У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  20 липня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, що брав участь у розгляді справи на  ухвалу судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2005 року, 

в с т а н о в и л а :

вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2004 року засуджені:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше   несудимий, 

-     за ч.5 ст.185 КК України на 7 років позбавлення волі  з конфіскацією  майна.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, раніше несудимий,

- за ч.5 ст.185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців

позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнані винними у тому, що вони 15 вересня 2003 року близько 20 години за попередньою змовою із засудженим Чубом, з розподілом ролей, проникли у склад ІНФОРМАЦІЯ_3, що у м. Дніпропетровську, звідки викрали 65 ящиків кави на загальну суму 12129 грн.

Зазначеним вироком засуджений ОСОБА_3, касаційне подання щодо якого не вносилось.

Ухвалою судової палати з кримінальні справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2005 року вирок  щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2а змінено: призначено покарання ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 5 років  позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

У касаційному поданні  прокурор, який брав участь у розгляді справи просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину.

Заслухавши доповідь судді, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних по справі доказів, яким була дана належна оцінка, що у касаційному поданні не оспорюється.

При призначенні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покарання, апеляційний суд, відповідно до вимог закону, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особи засуджених, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, позитивно характеризуються, ОСОБА_1 частково відшкодував заподіяну злочином шкоду; ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи, має на утриманні неповнолітню дитину, страждає на цукровий діабет.

Ці пом'якшуючі обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_2 та ОСОБА_1, і особливо - ступінь небезпечності особи ОСОБА_2а для суспільства, що в своїй сукупності і утворює обґрунтовану підставу для висновку суду про можливість виправлення ОСОБА_2 без реального відбування покарання.

Сама по собі особлива тяжкість вчиненого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 злочину не виключає можливість застосування ст. 69 КК України при призначені покарання ОСОБА_1, та при звільненні ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст 75 КК України.

Колегія суддів підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не має.

 Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

                                              У Х В А Л И Л А :

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Судді:

Верещак В.М.                      Лавренюк М.Ю.                   Селівон О.Ф.

.