а

 

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

04 вересня 2009 р.                                                                                 Справа № 2-а-3106/09/0270

 

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

Суддів:    Аліменко Володимира Олександровича  

                 Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання:   Димчишина Тетяна Вікторівна  ,

за участю представників сторін:

позивача      :  ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник позивача за довіреністю    

відповідача :   ОСОБА_3, ОСОБА_4- представники за довіреністю,     

свідків : ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши матеріали справи

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області 

про: скасування податкового повідомлення-рішення № 0018681721/0  від 23.04.2009 р. та визнання дій протиправними або зобов'язання вчинити певні дії -

 

ВСТАНОВИВ :

 

До Вінницького окружного адміністративного суду 01.07.2009 року надійшов позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(надалі - позивач) до Державної податкової інспекції у м.Вінниці (надалі - відповідач 1) про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці від 23.04.2009 року №001868172/0. 30.07.2009 року та 03.08.2009 року позивачем до суду подані і інші позови з вимогами до відповідача 1 та Державної податкової адміністрації у Вінницькій області(надалі - відповідач 2): справа № 2-а-3437/09/0270 про визнання дій неправомірними щодо порушення строків проведення планової виїзної перевірки або зобов'язання відповідачів надати мотивоване рішення правомірності дій щодо продовження термінів проведення планової виїзної документальної перевірки; справа № 2-а-3462/09/0270 про визнання протиправними дій відповідачів щодо порушення порядку реєстрації акту перевірки позивача, або зобов'язати відповідачів надати мотивоване рішення правомірності дій щодо реєстрації акта перевірки позивача з порушенням встановленого законодавством порядку. Враховуючи, що по даним справам позовні вимоги пов'язані між собою, заявлені одним позивачем до одного й того ж відповідача, ухвалою суду від 17.08.2009 року згадані адміністративні справи об'єднані в одне провадження під спільним номером 2-а-3106/09/0270.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства проведена з порушенням вимог  законодавства України, так як оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0018681721/0 від 23.04.2009 року  прийнято з порушенням Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затвердженого наказом ДПА України №253 від 21.06.2001 року), оскільки, як підставу для визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), органом державної податкової служби зазначено неіснуючий акт перевірки №1005/1721/3253204293 від 09.04.2009 року. Окрім того, відповідачем порушено строки складання та підписання акту про проведену перевірку та порушено порядок реєстрації акту перевірки. Таким чином, податкове повідомлення -рішення №0018681721/0 від 23.04.2009 року, яке прийняте за наслідками даної перевірки, позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню саме з вищезазначених підстав.

На даний позов відповідачами надані письмові заперечення від 23.07.2009р.(вх.№11489) та від 04.09.2009р.( вх.№13988), в яких відповідачі позов не визнають та заперечують проти його задоволення з тих підстав, що не є підставою для скасування податкового повідомлення -рішення від 23.04.2009 року №0018681721/0 незначна розбіжність у номері акту перевірки в податковому повідомленні -рішенні і безпосередньо в самому акті. Строки проведення перевірки та порядок реєстрації акту перевірки відповідають вимогам законодавства, зокрема, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", наказу ДПА України №326 від 11.06.2004 року, наказу ДПА України №327 від 10.08.2005 року тощо.

Позивачем надана заява від 27.07.2009 року №27-07/2009-1 якою уточнені мотиви заявлених позовних вимог. Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених в запереченнях на позов від 23.07.2009 року (вх.№11489) та від 04.09.2009 року (вх.№13988), зазначивши про правомірність дій та правильність застосування штрафних санкцій до позивача.

Викликані у судове засідання, в якості свідків, працівники державної податкової служби, які безпосередньо проводили перевірку позивача, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що на підставі направлення ДПІ у м. Вінниці від 24.03.2009 року №976/17 проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача. Перевірка проводилась з 24.03.2009 року по 06.04.2009 року. Строк перевірки не продовжувався, оскільки, вона проведена у визначені терміни. Акт підписаний 09.04.2009 року, через те, що на складання та підписання акту перевірки  наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року передбачено 3 дні. Чітко вказати у якому порядку реєструвався акт перевірки свідки не змогли.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що працівниками державної податкової служби України, а саме, старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_6. та старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_7., на підставі направлення на перевірку  №976/17, виданого ДПІ у м. Вінниці 24.03.2009 року, проведено перевірку з питань дотриманням фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. достовірності, своєчасності та повноти нарахування та сплати податків та зборів до бюджету. За результатами даної перевірки складено акт від 09.04.2009р. у двох примірниках на бланках ДПІ у м. Вінниці з типографськими номерами 449580 та 449581.

Виявлені порушення, на думку перевіряючих, полягали в тому, що позивачем занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає донарахуванню та сплаті до бюджету. За результатами перевірки фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1. донараховано податок на додану вартість в сумі 98550,00 грн.

Відповідачем 1, на підставі висновків складеного акту, прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.04.2009 року №0018681721/0, за порушення позивачем ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР, згідно якого застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 49275,00 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_8є суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим виконавчим комітетом Вінницької міської ради  14.06.2007 року.

 Даючи правову оцінку діям відповідача  по проведенню згаданої перевірки, суд, в першу чергу, звертає увагу на те, що статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від  04.12.90  р.  N 509-XII ( 509-12 ).

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону, контролюючі  органи  мають  право  відповідно до законодавства  здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано виключно нормами Закону України “Про державну податкову службу в Україні". Зазначене узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі, щодо порядку проведення перевірок органами податкової служби.

Нормативно -правовим актом, який регулює порядок оформлення результатів документальних перевірок фізичних осіб -підприємців є Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, затверджений наказом державної податкової адміністрації України від 11.06.2004 року №326 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 року за №803/9402, згідно п. 1.3 якого терміном проведення перевірки вважається проміжок часу між датою початку і датою закінчення документальної перевірки, а датою закінчення перевірки вважається дата підписання перевірки.

Відповідно до ч.ч.10,12 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”,  тривалість планової виїзної перевірки для суб'єктів малого підприємництва не повинна перевищувати -10 робочих днів, продовження планової виїзної перевірки для суб'єктів малого підприємництва не повинна перевищувати -5 робочих днів.

Як випливає з матеріалів справи, перевірка позивача здійснювалася протягом 10 робочих днів (з 24.03.2009р. по 06.04.2009р. включно) і офіційно не продовжувалась.

Згідно п. 1.3  Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 11.06.2004 року №326, датою закінчення перевірки є дата підписання акта перевірки, але не пізніше дати закінчення перевірки, зазначеної у письмовому повідомленні.

Однак,  судом  встановлено, що всупереч вищезазначеним нормам Порядку, відповідачем не складено акт перевірки в термін до дня закінчення перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, а саме 06.04.2009 року.

У своїх запереченнях представники відповідачів посилаються на наказ ДПА України від 10.08.2005 року №327, згідно якого акт документальної виїзної планової чи позапланової  перевірок для суб'єктів малого підприємництва складається та підписується протягом 3-ох робочих днів після завершення самої перевірки.

Оцінюючи фактичні дані, суд прийшов до висновку про те, що представниками відповідачів в обґрунтування своїх вимог неправомірно застосовуються норми наказу ДПА України від 10.08.2005 року №327, так як даним наказом регулюється оформлення матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових   та   позапланових   перевірок   з   питань   дотримання податкового,   валютного   та   іншого  законодавства,  суб'єктами господарювання - юридичними особами,  їх філіями,  відділеннями та іншими    відокремленими    підрозділами, а не фізичними особами - підприємцями.

У той же час, при дослідженні наданих суду доказів, зокрема, матеріалів перевірки, судом встановлено, що організація проведення перевірки, реєстрація акту перевірки, організація дій щодо розгляду результатів перевірки покладалась безпосередньо на відповідача 1.  Також, судом прийнято до уваги, що час підписання та вручення акту перевірки визначено безпосередньо ДПІ у м. Вінниці (відповідачем 1), що підтверджується листом  ДПІ у м. Вінниці від 07.04.2009 року № 3228/ІІ/17, адресованим позивачу. Відповідачем та його представником не доведено суду, що акт перевірки не підписаний у визначений строк перевірки безпосередньо через неправомірні дії Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (відповідач 2).

Враховуючи такі обставини, суд дійшов висновку про визнання протиправним дій відповідача 1 щодо порушення строків здійснення планової виїзної документальної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1, водночас, відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог виходячи з наступного.

Так, у п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 11.06.2004 року №326 вказано, що вступна частина акту документальної перевірки, серед іншого, повинна містити номер акту перевірки (порядковий номер журналу реєстрації перевірок, код структурного підрозділу, ідентифікаційний номер фізичної особи).

Суд, дослідивши надані докази, зокрема, копію належним чином завіреного витягу з журналу реєстрації перевірок та інших матеріалів перевірки,  прийшов до висновку, що відповідачем 1 правильно визначений номер акту перевірку - 1005/1721/3253204293. Де 1005 -  порядковий номер журналу реєстрації перевірок; 1721 -  код структурного підрозділу; 3253204293 - ідентифікаційний номер фізичної особи.

Про правомірність дій відповідача 1 щодо порядку реєстрації акту перевірки свідчить правильність відображення вказаного номеру у повідомленні-рішенні ДПІ у м. Вінниці від 23.04.2009 р. №0018681721/0. Також правильність присвоєння номеру і відображення його в повідомленні-рішенні підтверджує і сам позивач на сторінці 5 адміністративного позову вих. № 03-08/2009-ВОАС-1 від 03.08.2009 року (одна з об'єднаних адміністративних справ - №2-а-3462/09/0270), який є в матеріалах адміністративної справи.

На думку суду, позивачем помилково підмінені поняття присвоєння номеру акту перевірки та відображення присвоєного номеру в акті перевірки. Оскільки, як свідчать зібрані по справі докази, в акті перевірки невірно був відображений присвоєний номер. За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність протиправності дій відповідача 1 щодо порядку реєстрації акту перевірки.

Відповідачем та його представником не доведено суду у чому саме полягає протиправність дій відповідача 2 при присвоєнні номеру акту перевірки, підписаного 09.04.2009 року.

В позовній заяві позивач просить суд скасувати податкове повідомлення -рішення №0018681721/0 від 23.04.2009 року, як таке, що прийнято з порушенням Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затвердженого наказом ДПА України №253 від 21.06.2001 року), оскільки, як підставу для визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), органом державної податкової служби зазначено неіснуючий акт перевірки №1005/1721/3253204293 від 09.04.2009 року. Також, на думку позивача, податкове повідомлення -рішення №0018681721/0 від 23.04.2009 року підлягає скасуванню через порушення відповідачами строків проведення перевірки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті відповідачем 1 податкового повідомлення-рішення №0018681721/0 від 23.04.2009 року до уваги брався саме акт перевірки, підписаний 09.04.2009 року в двох примірниках на бланках ДПІ у м. Вінниці 449580 та 449581.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що формальні недоліки при складанні акту перевірки, (акт підписаний через 3 дні після завершення безпосередньо перевірочних дій, зазначено помилковий номер акту перевірки), які не вплинули на його об'єктивність, не можуть бути самостійною підставою для скасування прийнятого на його підставі повідомлення-рішення.

Таким чином,  за результатами розгляду справи та виходячи з аналізу зазначених норм чинного законодавства, судом  виявлено, що з боку відповідача 1 при проведенні  перевірки  мали місце порушення вимог чинного  законодавства, які  вбачаються  у порушенні терміну складення і підписання акту перевірки фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. Водночас, позивач не довів суду неправомірність дій відповідачів щодо порядку присвоєння номера акту перевірки та протиправності податкового повідомлення -рішення №0018681721/0 від 23.04.2009 року.

Також підлягають відхиленню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідачів надати мотивоване рішення правомірності дій щодо продовження термінів проведення планової виїзної документальної перевірки та зобов'язати відповідачів надати мотивоване рішення правомірності дій щодо реєстрації акта перевірки позивача з порушенням встановленого законодавством порядку, оскільки, як встановлено під час розгляду справи рішення про продовження строків проведення перевірки не приймалось, а номер акту перевірки визначено вірно, однак, в самому акті перевірки номер неправильно відображено.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом враховано, що позивачем понесені судові витрати по трьох адміністративних провадженнях, які об'єднанні в одну справу, на загальну суму 10,20 грн., що підтверджується відповідними квитанціями про сплату державного мита. У зв'язку із тим, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з вимог ст. 94 КАС України, суд прийшов до висновку, що позивачу підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

 

ПОСТАНОВИВ :

 

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, та Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними або зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо порушення строків здійснення планової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1сплачений судовий збір у розмірі  3,40 грн.

 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

 Повний текст постанови оформлено 09.09.2009 року. 

 

Суддя                                                                     Загороднюк Андрій Григорович

                                                                                Аліменко Володимир Олександрович

                                                                                Дмитришена Руслана Миколаївна