювати контрольне перезважування вагонів з вантажем під час проходження такого вагону через попутну станцію. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів необхідності залучення до перевірки вантажу і підписання акту інших працівників залізниці, зокрема прийомоздавальника.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не довів встановленими засобами доказування, що комерційний акт від 19.09.2015 підписаний саме тими працівниками залізниці, які приймали участь у перевірці маси вантажу на попутній станції, а відтак комерційний акт не відповідає приписам п.10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту).

Отже, враховуючи, що комерційний акт РА №011397/745 від 19.09.2015 складений з порушеннями Правил складання актів (стаття 129 Статуту), тому він не має доказового значення та не може бути підставою для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у вигляді нарахування штрафу.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 49980грн. грунтуються на комерційному акті РА №011397/745 від 19.09.2015, який не може бути підставою для нарахування штрафних санкції, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, в позові належить відмовити.

В зв’язку з відсутністю підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.32, 33, 34, 49, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано 24 січня 2017 року.

Суддя Т.Г.Оленич