КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2006 № 05-5-4/7767
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Ропій Л.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Білоусов В.В. – представник (дов. б/н від 01.09.2006)
від відповідача - Жигала О.С. – юрисконсульт (дов. № 1655-ню від 04.12.2006)
Лагода О.А. – нач. відділу (дов. № 1666-ню від 04.12.2006)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька підшипникова компанія"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.07.2006
у справі № 05-5-4/7767 (Борисенко І.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька підшипникова компанія"
до Державного територіального галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 20654,4 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2006 № 05-5-4/7767 позовну заяву ТОВ „Вінницька підшипникова компанія” повернено без розгляду на підставі п. п. 3, 6 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому заявник вказує на те, що відповідно до пункту 3.3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.97 ”Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази не додані до позовної заяви, таку заяву не можна повертати з посиланням на ст. 63 ГПК України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
Заявник також вважає, що ним не порушено вимог ч. 1 ст. 56, ст.57 ГПК України, тому повернення позовної заяви на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України є неправомірним.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.07.2006 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.
Позивач подав до Господарського суду міста Києва позов про стягнення з відповідача 20 654,40 грн. вартості втраченого вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2006 позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду на підставі п. п. 3, 6 ст. 63 ГПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Надані до позовної заяви ксерокопії документів не можуть вважатися належними доказами та не приймаються судом до уваги, оскільки не відповідають ст. 36 ГПК України, якою зазначено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчених копіях; не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Згідно із описом від 19.06.2006 на адресу відповідача було надіслано тільки позовну заяву, клопотання про витребування доказів, довіреність від 29.12.2005, що порушує вимоги ст. 57 ГПК України, відповідно до якої необхідно надати докази, що підтверджують відправлення відповідачеві як позовної заяви, так і усіх доданих до неї документів.
Апеляційний господарський суд не погоджується з ухвалою господарського суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до норм статей 54, 57 ГПК України позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, законодавство, на підставі якого подається позов. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду згідно з пунктом 3 ст. 63 ГПК України, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до п. 3.3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 ”Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального Кодексу України” підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та не зазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не доданий до заяви.
Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача. Крім того, суд не вправі повернути позовну заяву також з мотиву недодання документів, що є доказами, оскільки позивач може їх надавати, а суд - вимагати їх надання до закінчення розгляду справи.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивач виклав обставини на яких ґрунтується його вимога про стягнення з відповідача 20 654,40 грн. вартості втраченого вантажу, зокрема позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 17.02.2005 заводом-виробником продукції (ВАТ ”Нижньодніпровський трубопрокатний завод”) на адресу позивача на умовах договору № Т1364 від 28.12.2005 за залізничною накладною № 47404103 було відвантажено та відправлено у вагоні № 67890624 труби підшипникові гарячо/холодно деформовані ШХ-15В, ГОСТ 800-78. При здійсненні залізничного перевезення труб підшипникових по залізничній накладній № 47404103 зі ст. Нижньодніпровськ Придніпровська залізниця до ст. Вінниця Південно-Західна залізниця у вагоні № 67890624 мав місце факт часткової втрати вантажу вагою 3,310т., на суму 20 654,40 грн., про що був складений комерційний акт БК № 035924/79/4 від 02.02.2005. Позивачем також в тексті позовної заяви наведений розрахунок стягуваної суми.
В додатку до позовної заяви позивачем перераховані документи, які він додав до позовної заяви, зокрема, копію комерційного акту серії БК № 035924/79/4 від 02.02.2005, копію залізничної накладної № 47404103, копію претензії № 12-08/058-1 від 12.08.2005, розрахунок суми претензії № 104 від 07.04.2005, копію договору № Т1364/2004 від 28.12.2004, копії специфікацій №№ 1-5, копії сертифікатів якості № 230/3, № 231/3, № 232/3, № 233/3, № 234/3 від 15.02.2005, копію рахунку № 06540-Т від 17.02.2005, копію накладної № 06560-Т від 17.02.2005, копію податкової накладної № 06560-Т від 17.02.2005.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, якщо у господарського суду першої інстанції виник сумнів щодо достовірності наданих позивачем доказів і він дійшов висновку про недостовірність таких доказів, то господарський суд першої інстанції міг і повинен був витребувати оригінали цих документів чи належним чином завірені їх копії.
Згідно із п. 1 ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємства та організацій незалежно від їх участі у справі, документи та матеріали, необхідні для вирішення спору.
Щодо посилання господарського суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на те, що позивачем не додано до позовної заяви доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до абзацу 1 ст. 57 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. Як вбачається з тексту позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача вартість втраченого вантажу, який останнім перевозився. Оскільки відповідач був перевізником втраченого вантажу, то у останнього мають бути документи, що стосуються перевезення спірного вантажу. Крім того, до позовної заяви позивачем була додана копія претензії, яку позивач 12.09.2005 направляв відповідачу і до якої додавав документи перераховані в додатку до позовної заяви. Згідно з описом вкладення до позовної зави позивачем разом із позовною заявою на адресу відповідача було надіслано копії лише тих документів, яких у відповідача не було.
Таким чином, з огляду на викладене та матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, про те, що надання позивачем разом з позовною заявою не засвідчених належним чином копій документів, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини та не надіслання відповідачу разом з позовною заявою усіх документів, доданих до неї, не є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 та п. 6 ст. 63 ГПК України.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали господарського суду першої інстанції та передачі справи на розгляд місцевого господарського суду.
ВСТАНОВИВ:
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду м Києва від 1. 10.07.2006 за №05-5-4/7767 скасувати.
Справу № 05-5-4/7767 передати на розгляд Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя Губенко Н.М.
Судді Барицька Т.Л.
Ропій Л.М.